Постанова № 32097436, 21.06.2013, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/1803/13-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2013 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Хіневич В.І., при секретарі Шаповал М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за адміністративним позовом Первинної громадської організація Товариства сприяння обороні України Концерну «Крюківський вагонобудівний завод» до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради , за участю третіх осіб - Управління містобудування та архітектури виконкому Кременчуцької міської ради , ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про визнання дій органу місцевого самоврядування незаконними,

ВСТАНОВИВ :

Первинна громадська організація Товариства сприяння обороні України Концерну «Крюківський вагонзавод» (надалі ПГО ТСОУ Концерну «Крюківський вагон завод ») звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання незаконними дій відповідача, щодо відмови в присвоєнні поштових адрес діючим човновим станціям № 1 та № 2, які знаходяться на балансі позивача та зобовязанні відповідача присвоїти поштові адреси зазначеним човновим станціям.

В ході розгляду справи, не змінюючи підстави та предмету позову, позивач уточнив свої позовні вимоги та просив визнати дії відповідача незаконними та зобовязати останнього присвоїти поштові адреси земельним ділянкам, на яких розташовані човнові станції, які знаходяться на балансі позивача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним: 07.05.1969 року у відповідності до рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за № 253, 254 , третій особі - «Крюківський вагонобудівний завод» ( надалі «КВБЗ» ), були виділені в постійне користування земельні ділянки в м. Кременчук в районі бувшого рибколгоспу по Західній дамбі на березі р. Дніпро та в районі Кременчуцьких очисних споруд по Східній дамбі на березі р. Дніпро для будівництва затонів під стоянку та охорону моторних човнів, в подальшому човнових станцій № 1 та № 2. В 1970-1973 роках на вказаних земельних ділянках на той час державним підприємством «КВБЗ» були побудовані човнові станції № 1 по Західній дамбі та № 2 по Східній дамбі, які до травня 1994 року знаходилися на балансі та утриманні «КВБЗ», як господарські споруди. 24.05.1994 року зБ», враховуючі бажання колективів човнових станцій № 1 і № 2 зберегти човнові станції та за згодою ПГО ТСОУ «КВБЗ», вказані човнові станції № 1 і № 2 (території, будівлі, обладнання та інші матеріальні цінності ) безкоштовно були передані на баланс ПГО ТСОУ «КВБЗ», з одночасним припиненням їх утримання та фінансування підприємством.

30.05.1994 року за відповідними актами відбулася фактична передача човнових станцій від третьої особи позивачу. З вказаного часу човнові станції № 1 і № 2 ( земельні ділянки, будівлі , споруди та інше обладнання ) перебувають на балансі позивача та утримуються за рахунок праці та внесків членів ПГО ТСОУ «КВБЗ». В подальшому, для обслуговування будівель та споруд човнових станцій між позивачем та відповідачем були укладені договори оренди земельних ділянок на підставі рішень відповідних сесій Кременчуцької міської ради від 31.01.2000 року, 27.04.2001 року та від 03.11.2005 року. Строк дії договору оренди до 01.01.2015 року. Човнові станції зареєстровані, як бази стоянок маломірних (малих) суден в Головній державній інспекції в безпеки судноплавства України Міністерства транспорту та звязку України, про що видані відповідні свідоцтва. Вказані човнові станції щорічно перед початком навігації інспектуються державними контролюючими органами Кременчуцької міської Санітарно-епідеміологічної станції, Інспекції техногенної безпеки України, Регістру судноплавства України, Державної інспекції України з безпеки судноплавства на річковому та морському транспорті та комісією відповідача, про що видаються відповідні дозволи на експлуатацію човнових станцій. Крім цього, човнові станції є складовою інфраструктури м. Кременчука. Колективи човнових станцій за власний рахунок, у відповідності до укладених договорів, сплачують комунальні платежі за постачання електроенергії, водопостачання, водовідведення, вивіз побутових відходів та відповідні податки за користування землею та водою.

10.07.2012 року з метою оформлення технічної документації на будівлі та споруди човнових станцій позивач звернувся до Комунального підприємства « Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» із заявою про проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічних паспортів на будівлі та споруди човнових станцій, на що позивачу було рекомендоване звернутися до відповідача за присвоєнням поштових адрес човновим станціям. 03.08.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про присвоєння поштових адрес човновим станціям. У ході розгляду заяви Управління архітектури та містобудування виконкому Кременчуцької міської ради зобовязало позивача представити правовстановлюючі документи на будівлі та споруди човнових станцій. Позивач надав до Управління архівні довідки від третьої особи - ПАТ «КВБЗ» про те, що технічна документація на будівлі та споруди в архівах третьої особи не збереглася та довідку з архівного відділу відповідача про те, що у звязку з відсутністю пошукових даних архівну технічну документацію видати не представляється можливим. На підставі відсутності правовстановлюючих документів 18.02.2013 року Управління архітектури та містобудування виконкому Кременчуцької міської ради заяву позивача про присвоєння поштових адрес човновим станціям зняло з розгляду, в зв язку з чим позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, на незаконність дій відповідача, які полягають в ненаданні поштових адрес човновим станціям, які існують законно та легально на протязі більше ніж 40 років, документально зареєстровані в відповідних державних контролюючих органах. Відповідач неодноразово надавав земельні ділянки позивачу в оренду для обслуговування будівель та споруд, фактично визнаючи легітимність та законність існування човнових станцій, будівель і споруд, які розташовані на орендованих земельних ділянках. Ненадання поштової адреси відповідачем човновим станціям позбавляє позивача можливості звернутися до органів БТІ для проведення технічної інвентаризації будівель та споруд човнових станцій, а в подальшому вирішити питання про власність на ці будівлі і споруди та пролонгацію договорів оренди земельних ділянок для обслуговування цих будівель та споруд.

В уточненнях до адміністративного позову позивач зазначив, що човнові станції , як бази стоянок маломірних (малих ) суден повязані з безпекою судноплавства, безпекою життя і здоров»я людей при користуванні водними обєктами м. Кременчука, пожежною, санітарно-епідеміологічною, екологічною безпекою, безпекою зберігання човнів, човнових двигунів та іншого майна судновласників. Тому присвоєння поштових адрес земельним ділянкам, на яких розташовані човнові станції необхідно також з метою екстреного адресного надання допомоги, в разі виникнення надзвичайної ситуації, відповідними службами МНС, швидкої допомоги, тощо, судновласникам та громадянам, які перебувають на акваторіях човнових станцій та на водних обєктах, які розташовані поблизу човнових станцій. Крім цього, у відповідності до Положення про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці від 16.12.2011 року в п. 1. 1 зазначено, що земельна ділянка є самостійним обєктом нерухомого майна, але у відповідності до п. п. 1.4.5, 1.4.6 зазначеного Положення земельним ділянкам, як самостійним обєктам нерухомого майна, поштова адреса присвоюється тільки в тому разі, коли земельні ділянки передаються у власність фізичним або юридичним особам для здійснення будівництва обєктів нерухомого майна. Зазначене Положення не регулює правовідносини, щодо присвоєння поштових адрес земельним ділянкам, які надаються в довгострокове користування або в оренду фізичним та юридичним особам для будівництва та обслуговування обєктів нерухомого майна. В якості нормативного акту, який регулює вказані правовідносини позивач зазначає Тимчасове положення про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Києві, яким передбачене надання поштових адрес земельним ділянкам, які передаються в постійне користування або в оренду. Позивач також зазначив, що приблизно з 2000 року державними контролюючими органами , які контролюють діяльність човнових станцій та комунальними підприємствами та організаціями міста, які надають комунальні послуги човновим станціям, були умовно визначені поштові адреси, з метою надання екстреної допомоги в разі виникнення надзвичайних ситуацій, а також з метою надання комунальних послуг. Вказані адреси зазначені в документах державних контролюючих органів та договорах укладених позивачем з комунальними підприємствами та організаціями. Так, човновий станції № 1 присвоєна умовна поштова адреса: м. Кременчук, вул. Сербіченка, 1 б, а човновій станції № 2 умовна поштова адреса: м. Кременчук, вул. Набережна лейтенанта Дніпрова, 115 а. Позивач звертає увагу на те, що в листопаді 2011 року, земельній ділянці на якій розташована човнова станція № 3, яка також перебуває на балансі позивача, була присвоєна поштова адреса, незважаючи на те, що позивач на час розгляду заяви про присвоєння поштової адреси земельній ділянці на вимогу відповідача не надав правовстановлюючі документи на будівлі та споруди цієї човнової станції, які знаходяться на зазначеній земельній ділянці.

