Рішення № 32098281, 26.06.2013, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 0810/5601/2012

№/п 2/317/239/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Гончаренко П.П.

при секретарі - Зеленській С. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України від 19.01.2012 року за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» на вирок Запорізького районного суду від 03.02.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2011 року, касаційну скаргу задоволено частково, вирок Запорізького районного суду від 03.02.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2011 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову скасувати, та направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в позові вказав, що в провадженні Запорізького районного суду Запорізької області знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 по ч. 1 ст. 286 КК України, який обвинувачується в тому, що він 16 квітня 2010 року в 09 годин 45 хвилин в районі вул. Колгоспної 1/19 смт. Кушугум, керуючи спеціальною автомашиною по прибиранню сміття, порушив вимоги правил дорожнього руху та скоїв на позивача наїзд, в результаті чого йому було заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, в звязку з чим позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 5 м. Запоріжжя.

В процесі судового слідства було встановлено, що спец.автомашина належить відповідачеві по справі ТОВ «Ремондіс Запоріжжя», який як володілець джерела підвищеної небезпеки, згідно ст.ст. 1167, 1187 ЦК України несе відповідальність за заподіяну матеріальну та моральну шкоду.

Під час розгляду кримінальної справи було встановлено, що між відповідачем ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» та ВАТ Страховою компанією «Нова» укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів Поліс № ВС/8082420 від 29.07.2009 року.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що він для лікування придбав ліки, перевязочні матеріали та інші медичні засоби загальною вартістю на 4700 грн. Крім того під час скоєння злочину, був пошкоджений його одяг (штани, сорочка, піджак) вартістю 250 грн. За час хвороби його відвідували співробітники, які за його кошти привозили йому продукти харчування, тощо, всього на суму 500 грн., а також використовували транспорт для чого на його кошти було придбано 50 літрів бензину, загальною вартістю 350 грн. Таким чином позивач зазначає, що йому заподіяна матеріальна шкода, яка складає 5800 грн.

Крім того позивач вказує, що йому заподіяно моральну шкоду, вартість якої він оцінює в 50000 грн. і яка виражається в його фізичних та моральних стражданнях, в звязку з заподіяними йому тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, в результаті чого він змушений був знаходитись на стаціонарному лікуванні, не працювати, не надавати матеріальну допомогу на утримання сім?ї, на утриманні позивача знаходиться двоє неповнолітніх дітей та дружина, яка не працює. А також враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку відшкодувати шкоду не бажає, незважаючи на його неодноразові прохання і те, що він змушений звертатися до різних інстанцій за захистом своїх прав та законних інтересів. Таким чином позивач вважає, що цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди заподіяного йому в сумі 5800 грн. підлягає стягненню з Страхової компанії «Нова». Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди просить стягнути в розмірі 5 відсотків від 51000 грн. 2550 грн. з Страхової компанії «Нова», а в іншій частині в розмірі 47450 грн. просить стягнути з ТОВ «Ремондіс Запоріжжя».

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обємі, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. Надала свої письмові заперечення проти позову.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Нова» в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи. Раніше надали суду свої письмові пояснення.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та прийняти рішення на розсуд суду.

Суд, оцінивши і дослідивши докази по справі, оглянувши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 03.02.2011 року у кримінальній справі № 1-49 2011 (а.с. 33-39) ОСОБА_3, який є працівником ТОВ «Ремондіс Запоріжжя», було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме в тому, що 16 квітня 2010 року о 10 год. 48 хв. водій ОСОБА_3, під час здійснення своїх трудових обовязків, керуючи автомобілем «КАМАЗ 53215», реєстраційний № НОМЕР_1, заїздів на територію підприємства «Діабаз», розташованого за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Колхозна, 1/19. Перед початком свого руху, проїжджаючи під шлагбаумом, водій ОСОБА_3 не переконався у безпечності виконуваного маневру, своїми діями сам створив небезпеку для руху і у той час як ОСОБА_1 руками підняв шлагбаум для проїзду автомобіля допустив наїзд на ногу останнього.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1201 від 24.06.2010 року, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи, ОСОБА_1 були заподіяні такі тілесні ушкодження: закритий перелам кубовидної та таранної кістки правої стопи зі зміщенням кісткових уламків, забій мяких тканин правої стопи та правого гомілковостопного суглобу з утворенням обширної підшкірної гематоми і травматичних пузирів по задній поверхні гомілковостопного суглоба з наступним утворенням некрозу шкірних покровів у даній області, що призвело до необхідності проведення шкірної пластики у ОСОБА_1, які у сукупності кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, які не становлять небезпеку для життя, але потягли за собою тривалий розлад здоровя більше 21 дня.

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, у якому зазначено, що перед початком руху, перестроюванням і будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 236/10 від 26.05.2010 року в діях водія автомобіля «КАМАЗ 53215 », реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 маються невідповідності вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває у причинному звязку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, а, відповідно, з наслідками, що настали.

Вироком суду ОСОБА_3 призначене покарання у вигляді 1 року обмеження волі без позбавлення його права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання строком на один рік, з покладенням на нього обовязків передбачених ст. 76 КК України.

Вироком суду цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволено повністю, в частині моральної шкоди частково. Стягнуто з ВАТ СК «Нова» на користь ОСОБА_1 5800 грн. матеріальної шкоди і 2 550 грн. моральної шкоди, а всього 8350 грн. Стягнуто з ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» на користь ОСОБА_1 11450 грн. моральної шкоди і 200 грн. оплати послуг адвоката, а всього 11650 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2011 року (а.с. 40-42) вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 03.02.2011 року у відношенні ОСОБА_3 було залишено без змін, а апеляцію представника ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» - без задоволення.

