Рішення № 32098013, 20.06.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4447/13-ц

2/712/4835/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

судді Придачук О.А.

при секретарі Приходько Л.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, посилаючись на те, що 07 лютого 2007 року, відповідно до кредитного договору № 65/1/07, укладеного між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», що змінило назву на ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», та ОСОБА_4, останньому було надано кредит в розмірі 26000,00 доларів США, з терміном повернення до 06 лютого 2013 року, із сплатою 13% річних за користування кредитними коштами, для придбання легкового автомобіля марки «Хонда Аккорд». В забезпечення зобовязань позичальника за зазначеним кредитним договором 07 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 65/1/07 S-2, відповідно до якого ОСОБА_5 взяв на себе зобовязання відповідати за належне виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору № 65/1/07 від 07 лютого 2007 року. Позивачем належним чином виконано зобовязання за вказаним кредитним договором, перераховано кредитні кошти однією сумою в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_4 № 26209500101212, відкритий в ВАТ «ВіЕйБі Банк». Відповідач ОСОБА_4 не виконав умови кредитного договору щодо щомісячного погашення кредиту та щомісячної сплати відсотків за використання кредитних коштів. Станом на 23 листопада 2012 року заборгованість ОСОБА_4 перед позивачем становить 96304,14 грн., з розрахунку: 8863,20 доларів США кредит, 1683,98 доларів США несплачені відсотки (всього заборгованість за тілом та відсотками по кредиту становить 10547,18 доларів США, що по курсу НБУ станом на 15 жовтня 2012 року становить 84303,61 грн.); 3747,35 грн. несплачена комісія за РО, 8253,18 грн. плата за пропуск платежів. Таким чином, позичальник ухиляється від взятих на себе зобовязань згідно кредитного договору. На підставі вищенаведеного просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 96304,14 грн., а також стягнути солідарно з відповідачів сплачений судовий збір в розмірі 963,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні наведеним в позовній заяві, просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 96304,14 грн., а також стягнути солідарно з відповідачів сплачений судовий збір в розмірі 963,04 грн.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, а саме - не заперечила факт наявності договірних відносин між позивачем та ОСОБА_4, та не заперечила факт наявності заборгованості, однак заперечила розмір заборгованості та пояснила, що не зважаючи на твердження представника позивача про те, що банком належним чином виконано всі зобовязання за кредитним договором № 65/1/07 від 07 лютого 2007 року і перераховано кредитні кошти однією сумою в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_4 № 26209500101212, відкритий в ВАТ «ВіЕйБі Банк», - таке не підтверджено належними доказами, яким можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Натомість, позивачем таких документів не надано. Позивачем також не надано, як доказу, виписки по позичковому рахунку позичальника ОСОБА_4, яка б надала змоги підтвердити та виявити реальний розмір заборгованості ОСОБА_4 та момент виникнення такої заборгованості. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не може підтверджувати наявність такої заборгованості, оскільки не можна встановити, по якому рахунку (чи позичковому, чи поточному) надається інформація про стан заборгованості. Також зазначила, що у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих в кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобовязання, тобто, з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Предявленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову. При цьому в разі предявлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобовязання або до повного виконання поручителем взятих на себе зобовязань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Згідно з матеріалами справи та поданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_4 по кредитному договору та зі змісту п. 4.1 договору поруки вбачається, що право дострокового повернення кредитних коштів у позивача виникло у 2008 році, однак, позивач не звертався до поручителя протягом одного року з моменту настання зазначених вище обставин, тому позивачем пропущено строк предявлення вимоги до поручителя, а тому позивач не вправі вимагати від поручителя ОСОБА_5 повернення отриманих в кредит коштів і поручитель ОСОБА_5 не може солідарно відповідати разом з боржником ОСОБА_4 по кредитному зобовязанню. На підставі вищенаведеного просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

07 лютого 2007 року, відповідно до кредитного договору № 65/1/07, укладеного між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», що змінило назву на ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», та ОСОБА_4, останньому було надано кредит в розмірі 26000,00 доларів США, з терміном повернення до 06 лютого 2013 року, із сплатою 13% річних за користування кредитними коштами, для придбання легкового автомобіля марки «Хонда Аккорд».

По справі встановлено, що позивачем належним чином виконано зобовязання за вказаним кредитним договором, перераховано кредитні кошти однією сумою в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_4 № 26209500101212, відкритий в ВАТ «ВіЕйБі Банк», про що свідчить копія розпорядження № 1 відділу бек офісу ЗФ АТ «ВАБанк» від 07 лютого 2007 року, надане в судовому засіданні представником позивача.

За таких обставин суд не може прийняти до уваги твердження представника відповідачів про те, що факт перерахування кредитних коштів однією сумою в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_4 № 26209500101212, відкритий в ВАТ «ВіЕйБі Банк» не підтверджений належними доказами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не виконав умови кредитного договору щодо щомісячного погашення кредиту та щомісячної сплати відсотків за використання кредитних коштів.

Станом на 23 листопада 2012 року заборгованість ОСОБА_4 перед позивачем становить 96304,14 грн., з розрахунку: 8863,20 доларів США кредит, 1683,98 доларів США несплачені відсотки (всього заборгованість за тілом та відсотками по кредиту становить 10547,18 доларів США, що по курсу НБУ станом на 15 жовтня 2012 року становить 84303,61 грн.); 3747,35 грн. несплачена комісія за РО, 8253,18 грн. плата за пропуск платежів.

Таким чином, позичальник ухиляється від взятих на себе зобовязань згідно кредитного договору, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п.п. 2.5.1, 2.5.2, 2.5.6, 3.3.3 кредитного договору № 65/1/07 від 07 лютого 2007 року ОСОБА_4 взяв на себе зобовязання щомісячно повертати частини кредитних коштів на сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитними коштами і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 06 лютого 2013 року, при цьому погашення ОСОБА_4 відповідної частини кредиту та сплата процентів повинні здійснюватись у відповідності до графіку, наведеному у кредитному договору, шляхом договірного списання коштів з поточного рахунку ОСОБА_4

Згідно п.п. 2.5.1, 3.3.2 Договору ОСОБА_4 зобовязався щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахунком у сумі не неменшій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, та за несвоєчасну повну чи часткову сплату плати за обслуговування кредиту позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми невиконаних зобовязань, строк сплати яких настав.

Також відповідно до п.п. 2.7.1, 3.2.4 Договору банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у випадку невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_4 своїх зобовязань за цим Договором, а також стягувати з ОСОБА_4 неустойку.

Відповідач ОСОБА_4 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в загальному розмірі 96304,14 грн.

Факт наявності зазначеної заборгованості ОСОБА_4 підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за кредитним договором № 65/1/07, в якому, зокрема, зазначено платіжний період, кількість днів у місяці, суму, розраховану до сплати, сплачену суму, прострочену заборгованість на початок періоду, дати погашення, розмір розрахованих та сплачених комісій за РО та штрафів (пені) за несвоєчасне погашення кредиту (неустойки).

За наведених обставин суд не приймає до уваги посилання представника відповідачів на відсутність виписки по позичковому рахунку позичальника ОСОБА_4, яка б надала змоги підтвердити та виявити реальний розмір заборгованості ОСОБА_4 та момент виникнення такої заборгованості.

Суд також не приймає до уваги твердження представника відповідачів про те, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не може підтверджувати наявність такої заборгованості, оскільки не можна встановити, по якому рахунку (чи позичковому, чи поточному) надається інформація про стан заборгованості, - оскільки розрахунок заборгованості зроблено за кредитним договором № 65/1/07, який укладено 07 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_4

Крім того, представник відповідачів в судовому засіданні жодними належними доказами не спростувала факт наявності у ОСОБА_4 заборгованості перед позивачем та не надала суду належних доказів про відсутність такої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Між сторонами існують правовідносини з отримання/надання грошового кредиту, про що ними укладено відповідний договір кредиту: згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Факт несплати відповідачем ОСОБА_4 грошових коштів за користування кредитом та погашення кредиту підтверджується доданим до матеріалів справи розрахунком суми заборгованості, наявним в матеріалах справи.

При визначенні розміру заборгованості суд виходить з даного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що в забезпечення зобовязань позичальника за зазначеним кредитним договором 07 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 65/1/07 S-2, відповідно до якого ОСОБА_5 взяв на себе зобовязання відповідати за належне виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору № 65/1/07 від 07 лютого 2007 року.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

У разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор, згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. В разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 24 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. У разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих в кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобовязання, тобто, з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Предявленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову. При цьому в разі предявлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобовязання або до повного виконання поручителем взятих на себе зобовязань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Судом не може бути прийнято до уваги твердження представника відповідачів про те, що право дострокового повернення кредитних коштів у позивача виникло у 2008 році, однак, зважаючи на те, що позивач не звертався до поручителя протягом одного року з моменту настання зазначених вище обставин, то ним пропущено строк предявлення вимоги до поручителя, а тому позивач не вправі вимагати від поручителя ОСОБА_5 повернення отриманих в кредит коштів і поручитель ОСОБА_5 не може солідарно відповідати разом з боржником ОСОБА_4 по кредитному зобовязанню, - оскільки суд вважає, що строк погашення зобовязання, тобто, момент настання строку виконання зобовязання у повному обсязі у даному випадку 06 лютого 2013 року. Натомість, у 2008 році у позивача виникло право, однак, не обовязок дострокового повернення кредитних коштів.

Враховуючи те, що факт наявності заборгованості у ОСОБА_4 перед ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», що змінило назву на ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», на загальну суму 96304,14 грн. доведений, а ОСОБА_5 виступив поручителем належного виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобовязань, суд вбачає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача вказану суму заборгованості та понесені позивачем судові витрати, що складаються з судового збору 963,04 грн.

На підставі наведеного, керуючись постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 509, 526, 536, 541, 549-551, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» заборгованість в розмірі 96304,14 (девяносто шість тисяч триста чотири грн. 14 коп.) грн., судовий збір у розмірі 963,04 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Придачук О.А.