Рішення № 32096551, 26.06.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

26.06.2013

Справа № 434/3079/13-ц,2/434/2362/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року

Артемівський районний суд м. Луганська в складі головуючого судді Головіної Т.М., при секретарі Шклярук О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні , у залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача борг за договором позики від 09.08.2012 р. в сумі 130000 грн., 20% річних за прострочення боргу , згідно п.6 Договору , нарахованих за період часу з 01.01.2013р. по 15.04.2013р. , за 104 дні прострочки зобовязання у сумі 7408,20грн., витрати на правову допомогу 9000 грн. та судовий збір у сумі 1374,08грн., мотивуючи тим, що 09.08.2012 р. між сторонами укладено нотаріального посвідчений договір позики, за яким позивачі позичили відповідачу грошові кошти у сумі 130000 грн., строком до 01.01.2013р. , однак у встановлений в договорі строк відповідач борг не повернув.

У судовому засіданні представник позивачів на позові наполягав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позові.

Відповідач позов не визнала, не оспорюючи самого факту укладення нотаріального договору позики 09.08.2012 р. і отримання від позивачів суми 130000грн., вважає, що отримана нею сума є фактично завдатком, переданим їй позивачами за продаж будинку, продажна ціна якого була обумовлена в 300000грн. Будинок вона не продала , оскільки позивачі не передали їй залишок суми; договір її переконав підписати нотаріус, який був у зговорі з позивачами.

З пояснень сторін, наданих доказів встановлено наступне:

За умовами нотаріально посвідченого договору від 09.08.2012 р. позивачі надали у власність відповідачці грошові кошти у сумі 130000 грн., на умовах повернення боргу строком до 01.01.2013 року, а відповідач гроші взяла і зобовязалася їх повернути у вказаний строк (п.1 договору).

П. 6 Договору передбачена відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобовязання сплата 20% річних від простроченої суми та сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Договір чинний , сторонами не оспорено.

Позивачі договір з свого боку виконали, гроші передали. Відповідач умови договору не виконав, борг не повернув.

Подальше утримання відповідачем грошей є порушенням договірних зобовязань; права на дану грошову суму відповідач не набув.

Відповідно до ст..1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути предмет позики у встановлені договором або законом строки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідач невиконанням зобовязання порушив майнові права позивача, і ці права підлягають судовому захисту. Є підстави для стягнення з відповідача суми боргу. Підстав для звільнення відповідача від обовязку за договором в даному випадку не встановлено.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню за договором позики сума 130000 грн.

Згідно ст. 625 ЦКУ боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не визначено договором або законом.

Договором визначено , що у разі прострочення зобовязання боржник сплачує на вимогу позичальника 20% річних від простроченої суми . Тому позивач має право вимагати від відповідача оплати 20% річних від суми простроченого платежу від 130000грн., розмір яких становить 7408,20грн. (130000: 20%х104 дні прострочки зобовязання (у період часу з 01.01.2013р. по 15.04.2013р. ).

Таким чином , підлягає стягненню за даним договором з відповідача на користь позивача:

130000 грн. - основного боргу, а також 20% річні на вказану суму за 104 дні прострочення - 7408,20грн. , а всього 137408,20 грн.

Також підлягають відшкодуванню відповідачем понесені позивачами і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 1374,08грн., на правову допомогу -9000грн.

Посилання відповідачки на те, що фактично мав місце не договір позики, а попередня домовленість про продаж будинку і отримана нею сума є завдатком, що даний договір її вимусив підписати нотаріус, не підтверджені жодним із засобів доказування. На даний час договір є чинним, сторонами не оспорений і підлягає виконанню тими учасниками, які його підписали. Крім того , у суду не має підстав не довіряти нотаріусу , який посвідчив даний договір.

На підставі викладеного, ст. 1046, 1047, 1049, 526, ст.625 ЦК України, керуючись ст. 212-215 , 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 борг за договором позики від 09.08.2012 р. в сумі 137408,20 грн., судові витрати у сумі 10374,08 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Т.М. Головіна