Вирок суду у частині задоволеного цивільного позову ВАТ СК «Нова» повністю виконало, перерахувавши ОСОБА_1 платіжними дорученнями від 16.08.2011 р. № 7324 (а.с. 43) 7863,90 грн., платіжним дорученням від 26.08.2011 р. № 7707 486,10 грн., а всього 8350 грн.

ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» вирок суду також було виконано і сплачено ОСОБА_1 11650 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2012 року касаційну скаргу ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» було задоволено частково. Вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 03.02.2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову було скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Підставою для скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову стало те, що «рішення, що стосується розвязання цивільного позову ОСОБА_1 у вироку належним чином не мотивовано. Крім того, судом не враховано дії потерпілого, які передували події».

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, в тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наяв ності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки ОСОБА_3 є працівником ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» і під час ДТП, керуючи джерелом підвищеної небезпеки автомобілем «КАМАЗ», виконував свої трудові обовязки, то цивільно-правову відповідальність за заподіяну з його вини шкоду має нести ТОВ «Ремондіс Запоріжжя».

Як зазначено у пункті 4. Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки вироком суду у від 03.02.2011 року у кримінальній справі № 1-49 2011 було встановлено, що середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_1 були завдані саме з вини ОСОБА_4, заподіяна шкода, повязана з дією джерела підвищеної небезпеки транспортного засобу, і була завдана ОСОБА_4 як працівником ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» під час виконання своїх трудових обовязків, то зазначені обставини є такими, що не потребують доказування під час розгляду цієї справи.

ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» з ВАТ «Страхова компанія «Нова» було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № ВС/8082420 від 01.08.2009 р.), який був чинним на момент ДТП.

Відповідно до стаття 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка була чинною на момент ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1).

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (пункт 22.3).

Крім того, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, заподіяна внаслідок ДТП майнова шкода в межах ліміту відповідальності, визначеного п. 9.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (51000 грн.) має відшкодовуватися страховиком ПрАТ СК «Нова». Моральна шкода, заподіяна внаслідок ДТП, у сумі, що не перевищує 2550 грн. має відшкодовуватися ПрАТ СК «Нова», а решта суми відшкодування моральної шкоди повинна бути покладеною на ТОВ «Ремондіс Запоріжжя».

В результаті ДПТ ОСОБА_5 було заподіяно майнову шкоду, яка полягає у витратах, пов'язаних з ушко дженням здоров'я на придбання медикаментів на загальну суму 4700 грн., придбання продуктів харчування під час перебування у лікарні на загальну суму 500 грн., придбання бензину для позивача відвідування у лікарні та доставки продуктів і медикаментів на загальну суму 350 грн., а також у вартості знищеного внаслідок ДТП одягу загальною вартістю 250 грн., а всього на суму 5800 грн.

Розмір заподіяної позивачеві майнової шкоду підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 1-49 2011, досліджених у судовому засіданні (а. 122-206 кримінальної справи) і відповідачами у справі не оспорюється.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди суд виходить з наступного.

Як зазначено у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Через отримані внаслідок ДТП тілесні ушкодження, позивач тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні у медичних закладах, переніс низку операцій, що підтверджується відповідними медичними документами (а.с. 139-142), був відірваний від своєї сім'ї і звичного способу життя. Позивач на тривалий час втратив можливість ходити, вести повноцінне життя і займатися трудовою діяльністю. Через отримані в результаті ДТП травми позивачеві встановлювалася ІІ та ІІІ групи інвалідності (а.с. 143-146). Отримані тілесні ушкодження завдали душевних страждань не лише позивачеві, а і членам його сімї. Позивач обмежений у можливості вести активний спосіб життя, займатися спортом, виконувати важку фізичну роботу, що звужує сферу його соціальної і професійної активності.

У звязку із зазначеними обставинами, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності суд вважає заявлену позивачем суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. обґрунтованою.

Як зазначено у пункті 7 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди). Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Положення статті 1193 ЦК україни про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Жодних належних доказів того, що заподіяна позивачеві шкода була наслідком його умисних дій або грубої необережності, відповідачами суду надано не було і такі докази у матеріалах справи відсутні.

Крім того, вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у порушенні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Отже, відповідно до зазначених вимог Правил дорожнього руху водій ОСОБА_4, незалежно від попередніх дій потерпілого або інших осіб, не мав права розпочинати рух автомобілю «КАМАЗ», не переконавшись у безпеці маневру, а тому дії позивача не могли бути причиною заподіяння йому шкоди.

Таким чином суд не вбачає підстав для зменшення розміру відшкодування позивачеві заподіяною йому майнової та моральної шкоди і вважає за можливе і необхідне винести рішення по справі, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючи ст.ст. 7, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 3, 22.1, 22.3 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обємі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (місце знаходження: м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії СЮ № 098740, виданий Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області 12.08.2008 року ІПН НОМЕР_2) матеріальну шкоду в розмірі 5800,00 (пять тисяч вісімсот гривень) грн., моральну шкоду в розмірі 2550,00 (дві тисячі пятсот пятдесят гривень) грн., всього 8350,00 (вісім тисяч триста пятдесят гривень) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя» (м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99, р/р 26003600100098 у відділенні ПАТ «Банк Камбіо» МФО 380399, код ЄДРПОУ 35924440) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії СЮ № 098740, виданий Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області 12.08.2008 року ІПН НОМЕР_2) моральну шкоду в розмірі 47450,00 (сорок сім тисяч чотириста пятдесят гривень) грн., та оплату юридичних послуг в розмірі 300,00 (триста гривень) грн., всього 47750,00 (сорок сім тисяч сімсот пятдесят гривень) грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя: П.П.Гончаренко