Вирок № 32096104, 26.06.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4089/13-к

Провадження 1-кп/369/155/13

В И Р О К

іменем України

26.06.2013 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Юркової Ю.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

цивільного позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Грозний Чеченської Республіки, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який має вищу освіту, одруженого, працюючого інженером-налаштувальником АК «Сатер», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

31.07.2012 року о 7 годині, в світлу пори доби, водій ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», д/н НОМЕР_2, та рухаючись на ньому по автодорозі Київ-Чоп 25 км + 165 м в с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області, грубо порушуючи вимоги п. 1.3 (учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими), п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив неуважність та безпечність, і під час маневру розвороту в напрямку м. Житомир, в порушення вимог п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), п. 10.4 (водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам) вищевказаних Правил дорожнього руху України, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу автомобілю марки «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_4, під керування водія ОСОБА_1, який рухався в напрямку м. Києва, в результаті чого допустив зіткнення лівою боковою частиною керованого ним автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», д/н НОМЕР_2, з передньою частиною автомобіля марки «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_4.

В наслідок допущених водієм ОСОБА_5 порушень Правил дорожнього руху України водій автомобіля марки «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_4, - потерпілий ОСОБА_1 отримав, згідно висновку експерта № 463/Д від 11.12-25.12.2013 року, ушкодження у вигляді компресійного багатоуламкового перелому тіла 5-го поперекового хребця без інтраканального розповсюдження, яке відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, як таке, що викликало довготривалий розлад здоров'я.

Крім того, внаслідок ДТП пасажир автомобіля марки «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_4, - потерпіла ОСОБА_2 отримала, згідно висновком експерта № 12/Д від 22.01-06.02.2013 року, ушкодження у виді садна лівого стегна, закритий гвинтоподібний перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки, який відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його загоєння необхідне більше 21 дня.

Грубе порушення водієм ОСОБА_5 п. 1.2, п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася, та наслідками - отриманням потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав, підтвердив обставини вчиненого, суду показав, що він має тривалий водійський стаж, за який в ДТП не потрапляв, до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався. Вранці 31.07.2013 року на власному автомобілі марки «Hyundai Santa Fe», д/н НОМЕР_2, він рухався з с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області в напрямку автодороги Київ-Чоп. В автомобілі був сам, втомленим не був. Була суха погода. Він мав намір здійснити розворот в напрямку м. Житомир. Під'їхавши до місця розвороту, він зупинився, щоб пропустити автомобілі, які рухалися з м. Житомира в напрямку м. Києва, був щільний потік машин. Пропустивши декілька машин почав маневр, але коли був у другій смузі руху в напрямку м. Києва відчув сильний удар вбік свого автомобіля. Автомобіль «Ланос» він не побачив. Відразу зупинився та вийшов з салону. Біля його автомобіля стояв автомобіль марки «Ланос», в якому, крім водія, були пасажири. Один з пасажирів вийшов з автомобіля та викликав швидку медичну допомогу та працівників ДАІ. По приїзду ДАІ була складена схема ДТП, він надав свої пояснення. В ДТП він не отримав тілесних пошкоджень. Про ДТП він вчасно повідомив страхову компанію, під час досудового розслідування частково відшкодував потерпілим витрати на лікування. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати, не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки його робота пов'язана з частими поїздками.

