Вирок № 32093213, 25.06.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8310/13-к

Провадження № 1-кп/344/270/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря Карпенко І.В.

прокурора Васильчука А.Б.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня, розлученого, осіб на утриманні немає, не працюючого, інваліда другої групи, згідно ст. 89 КК України не судимого, громадянина України,

за ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням в житло.

Злочин вчинено за наступних обставин.

06 травня 2013 року близько 13 год. обвинувачений, шляхом підваження вхідних дверей проник до приміщення житлового будинку по АДРЕСА_1, діючи з корисливих спонукань та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав грошові кошти в сумі 1300 гривень, 20 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 159 грн. 86 коп., 20 євро, що згідно курсу НБУ становить 209 грн. 62 коп., золотий перстень вагою 8 грам, 583 проби, що згідно курсу НБУ становить 1729 грн. 76 коп., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 3399 грн. 24 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вказаному визнав повністю та дав показання, що злочин ним було вчинено саме при викладених вище обставинах, заподіяну шкоду потерпілому відшкодував повністю. У вчиненому чистосердечно розкаюється.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду зміст ст. 349 КПК України, з'ясувавши при цьому що сторони, в тому числі обвинувачений та потерпіла, правильно розуміють зміст цих обставин, а показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та з'ясувавши, що немає сумніву у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку та, визнавши відповідно до її змісту недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні вказаного злочину знайшла своє підтвердження, а його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ) поєднане з проникненням в житло.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу винного, фактичні обставини кримінального провадження і виходить з такого.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд вважає щире каяття, визнання вини у скоєному, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, думку потерпілої, яка не має претензій майнового характеру та не бажає його суворо карати, позитивно характеризується по місцю проживання.

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого в провадженні не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Ст. 75 КК України передбачає, що якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказані вище обставини в сукупності є саме такими, що не тільки пом'якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину і дають підстави, з врахуванням також і того, що заподіяна майнова шкода добровільно відшкодована в повному обсязі, дійти висновку, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п. 2 роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті ( частини статті ), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але, із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати, у вигляді позбавленні волі в межах передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України та, застосувавши ст. 75 КК України - звільнити його від відбування покарання з випробуванням, що буде відповідати і вимогам закону, і тяжкості фактично вчиненого, і буде справедливим.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Потерпіла ОСОБА_1 просить залишити її позовну заяву без розгляду, оскільки майнова шкода відшкодована в повному обсязі і претензій майнового характеру немає. А тому, при вказаних обставинах суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - особисте зобов'язання.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 3400 грн. залишити без розгляду.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 у користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області з зарахуванням на р/р 31255272210165 УДК в Івано-Франківській області МФО 836014 код 25574765 - 1985 ( одна тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять ) гривень 80 коп. витрат за проведення експертизи.

На вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович