Рішення № 32090037, 14.06.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.06.2013

Справа № 320\4426\13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 року м. Мелітополь

Запорізької обл.

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

Головуючого - судді Колодіної Л.В.,при секретарі - Арифовій Л.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Комунального Підприємства «Мелітопольський асфальтобетонний завод»

Про стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні.

В позові позивач вказує, що 02 січня 2013 року на підставі п.3 Розпорядження міського голови м. Мелітополя ОСОБА_2 від 28.12.2012 р. № 1195-к його було призначено на посаду директора КП «Мелітопольський асфальтобетонний завод», про що винесено кадровий наказ № 1к, та укладено адміністративний договір (трудовий контракт).

Позивач зазначає, що 11 квітня 2013 року Розпорядженням в.о. міського голови №350-к від 11.04.2013 р. його було звільнено з посади директора КП «Мелітопольський асфальтобетонний завод» з 12 квітня 2013 року.

Позивач вказує, що остаточний розрахунок при звільнені відповідачем з ним був проведений 29 квітня 2013 року, тобто із затримкою.

Позивач вважає, що час затримки розрахунку при звільненні складає 11 робочих днів (з 12.04.2013 р. по 28.04.2013 р.) і відповідач за цей період повинен сплатити йому компенсацію за час затримки розрахунку в сумі 4 509 грн. 78 коп.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за час затримки розрахунку за період з 12.04.2013 р. по 29.04.2013 р. в сумі 4 509 грн. 78 коп.

29 травня 2013 року до суду надійшов уточнений позов від позивача, в якому він просить суд стягнути з відповідача компенсацію за час затримки розрахунку за період з 16.04.2013 р. по 29.04.2013 р. в сумі 3 689 грн. 82 коп.

В судове засідання сторони не зявились.

Від позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність та у відсутність його представника. Позовні вимоги зменшив: просить суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію за час затримки розрахунку за період з 17.04.2013 р. по 29.04.2013 р. в сумі 3 279 грн. 84 коп.

Від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, позовні вимоги позивача про стягнення компенсації за час затримки розрахунку за 8 днів в сумі 3 279 грн. 84 коп. визнають.

З урахуванням заяв сторін по справі з проханням слухати справу у їх відсутність, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що Розпорядженням міського голови № 1195-к від 28 грудня 2012 року, ОСОБА_4 було призначено на посаду директора КП «Мелітопольський асфальтобетонний завод» з 02 січня 2013 року. \а.с. 16\

02 січня 2013 року між міським головою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений Контракт про призначення останнього на посаду керівника КП «Мелітопольський асфальтобетонний завод». \а.с. 17\

Розпорядженням міського голови № 350-к від 11 квітня 2013 року, ОСОБА_4 було звільнено з посади директора КП «Мелітопольський асфальтобетонний завод» з 12 квітня 2013 року за згодою сторін на підставі заяви ОСОБА_4 \а.с. 15\

Розпорядженням міського голови № 362-к від 15 квітня 2013 року, було внесено зміни до Розпорядження № 350-к, а саме: прізвище «Солодовнік» правильно читати «Солодовник». \а.с. 14\

Остаточний розрахунок відповідача з позивачем проведений 29 квітня 2013 року. \а.с. 30\ Цей факт визнаний відповідачем.

Згідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок відповідачем позивачу був здійснений 29 квітня 2013 року.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (надалі - Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Згідно із п. 5 Порядку нарахування виплат у випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).

Тому розмір середньомісячної заробітної плати розраховується так:

заробітна плата за лютий 2013 року (20 робочих дня) 7 433 грн. 00 коп., за березень 2013 року (20 робочих днів) 8 966 грн. 35 коп. Середньоденна зарплата складає 409 грн. 98 коп. ((7 433 грн. 00 коп. + 8 966 грн. 35 коп.): 40 робочих дні).

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки невиплати зарплати в період з 17 квітня 2013 року по 28 квітня 2013 року в сумі 3 279 грн. 84 коп., який розраховується:

в березні 2013 року 8 робочих днів,

8 роб.днів х 409 грн. 98 коп. = 3 279 грн. 84 коп.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці (надалі Постанова), непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 20 Постанови, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності

Таким чином, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3 279 грн. 87 коп.

Крім того, оскільки позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подачу позову, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст. 1 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 3, 8, 10, 60, 88, 174, 179, 197, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального Підприємства «Мелітопольський асфальтобетонний завод» про стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити в повному обсязі:

Стягнути з Комунального Підприємства «Мелітопольський асфальтобетонний завод», Код ЄДРПОУ 32298150, юридична адреса: 72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського, 119, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пр-т 50-річчя ПеремогиАДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3 279 \три тисячі двісті сімдесят девять\ грн. 84 коп.

Стягнути з Комунального Підприємства «Мелітопольський асфальтобетонний завод», Код ЄДРПОУ 32298150, юридична адреса: 72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського, 119, судовий збір на користь держави в розмірі 229 грн. 40 коп. (отримувач державний бюджет м. Мелітополя, Код отримувача 37968956, р\р 31215206700013, Код ЄДРПОУ суду 36969096, МФО 813015, код виду платежу: 22030001, п. 1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна