Рішення № 32088433, 27.06.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 2/303/1756/13

303/3501/13-ц

Ряд стат звіту 30

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 червня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі:головуючого суддіМорозової Н. Л.

при секретаріСтегура Н. Р.

за участю:позивача прокурора Дьоміна В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовною заявою прокурора прокуратури м. Мукачева поданої в інтересах держави в особі Мукачівської ЦРЛ до ОСОБА_1 про стягнення суми грошових коштів, витрачених на лікування потерпілої від злочину,

в с т а н о в и в:

Прокурор, звернувся до суду з позовом про стягнення з засудженого ОСОБА_1 в користь держави в особі Мукачівської ЦРЛ грошових коштів, витрачених державою на лікування ОСОБА_2, яка визнана потерпілою від злочину за який засуджено ОСОБА_1 суми 2360,00 гривень. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 визнана потерпілою у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України. Вироком Мукачівського міськрайонного суду 15 травня 2012 року, ОСОБА_1, визнано винним за ч.1 ст. 121, 75 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі пять років з іспитовим строком два роки та покладенням на засудженого обовязків, передбачених п.2, п.3 ч.1 ст. 76 КК України. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Мукачівської ЦРЛ в період з 09.08.2011 року по 18.08.2011 року. Згідно довідки Мукачівської ЦРЛ вартість 1 ліжко-дня складає 236,00 гривень, що за 10 днів склало суму 2 360, 00 гривень.

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала повністю, просила їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про день, час і місце розгляду справи повідомлявсь на адресу реєстрації місця проживання. Заперечення на позов не подав.

Зі згоди позивача суд, знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

З врахуванням заяви представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 визнана потерпілою у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України. Вироком Мукачівського міськрайонного суду 15 травня 2012 року, ОСОБА_1, визнано винним за ч.1 ст. 121, 75 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі пять років з іспитовим строком два роки та покладенням на засудженого обовязків, передбачених п.2, п.3 ч.1 ст. 76 КК України. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Мукачівської ЦРЛ в період з 09.08.2011 року по 18.08.2011 року. Згідно довідки Мукачівської ЦРЛ вартість 1 ліжко-дня складає 236,00 гривень, що за 10 днів склало суму 2 360, 00 гривень.

З вироку Мукачівського міськрайонного суду 15 травня 2012 року про засудження ОСОБА_1 вбачається, що при постановленні вироку, рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої, не було прийнято.

У відповідності до ч.3 ст. 93-1 КПК України стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 належить вирішити в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначений у частині першій вказаної статті Закону, а саме закладу охорони здоровя, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому ст.. 28 та ч. 1 та 2 ст. 93 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину. Частина третя цієї норми Закону визначає, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоровя, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У Постанові, Пленум Верховного Суду України, від 07.07.1995, № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат") роз'яснено, що за змістом ст. 93-1 КПК відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями. Такі витрати не підлягають стягненню лише при вчиненні злочинів у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, або при перевищенні меж необхідної оборони. Судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України суд не може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, якщо такої шкоди завдано вчиненням злочину.

Керуючись: ст.1206 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, , 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд заочно -

р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд. № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 «Б», користь держави Україна в особі Мукачівської центральної районної лікарні суми грошових коштів, витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_2, 1985 р. н. від злочину в розмірі 2 360,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд. № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 «Б» судовий збір в розмірі 229,40 гривень за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 „Судовий збір, рахунок отримувача 31215206700003, отримувач коштів Державний бюджет міста Мукачева, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37958089, МФО 812016.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Головуючий Морозова Н. Л.