Крім показів обвинуваченого ОСОБА_5, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується іншими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який суду показав, що він має близько 6 років водійського стажу. Вранці 31.07.2012 року на власному автомобілі марки «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_4, він виїхав із с. Морозівка Брусилівського району Житомирської області в м. Київ. Разом з ним в автомобілі були син ОСОБА_4, який сидів на передньому пасажирському сидінні, донька ОСОБА_2, яка перебувала посередині на задньому пасажирському сидінні, поряд з нею сиділи її чоловік ОСОБА_6 та сусідка ОСОБА_7. В районі с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області проводились ремонті роботи, у зв'язку з чим були встановлені відповідні дорожні знаки, для руху було виділено тільки дві полоси - одна в попутному, одна в зворотному напрямку. Погода на той час була сонячна, потік машин був середньої щільності. Проїхавши пішохідний перехід в с. Капітанівка, він помітив як з права від нього на дорозі, де проводились ремонтні роботи, їде автомобіль марки «Хюндай». Його швидкість була близько 55-60 км/год, автомобіля «Хюндай» -- трохи більша, оскільки він опереджав його автомобіль на кілька метрів. Через кілька хвилин він помітив, що автомобіль марки «Хюндай» почав пригальмовувати, попереду також помітив місце розвороту. Коли автомобіль «Хюндай» почав пригальмовувати, їхні автомобілі майже порівнялись доїхавши практично до місця розвороту. Але автомобіль «Хюндай» зненацька повернув на його полосу руху без будь-яких попереджувальних знаків, внаслідок чого сталось зіткнення автомобілів. З місця ДТП каретою швидкої допомоги його та інших потерпілих доставили до Боярської ЦРЛ, де йому та його доньці ОСОБА_2 провели операції. У зв'язку з ДТП він зазнав матеріальної шкоди, яка складається з 10494 грн. витрат на лікування, 27401 грн. вартості ремонтних робіт його автомобіля, 1500 грн. витрат за перебування автомобіля на штрафмайданчику та послуги евакуатора, 2000 грн. витрат на послуги з надання правової допомоги, тому загалом просив стягнути на його користь з обвинуваченого ОСОБА_5 41935 грн. матеріальної шкоди. Також зазначив, що під час досудового розслідування він отримав від ОСОБА_5 4000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, потерпілій ОСОБА_1 просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на його користь 50000 грн. моральної шкоди, оскільки після ДТП він не має можливості повноцінно використовувати свій час за власним розсудом, оскільки змушений звертатися до лікарів для контролю стану здоров'я, відстоювати свої права в суді, наймати адвокатів; крім того, внаслідок ДТП він став інвалідом та втратив попередню більш оплачувану роботу. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що він його вибачив, просив суворо не карати, вважав, що немає необхідності позбавляти ОСОБА_5 права керування автомобілем, просив задовольнити його позов в повному об'ємі;

- показами потерпілої ОСОБА_2, яка суду показала, що 31.07.2012 року близько 6 години ранку з батьком ОСОБА_1, який був за кермом, з чоловіком ОСОБА_6, братом ОСОБА_4 та сусідкою ОСОБА_7 на батьковому автомобілі «ЗАЗ Ланос» вирушили в м. Київ. При цьому, брат сидів на передньому пасажирському сидінні, вона - на задньому пасажирському, поряд з нею - чоловік та сусідка. В дорозі вона заснула, прокинулась від крику батька - «Що ти робиш!» та різкого гальмування. Відразу сталось зіткнення з автомобілем типу «джип» темного кольору, від якого вона впала в район ручки перемикання швидкостей та зламала ногу. З місця ДТП каретою швидкої допомоги її доправили до лікарні, де провели хірургічну операцію. Проте, вона й досі ще проходить курс лікування, пов'язаний з отриманим переломом ноги, самостійно ходити не може, користується милицями, через перелом ноги втратила роботу. У зв'язку з цим звернулася до суду з позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 16288 грн. матеріальної шкоди, яка є вартістю курсу лікування та реабілітації, а також 50000 грн. моральної шкоди, оскільки від перенесеного нервово стресу від ДТП вона стала безмірно збудженою та нервовою, що негативно відображається на спілкуванні з близькими та оточуючими, її турбує безсоння та нічні кошмари, вона почала панічно боятися автотранспорту та автодоріг, у зв'язку з чим постійно перебуває в «полоні страху» та тяжкому психологічному стані, що істотно порушило її нормальний життєвий ритм та зв'язки, через ДТП вона змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_2. поклалась на розсуд суду та просила задовольнити її позов в повному об'ємі, при цьому зазначивши, що під час досудового розслідування кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 відшкодував її 4800 грн. завданої матеріальної шкоди;

- аналогічними показам про обставини ДТП потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 показами цивільного позивача ОСОБА_4, який, отримавши під час ДТП ушкодження у вигляді забою грудної клітини та грудного відділу хребта, був госпіталізований до Боярської ЦРЛ, в подальшому переведений на лікування в Брусилівський ЦРЛ, звернувся з позовом, в якому просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на свою користь 11180 грн. матеріальної шкоди, яка є вартістю курсу лікування та реабілітації, та 5000 грн. моральної шкоди, оскільки після ДТП він став нервовим, змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя;

- показами свідка ОСОБА_9, який суду показав, що на місце ДТП він приїхав на прохання ОСОБА_5, дійсно в тому місці, де сталась ДТП велись дорожні роботи, на місці ДТП працівниками ДАІ були проведені необхідні виміри та складена схема ДТП;

- витягом з кримінального провадження № 12012100200000052 від 21.11.2012 року; рапортом слідчого СВ ЦСВМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ст. лейтенанта міліції Чекаленко Л.В. про обставини ДТП; даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми місця пригоди від 31.07.2012 року; протоколами огляду та перевірки технічного стану автомобілів марки «Hyundai Santa Fe», д/н НОМЕР_2, та марки «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_4, в яких зафіксовані пошкодження, які автомобілі отримали під час ДТП; висновком експерта № 150А від 19.03.2013 року, відповідно до якого система робочого гальма, рульове керування та елементи підвіски автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», д/н НОМЕР_2, на момент огляду знаходяться в працездатному стані, несправностей, які б могли викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма та в роботі рульового керування перед подією, не виявлено, несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено; висновком експерта № 12/Д від 22.01-06.02.2013 року, відповідно до якого згідно наданої медичної документації у ОСОБА_2 мались садна лівого стегна, закритий гвинтоподібний перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки, які утворились від дії тупих предметів, можливо в термін - 31.07.2012 року та за обставин зіткнення автомобілів, закритий перелом правої гомілки відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його загоєння необхідне більше 21 дня; висновком експерта № 463/Д від 11.12-25.12.2013 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації та висновку консультанта рентгенолога КОБ СМЕ у ОСОБА_1 мався компресійний багатоуламковий перелом тіла 5-го поперекового хребця без інтраканального розповсюдження, який утворився від дії тупого предмету, можливо в термін - 31.07.2012 року та за обставин зіткнення автомобілів, і відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, як таке, що викликало довготривалий розлад здоров'я; копіями медичної документації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_5, потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, цивільний позивач ОСОБА_4, свідок ОСОБА_9 дали суду правдиві послідовні покази, які підтверджуються дослідженими у справі письмовими документами.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 286 КК України доведена повністю та кваліфікує його дії як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчиненого ним діяння, характеризуючі дані його особи, ставлення до вчиненого, думку потерпілих.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, працевлаштований, обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у щирому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думки потерпілих, вважає за доцільне призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої вказаною статтею, без призначення додаткової мірки покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки приходить до переконання, що саме така міра покарання буде достатньою для перевиховання і виправлення ОСОБА_5

Заявлені у справи цивільні позови підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Так, суд вважає доведеними позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 про стягнення 41395 грн. матеріальної шкоди та, з урахування добровільної сплати 4000 грн., задовольняє позовні вимоги в цій частині в сумі 37395 грн. В тому числі, суд вважає доведеними позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 про стягнення 16288 грн. матеріальної шкоди та, з урахування сплати 4800 грн., задовольняє позовні вимоги в цій частині в сумі 11488 грн. З цих же підстав суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення 11180 грн. матеріальної шкоди і в цій частині задовольняє позовні вимоги ОСОБА_4 в повному об'ємі.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілих та цивільного позивача розміру моральної шкоди, суд, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягує на користь ОСОБА_10 40000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_2 - 40000 грн., на користь ОСОБА_4 - 3000 грн. В решті вимог про стягнення моральної шкоди суд відмовляє.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався, інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127-129, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу розміром 300 (триста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п'ять тисяч сто) грн., в доход держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Грозний Чеченської Республіки, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, 37395 (тридцять сім тисяч триста дев'яності п'ять) грн. матеріальної та 40000 (сорок тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Грозний Чеченської Республіки, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, 11488 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. матеріальної та 40000 (сорок тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Грозний Чеченської Республіки, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, 11180 (одинадцять тисяч сто вісімдесят) грн. майнової та 3000 (три тисячі) грн. моральної шкоди.

Речовий доказ у справі - автомобіль марки «Hyundai Santa Fe», д/н НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5, - залишити в його розпорядженні.

Речовий доказ у справі - автомобіль марки «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_4, який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1, - залишити в його розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, р/р 31111115700008 в УДКСУ у Подільському районі м. Києва, МФО 820019, код 37975298 витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12012100200000052 у розмірі 782,40 (сімсот вісімдесят дві грн. 40 коп.) грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, потерпілим, їхньому представнику, цивільному позивачу та обвинуваченому.

Суддя Омельченко М.М.