21.06.2013 року ухвалою суду залучено в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування та архітектури виконкому Кременчуцької міської ради .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов та уточнення підтримав в повному обсязі і прохав суд задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених в них.

В судовому засіданні представник відповідача - виконкому Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову , надала суду письмові заперечення проти позову та уточнень до позову, та пояснила , що позов не підлягає до задоволення в зв»язку з тим, що позивач у відповідності до Положення про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці від 16.12.2011 року, не надав правовстановлюючі документи на будівлі та споруди човнових станцій. Із заявою про присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам, на яких розташовані човнові станції, позивач до відповідача не звертався, а тому на даний час фактично не має предмету спору. При цьому , представник не заперечує проти законності та легітимності функціонування човнових станцій понад 40 років та те, що земельні ділянки надавалися в постійне користування, а в подальшому в оренду позивачу саме для обслуговування будівель на споруд. Договори оренди земельних ділянок діють до 01 січня 2015 року. В той же час представник відповідача визнала, що діючим Положенням про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці не врегульовані правовідносини щодо присвоєння поштових адрес земельним ділянкам, які надаються в постійне користування або в оренду для будівництва та обслуговування будівель та споруд а також, що земельні ділянки, які надаються в постійне користування або в оренду не визначені в цьому Положенні, як самостійні обєкти нерухомого майна. Підтвердила, що без надання поштової адреси провести технічну інвентаризацію нерухомого майна органами БТІ та виготовити технічну документацію на будівлі та споруди не можливо.

В судовому засіданні представник третьої особи ПАТ « Крюківський вагонобудівний завод» позов підтримав та просив його задовольнити, вказавши, що дійсно в 1969 році Кременчуцькою міською радою були виділені земельні ділянки Крюківському вагонобудівному заводу для будівництва човнових станцій № 1 та № 2.. Вказані човнові станції були побудовані заводом в 1969-1973 роках, як господарські будівлі та споруди заводу та органах державної реєстрації, як власність заводу не реєструвалися, в зв»язку з тим, що на той час це не було передбачено законодавством. 26.05.1994 року, в зв»язку з тяжким фінансовим станом заводу та згодою колективів човнових станцій та позивача, як громадської організації, зазначені човнові станції були передані наказам генерального директора заводу за № 358 з балансу заводу на баланс позивача, а 30 травня 1994 року згідно до актів прийому-передачі відбулася фактична передача позивачу зазначених човнових станцій. Технічна документація на будівлі та споруди в архіві заводу не збереглася у зв»язку з неодноразової зміною форм власності заводу та власників. Човнові станції існують законно та легітимно на протязі більше ніж 40 років.

В судовому засіданні представник третьої особи - Управління містобудування та архітектури виконкому Кременчуцької міської ради ОСОБА_3 проти позову та уточнень до позову заперечував та пояснив, що у відповідності до діючого Положення про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці від 16.12.2011 року заяви про присвоєння поштових адрес, як човновим станціям так і орендованим земельним ділянкам, на яких розташовані зазначені човнові станції, задоволені бути не можуть, у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будівлі та споруди човнових станцій, чим підтвердив існуючий на час розгляду справи спір між позивачем та відповідачем. Визнав також, що діючим Положенням не передбачено присвоєння поштових адрес земельним ділянкам, як самостійним обєктам нерухомого майна, які надаються в оренду чи постійне користування фізичним або юридичним особам для будівництва та обслуговування будівель і споруд, у зв»язку з чим від мешканців м. Кременчука до міськвиконкому надходять скарги з цього приводу. На даний час відповідачем розробляються зміни та доповнення до діючого Положення де зазначені спірні правовідносини будуть врегульовані.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представників третіх осіб , вивчивши матеріали справи, надані суду докази та оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що у відповідності до рішень відповідача за № 253, 254 від 07.05. 1969 року третій особі - Крюківському вагонобудівному заводу були виділені земельні ділянки в м. Кременчуці в районі рибоколгоспу та в районі очисних споруд для будівництва затонів для зупинки та охорони моторних човнів на березі р. Дніпро,( в подальшому човнових станцій № 1, № 2 та № 3 ).

Човнові станції № 1 та № 2 були побудовані Крюківським вагонобудівним заводом в період 1969-1973 роках та перебували на балансі Крюківського вагонобудівного заводу ( в подальшому «КВБЗ» ), як човнові станції «КВБЗ № 1, «КВБЗ № 2».

Наказом генерального директора «КВБЗ» за № 358 від 16.05.1994 року та актами передачі від 30.05.1994 року, в зв»язку з важким фінансовим станом заводу, човнові станції № 1 та № 2 були передані на баланс позивача громадській неприбутковій організації - первинній організації Товариства сприяння обороні України концерну «Крюківський вагонзавод» ( в подальшому ПГО ТСОУ Концерну «Крюківський вагон завод ») .

На балансі відповідача перебувають будівлі та споруди човнової станції № 1: будівля літнього контрольно-пропускного пункту, будівля зимового контрольно-пропускного пункту, склад для паливно-мастильних матеріалів, ангар для човнів,склад для інструменту, електромережа, стелажі для човнів; огорожа, вбиральня; човнової станції № 2: літнє КПП, зимове КПП, склад для паливно-мастильних матеріалів, склад для інструменту, приміщення компресорної, електромережа, водогін, стелажі для човнів, вбиральня, огорожа.

Згідно до рішення сесії Кременчуцької міської ради від 03.11.2005 року ПГО ТСОУ концерну «Крюківський вагонзавод» були передані в оренду до 01.01.2015 року дві земельні ділянки загальною площею 11901 кв.м. ( ділянка № 1 9729 кв. м. , ділянка № 2 2172 кв. м. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд човнової станції № 1 по Західній дамбі та земельна ділянка площею 15307 кв. м. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд човнової станції № 2 в районі очисних споруд. На підставі зазначеного рішення сесії - 01 грудня 2005 року між Кременчуцькою міською радою та ПГО ТСОУ «КВБЗ» були укладені договори оренди земельних ділянок з цільовим призначенням оренди земельних ділянок для експлуатації і обслуговування будівель та споруд човнових станцій № 1 та № 2 , строк дії котрих закінчується 01.01.2015 року.

Човнові станції «КВБЗ № 1» та «КВБЗ № 2» зареєстровані, як бази для стоянок маломірних (малих) суден 5-го класу в Головній державній інспекції України з безпеки судноплавства Міністерства транспорту та зв»язку України, про що. видані відповідні свідоцтва про реєстрацію: човнової станції «КВБЗ № 1» за № 9 від 20.05.2011 року та човнової станції «КВБЗ № 2» за № 13 від 15.07.2011 року.

Човнові станції, як бази стоянок маломірних ( малих ) суден є субєктами, діяльність яких напряму пов»язана з безпекою життя і здоров я громадян та безпекою утримання і зберігання їх суднового майна. Так, у відповідності до п. 1. 7 «Правил безпечної експлуатації баз для стоянки маломірних ( малих ) суден », затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2004 року за № 642 із змінами внесеними згідно із Наказом Міністерства інфраструктури за № 487 від 01.11.2011 року: «бази для стоянок маломірних (малих) суден ( надалі Правил) організуються для забезпечення цілодобової безпечної стоянки суден, безпечного виконання суднових робіт, безпечної посадки на судна та висадки з суден пасажирів і екіпажу, схоронності суден, двигунів та іншого суднового обладнання».

На виконання зазначених Правил, щорічно, перед початком кожного навігаційного періоду кожного поточного року, човнові станції, як бази стоянок маломірних (малих) суден перевіряються уповноваженими державними контролюючими органами, які видають відповідні дозволи на експлуатацію баз на період навігації поточного року. Такими контролюючими органами зокрема є Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція, яка перевіряє безпечний санітарно-епідеміологічний стан баз ( акти від 17.04.2012 року по ч/с № 1 та від 24.04.2012 року по ч/с № 2); Кременчуцький міській відділ управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області, який перевіряє безпечний протипожежний стан експлуатації будівель та споруд баз ( дозволи за № 19/22/910 від 24.04.2012 року по ч/с № 1 та № 19/22/1086 від 14.05.2012 року по ч/с № 2); Регіональне представництво Регістру України, яким перевіряється безпечний стан понтонів ( акти за № 102-1-3018-12 від 05.04.2012 року по ч/с № 1 та № 102-1-3050-12 по ч/с № 2); Дніпропетровський міжрегіональний відділ Державної інспекції України з безпеки судноплавства на морському та річковому транспорті, який перевіряє загальний стан безпечної готовності баз до експлуатації перед відкриттям навігації ( акти № 3 від 27.04.2012 року по ч/с № 1 та № 5 від 15.07.2011 року по ч/с № 2), а також комісія, яка утворюється відповідачем і очолюється його представником та перевіряє практичне виконання керівництвом човнових станцій Правил охорони життя людей на водних обєктах м. Кременчука, затверджених рішенням відповідача від 07.10.2005 року № 945 ( акт № 2 перевірки від 18.04.2012 року по ч/с № 2 ).

Відмова позивача в розгляді заяви позивача та наданні поштової адреси земельним ділянкам, на яких розташовані діючі на законних підставах та зареєстровані в державних контролюючих органах човнові станції № 1 та № 2, як субєкти , діяльність яких повязана з безпекою життя і здоров я судновласників, пасажирів маломірних ( малих) суден та громадян, які перебувають на водних обєктах міста Кременчука, безпекою судноплавства, безпекою схоронності суден, двигунів та іншого суднового майна, порушує права громадян на отримання персоніфікованої адресної екстреної державної допомоги від відповідних державних рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, правоохоронних органів тощо, в разі виникнення аварійної, надзвичайної або іншої ситуації, яка утворює загрозу життю та здоров ю громадян.

Враховуючи наведене, суд не може погодитися з представником відповідача, який вважає, що відповідач на законних підставах відмовив позивачу в розгляді заяви та присвоєнні поштових адрес земельним ділянкам, на яких розташовані човнові станції в зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будівлі на споруди човнових станцій.

При цьому, суд враховує пріоритетне право громадян на гарантоване державою безпечне користування водними обєктами, безпечне судноплавство на належних їм маломірних ( малих ) суднах та безпечне утримання і зберігання цих суден на човнових станціях, а також гарантоване державою пріоритетне право громадян на отримання державної екстреної адресної допомоги в разі виникнення надзвичайної, аварійної чи іншої ситуацій, які утворюють загрозу життю і здоров ю громадян.

У відповідності до ст. 3 Конституції України - людина, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обовязком держави.

Суд також враховує, що відповідними державним контролюючими органами, які контролюють безпечний стан діяльності човнових станцій і надають їм екстрену допомогу та комунальними підприємствами та установами м. Кременчука, які надають комунальні послуги човновим станціям, з метою своєчасного надання екстреної адресної допомоги та адресних комунальних послуг, були самостійно визначені поштові адреси зазначеним човновим станціям, а саме - човновій станції «КВБЗ № 1»: м. Кременчук, вул. Сербіченка, 1 б, човновій станції «КВБЗ № 2»: м. Кременчук, вул. Набережна лейтенанта Дніпрова, 115 а. Вказані поштові адреси човнових станцій зазначені у свідоцтвах про реєстрацію цих човнових станцій, як баз стоянок маломірних (малих) суден за № 9 від 20.05.2011 року ( човнова станція № 1), за № 13 від 15.07.2011 року ( човнова станція № 2 ); у дозволах на експлуатацію човнових станцій. виданих Кременчуцьким міським відділом Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області від 24.04.2012 року за № 19/22/910 ( човнова станція № 1 ) та від 14.05.2012 року за № 19/22/1086 ( човнова станція № 2 ); в актах санітарно-епідеміологічного обстеження від 17.04.2012 року ( човнова станція № 1 ) та 26.04.2012 року ( човнова станція № 2 ); в актах огляду за № 3 від 27.04.2012 року ( човнова станція № 1 ) та № 5 від 11.07.2011 року ( човнова станція № 2 ) Дніпропетровського міжрегіонального відділу Державної інспекції України з безпеки судноплавства на морському та річковому транспорті; в договорі за № 325 від 04.10.2006 року, укладеним між позивачем та КП «Кременчукводоканал» на водопостачання човновій станції № 2; в договорі за № 498/12 від 30.07.2012 року, укладеним між позивачем та КП «Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство № 1628» на вивіз та захоронення побутових відходів з човнових станцій № 1 та № 2.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що на балансі позивача також перебуває човнова станція «КВБЗ № 3» в районі Східної дамби м. Кременчука на березі р. Дніпро.

При цьому, суд бере до уваги, що 18.11.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання поштової адреси орендній земельній ділянці, на якій розташована вказана човнова станція та надав необхідні документи для присвоєння поштової адреси, за винятком правовстановлюючих документів на будівлі та споруди.

На час подання цієї заяви діяло Положення про порядок присвоєння поштових адрес обєктам державної реєстрації розміщених на території м. Кременчука,( надалі Положення за № 873) затвердженого рішенням відповідача за № 873 від 18.06.1999 року, у відповідності до п. п. 2.1 Б) котрого - поштові адреси присвоювалися також земельним ділянкам, які надавались в користування та оренду та на яких були розташовані тимчасові споруди виробничого та торгівельного призначення.

22.11.2011 року листом за № 28-2440 Управління містобудування та архітектури виконкому Кременчуцької міської ради у відповідності до п. 3.2. б) зазначеного Положення № 873 позивачу було запропоновано представити документи про реєстрацію будівель та споруд човнової станції в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, тобто фактично представити правовстановлюючі документі на будівлі та споруди. Позивач не представив вказані документі з наведених вище причин відсутності таких документів в архіві третьої особи - ПАТ «КВБЗ».

Однак, 30.11.2011 року відповідач своїм розпорядженням за № 633-р присвоїв поштову адресу орендованій земельній ділянці, на якій розташована човнова станція «КВБЗ № 3» за відсутності правовстановлюючих документів на будівлі та споруди цієї човнової станції, не визначаючі при цьому у відповідності до п. п. 2.1 Б) вказаного Положення № 873 , чи є будівлі та споруди човнової станції № 3 розташованими тимчасово чи постійно на орендованій земельній ділянці.

На вимогу суду, відповідачем був представлений список документів, які розглядалися відповідачем при присвоєні поштової адреси човновій станції « КВБЗ № 3» ( лист від 24.04.2013 року. за № 26-14/0879 ), у відповідності до яких технічна документація на будівлі та споруди човнової станції «КВБЗ № 3» представлена не була.

18.02.2013 року ( лист 01-30/423 ) відмовляючи позивачу в подальшому розгляді заяви про присвоєння поштових адрес човновим станціям № 1 і № 2, відповідач вказав на те, що позивач не представив правовстановлюючих документів на будівлі та споруди зазначених човнових станцій.

Таким чином, відповідач відмовив позивачу в розгляді заяви та присвоєнні поштових адрес орендованим земельним ділянкам, на яких розташовані човнові станції № 1 і № 2, а раніше, за аналогічними обставинами присвоїв поштову адресу орендованій земельній ділянці, на котрій розташована човнова станція № 3.

Згідно до раніше наведених Правил безпечної експлуатації баз для стоянок маломірних (малих ) суден п.1.6 абзац 2: « база для стоянок маломірних (малих ) суден - субєкт господарювання, одним з статутних напрямків діяльності якого є надання послуг з безпечного утримання маломірних (малих ) суден і який утримує і використовує спеціальне обладнання для цього гідротехнічні споруди або природні берегові обєкти».

Суд враховує, що човнові станції «КВБЗ № 1» та «КВБЗ № 2», як субєкти господарювання є складовими інфраструктури м. Кременчука не тільки в зв»язку з наданням послуг судновласникам по безпечному утриманню та зберіганню маломірних (малих ) суден і суднового обладнання та безпечному користуванню громадянами водними обєктами м. Кременчука, але і здійснюють функцію соціальної спрямованості економіки, так як сплачують податки за користування землею, водою, сплачують комунальні послуги за електропостачання, водопостачання, водовідведення. вивіз за захоронення побутових відходів тощо.

Відмовляючи в присвоєнні поштових адрес земельним ділянкам, на яких здійснюють свою діяльність човнові станції № 1 і № 2, як субєкти господарювання та за аналогічних обставин присвоюючи поштову адресу земельній ділянці, на якій здійснює свою діяльність субєкт господарювання, човнова станція № 3, відповідач порушив конституційний принцип рівності субєктів господарювання.

У відповідності до ч. 3 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх субєктів власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі субєкти права власності рівні перед законом.

Аналізуючи Положення про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна у м. Кременчуці, затвердженого рішенням відповідача від 16.12.2011 року за № 1078 ( надалі Положення № 1078) та приймаючі до уваги наведені вище пояснення представника відповідача та представника третьої особи - Управління містобудування та архітектури виконкому Кременчуцької міської ради, судом встановлено , що земельні ділянки в м. Кременчуці, які надаються фізичним або юридичним особам в постійне користування та в оренду для будівництва та обслуговування будівель і споруд, не зазначені в вказаному Положенні № 1078, як самостійні обєкти нерухомого майна, та правовідносини щодо присвоєння поштових адрес зазначеним обєктам нерухомості діючим Положенням № 1078 не врегульовані, що порушує право громадян на присвоєння поштових адрес земельним ділянкам, які надаються їм в постійне користування та оренду під будівництво або обслуговування будівель та споруд, що порушує право громадян на саме будівництво та обслуговування будівель та споруд на таких земельних ділянках, в зв»язку з відсутністю адресної персоніфікації земельної ділянки. При цьому суд приймає до уваги пояснення представника третьої особи - Управління містобудування та архітектури, що до підготовки на даний час відповідних змін та доповнень до діючого Положення № 1078 з наведених вище причин та в зв»язку з чисельними скаргами громадян з цього приводу.

За аналогією закону та права, суд враховує Тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомості місті в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради за № 1094 від 25.06.2011 року, ( надалі Тимчасовий порядок) згідно до п. 1.4, п. 2. 1 якого передбачено присвоєння тимчасових поштових адрес таким обєктам нерухомого майна, як земельним ділянкам, які надаються в постійне користування та в оренду юридичним та фізичним особам з метою розміщення обєктів будівництва..

Суд не може погодитися з представником відповідача та представником третьої особи, що у відповідності до діючого Положення № 1078 про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці, заява позивача про присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам не може бути розглянута та задоволена за відсутністю правовстановлюючих документів.

Саме для технічної інвентаризації будівель та споруд човнових станцій № 1 та № 2 та виготовлення технічного паспорту позивач звернувся до КП «Кременчуцьке МБТІ» 10.07.2012 року із заявою вихідний № 36, але КП « Кременчуцьке МБТІ» було рекомендовано присвоїти поштову адресу обєктам нерухомого майна позивача, в зв»язку з чим позивач звернувся до відповідача 03.08.2012 року із заявою (вих.. № 39) про присвоєння поштових адрес човновим станціям.

В ході розгляду справи, 05.06.2013 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою вихідний № 50 про присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам на яких розташовані зазначені човнові станції. При цьому, позивач надав відповідачу архівні довідки про причини неможливості представити технічну документацію на будівлі та споруди човнових станцій та в заяві до відповідача прохав надати поштову адресу саме для подальшої технічної інвентаризації будівель та споруд та виготовлення технічного паспорту (технічної документації) БТІ.

07.06.2013 року позивач отримав від відповідача листа за № 28-30/1323, у відповідності до якого, відповідач повідомив позивача про те, що заява про присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам розглянута бути не може, у зв»язку з судовим розглядом адміністративного позову.

Відмова відповідача в розгляді заяви позивача та присвоєнні поштових адрес земельним ділянкам, на яких розташовані будівлі та споруди човнових станцій порушує право позивача на проведення технічної інвентаризації будівель та споруд, право на отримання технічного паспорта на будівлі та споруди та в подальшому реєстрацію свого права власності на будівлі та споруди човнових станцій, при тому , що як встановлено в судовому засіданні, у відповідності до діючого Положення про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці від 16.12.2011 року, заяви про присвоєння поштових адрес, як човновим станціям так і орендованим земельним ділянкам, на яких розташовані зазначені човнові станції, задоволені бути не можуть, у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будівлі та споруди човнових станцій.

Порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.1.3-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів» та в листі Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України за № 12/2-126 від 23.09.1999 року, згідно до яких по обєктах, що забудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Постанови КМУ № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів , при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

За відсутності актів приймання будівель та споруд човнових станцій в експлуатацію позивач не має можливості отримати технічний паспорт БТІ без присвоєння поштової адреси відповідачем, а відповідач не може присвоїти поштову адресу без представлення позивачем технічної документації або технічного паспорту. При цьому суд враховує, що відмовивши в розгляді заяви та присвоєнні поштових адрес орендованим земельним ділянкам, відповідач керувався виключно діючим Положенням про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці, яке не регулює правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем, що до присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам, а також враховує пояснення представника відповідача та представника третьої особи - Управління містобудування та архітектури , що до неможливості розгляду заяви позивача та присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам згідно до діючого Положення, у зв»язку з його недосконалістю.

Таким чином, незаконність дій відповідача щодо відмови в розгляді заяви та присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам, на яких розташовані човнові станції позивача полягає в наступному:

- відповідач, обмежуючись виключно недосконалим Положенням про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці, порушив право громадян на отримання гарантованої державою екстреної персоніфікованої адресної допомоги в разі виникнення надзвичайних та інших ситуацій, які утворюють загрозу життю та здоров ю громадян. ( ст. 3 Конституції України );

- порушив принцип рівності субєктів господарювання перед законом ,присвоївши при аналогічних обставинах поштову адресу орендованій земельній ділянці іншому субєкту господарювання ( ст. 13 Конституції України )

- порушив право позивача на проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, які збудовані до 5 серпня 1992 року та на які відсутні акти введення будівель та споруд в експлуатації, право на отримання технічного паспорту та подальшу реєстрацію свого права власності на обєкти нерухомості ( ДБН В.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126);

- порушив правовий принцип що не врегульовано, то не заборонено, відмовляючи позивачу в здійсненні його права на розгляд заяви про присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам на підставі нормативного акту, який фактично не регулює спірні правовідносини та не застосувавши інші нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини;

- не врахував фактичні обставини, а саме, що адреси човновим станціям умовно були присвоєні контролюючими державними органами та комунальними підприємствами та організаціями для гарантованої персоніфікованої адресної державної допомоги та наданні адресних комунальних послуг.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на вищезазначену норму законодавства, а також з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України - у разі відсутності закону, який регулює відповідні правовідносини, суд застосовую закон, що регулює подібні правовідносини ( аналогія закону ), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права ( аналогія права).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70,71, 87, 156-163 КАС України, ст.ст. 3, 13 Конституції України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Первинної громадської організація Товариства сприяння обороні України Концерну « Крюківський вагонзавод » - задовольнити.

Визнати дії виконкому Кременчуцької міської ради щодо відмови у розгляді заяви позивача про присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам та не наданні поштових адрес орендованим земельним ділянкам, на яких розташовані діючі та зареєстровані бази стоянок маломірних ( малих ) суден «КВБЗ № 1» та «КВБЗ № 2» - незаконними.

Зобовязати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради в особі Управління містобудування та архітектури розглянути заяву позивача щодо присвоєння поштових адрес орендованим земельним ділянкам, на яких розташовані човнові станції «КВБЗ № 1» та «КВБЗ № 2» , не обмежуючись при цьому діючим Положенням про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці від 16.12.2011 року, яким не регулюються спірні правовідносини.

Зобовязати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради присвоїти поштові адреси орендованим земельним ділянкам, на яких розташовані човнові станції «КВБЗ № 1» та «КВБЗ № 2» , не обмежуючись при цьому Положенням про порядок присвоєння поштових адрес обєктам нерухомого майна в м. Кременчуці від 16.12.2011 року, яким не регулюються спірні правовідносини.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.І.Хіневич

Повний текст рішення виготовлено 26.06.2013 року.