Рішення № 32091751, 19.06.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4912/13-ц

Провадження №2/461/1382/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 червня 2013 року Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Государського А.В.

при секретарі Смуток Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, покликаючись на те, що між ними укладено договір позики від 25.03.2011 року, згідно з яким позивач надав відповідачеві грошові кошти в сумі 95 492,40 грн. строком до 25.04.2011 року. Стверджує, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором позики, строк дії якого минув, у зв'язку з чим станом на 12.04.2013 року загальна сума заборгованості перед позивачем становить 101 127,76 грн., що складає суму позики та 5 635,36 грн. 3% річних, яку просить суд стягнути з відповідача на його користь.

Представник позивача в судове засідання не заявився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. У відповідності до ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі, проти чого представник позивача не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.03.2011 року між ОСОБА_1, як позикодавцем, та ОСОБА_2, як позичальником, укладено договір позики (а.с.3), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий номер 375, згідно з яким позикодавець надав позичальникові у власність грошові кошти в сумі 95 492,40 грн., а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у строк до 25.04.2011 року шляхом виплати грошових коштів за адресою: АДРЕСА_1, підтвердженням чого є відповідна розписка позикодавця.

Пунктом 2 договору передбачено, що грошові кошти, які є предметом цього договору, були передані позикодавцем позичальнику в момент його підписання.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу, згідно з ч.1 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, здійснений позивачем розрахунок заборгованості за договором позики від 25.03.2011 року, за яким станом на 12.04.2013 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 101 127,76 грн., що складає основну суму позики в розмірі 95 492,40 грн. та 5 635,36 грн. 3% річних.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, оскільки відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за договором позики від 25.03.2011 року, внаслідок чого виникла відповідна заборгованість перед позивачем, що стверджується представленими суду письмовими доказами.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 60, 208, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, з урахуванням ст.ст.526, 625, 1049, 1050 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 101 127 (сто одна тисяча сто двадцять сім) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1 011 (одна тисяча одинадцять) грн. 09 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий А.В. Государський