Постанова № 32087886, 21.06.2013, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

21.06.2013 Суддя: Кошева О. А.

Справа № 253/4023/13-а

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2013 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді - Кошевої О.А.,

при секретарі - Нікуленкової Л.М.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради до Виконавчого комітету Горлівської міської ради про визнання недійсним частково рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 04.08.2010 року № 822, третя особа - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»,

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП «МСЄЗ» звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Горлівської міської ради про визнання недійсним частково рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 04.08.2010 року № 822, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що Горлівською міською радою було прийняте рішення №822 від 04 серпня 2010 року «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівки», яке порушує права позивача, тому вважає, що воно частково недійсне. Позивач просить суд поновити строк на оскарження підпункту 1.1 пункту 1 рішення Горлівської міської ради №822 від 04 серпня 2010р. «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівки» в частині визначення виконавцем послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення у комунальному житловому фонді, утримання якого здійснюється підприємством недержавної форми власності, комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника»; визначити недійсним пункт 1.1 пункту 1 рішення Горлівської міської ради №822 від 04 серпня 2010р. «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівки» в частині визначення виконавцем послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення у комунальному житловому фонді, утримання якого здійснюється підприємством недержавної форми комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника».

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що зазначене рішення вони не отримували, а дізналися про нього вже через деякий час, зазначила, що зазначене рішення підлягає частковому визнанню недійсним, оскільки воно порушує права позивач. Просила повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату, місце розгляду справи був повідомлений, надав суду заяву з письмовими поясненнями, зазначивши, що позовні вимоги ним повністю визнані.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, зазначивши, рішення є законним та не підлягає визнанню недійсним.

Суд, заслухавши представника позивача, третьої особи, дослідивши всі обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно зазначеного рішення Горлівської міської ради № 822 від 04.08.2010 року «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівки» було вирішено: 1. визначити виконавцями послуг з: 1.1. централізованого опалення, водопостачання та водовідведення у комунальному житловому фонді: утримання якого здійснюється підприємством недержавної форми комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника».

Згідно ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Враховуючи те, що спірне рішення регулює господарські відносини між органом місцевого самоврядування і позивачем, та є обов'язковим до застосування позивачем, спірне рішення є регуляторним актом.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно ст. 36 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Згідно п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Позивач дізнався у жовтні 2012 року про прийняття такого рішення, коли на його адресу надійшла ухвала господарського суду Донецької області від 05 жовтня 2012 року про відкриття провадження у справі № 5006/44/83/2012 разом з позовними матеріалами, до яких було додано копію вказаного рішення. Таким чином, строк на оскарження даного рішення відповідача, визначений ст. 99 КАС України є пропущеним з поважних причин.

Згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються на пленарних засіданнях ради.

Підставами для визнання акту органу державної влади або місцевого самоврядування недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також прийнятого з порушенням процедури його прийняття. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів особи.

Враховуючи, що зазначене рішення впливає на права та обов'язки позивача та винесене без погодження з позивачем, воно безпосередньо порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а також порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення, визначеної діючим законодавством, свідчить про недійсність такого рішення з дати його прийняття.

Згідно п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Перелік повноважень органів, які згідно зі ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входять до системи органів місцевого самоврядування, визначені цим же Законом.

На підставі чого, суд приходить до висновку, що Горлівська міська рада є органом місцевого самоврядування, який уповноважений вирішувати відповідне питання, але до виконавчого комітету міської ради згідно з вищезазначеним Законом не включено повноваження на визначення виконавця житлово-комунальних послуг, підлягає застосуванню ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Таким чином, визначення виконавця житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення належить до компетенції саме міської ради, а не виконавчого комітету міської ради.

Отже, прийняття спірного рішення неповноважним органом свідчить про недійсність такого рішення з моменту його прийняття.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2010р. №1145/11/13-10 визнання акту суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту.

При цьому судам слід виходити з того, що вимога про визнання акта владного органу недійним, незаконним, неправомірним тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Крім того, враховуючи положення Розділу 4 Статуту позивача, згідно з якими КП «МСЄЗ» Горлівської міської ради здійснює балансоутримання житлового фонду та контроль за належною експлуатацією засобів, які є комунальною власністю.

Позивач зазначає, що порушення Порядку при прийнятті зазначеного рішення полягає у наступному:

-позивач не має можливості надавати житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, оскільки відповідними рішеннями Горлівської міської ради житлові будинки передані на обслуговування відповідним підприємствам, які забезпечують утримання житлового фонду та інженерних мереж водопостачання та водовідведення. Отже, відповідно до п. 1.3 Порядку позивач не може надавати відповідні послуги;

-позивач не може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як це передбачено п. 13 Порядку;

-відповідач та позивач не дійшли домовленості про надання послуг з водопостачання та водовідведення , що передбачено п. 4.1 Порядку, оскільки станом на момент прийняття спірного рішення позивач не надавав письмової згоди на надання таких послуг. Спірне рішення було прийняте без врахування думки позивача та без його погодження.

Вищезазначене позивачем та відповідачем в судовому засіданні не заперечувалося, тому є обґрунтованим і доказуванню не підлягає.

Таким чином прийняте рішення порушує пункти 1.3 та 4.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, отже, підлягає визнанню недійсним.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Згідно ст. 21 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.

Слід зазначити, згідно ст.90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру, ^Дм* ^^

Так, за даними Єдиного державного реєстру, позивач має назву комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Як вбачається з даного свідоцтва ідентифікаційний код позивача (ЄДРПОУ) 36178136.

Така юридична особа, як комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника» не має жодного відношення до позивача, оскільки за даними реєстру зареєстрована у Марійському районі Донецької області (місто Курахове), ЄДРПОУ 32371188. Ще одна особа з аналогічною назвою за даними реєстру зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, ЄДРПОУ 31590968.

На території міста Горлівки діють 22 одиниці підприємства метою яких є надання комунальних послуг, а також утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Саме з такими обслуговуючими підприємствами мешканці багатоквартирних (кінцеві споживачі) будинків укладають угоди про надання житлово-комунальних послуг. Саме до обов'язків таких Виконавців входить забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до рішення Виконкому Горлівської міської ради Донецької області № 942 від 07.09.2011 року до переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населенням. Горлівки включено технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: холодного водопостачання, теплопостачання, водовідведення, зливової каналізації.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач проти позову не заперечує, а представник третьої особи не надав доказів для визнання рішення дійсним.

На підставі вищезазначеного позовні вимоги Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст. 21 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», ст. ст. 5, 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,ст.ст.2-15, 69-71, 86, 94, 99, 104, 122-143, 153-154, 158, 162-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити строк на оскарження підпункту 1.1 пункту 1 рішення Горлівської міської ради № 822 від 04 серпня 2010 року «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівки» в частині визначення виконавцем послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення у комунальному житловому фонді, утримання якого здійснюється підприємством недержавної форми власності, комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника».

Позовні вимоги Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради до Виконавчого комітету Горлівської міської ради про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 04.08.2010 року № 822, третя особа - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» - задовольнити.

Визначити недійсним пункт 1.1 пункту 1 рішення Горлівської міської ради № 822 від 04 серпня 2010 року «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівки» в частині визначення виконавцем послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення у комунальному житловому фонді, утримання якого здійснюється підприємством недержавної форми комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника».

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до суду апеляційної інстанції через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки протягом десяти днів після проголошення постанови.

СуддяО. А. Кошева