Постанова № 32085810, 25.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року , о 12-30 годині,Справа № 0870/1309/12 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 18 183,79 гривень, який виник внаслідок самостійно нарахованих податкових зобов'язань та несплати донарахованих податковими повідомленнями-рішеннями сум.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.06.2013, позивач просить стягнути борг у розмірі 132,44 гривень.

До початку судового засідання представником позивача надано клопотання про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, його представник надав клопотання про розгляд справи без його участі, проти позову заперечує з підстав, викладених в запереченнях, просить відмовити у позові, оскільки предметом даної справи є стягнення боргу за податковими повідомленнями-рішеннями №0002061702/0 від 30.12.2009, № 0002061702/1 від 31.12.2009, № 0002061702/2 від 27.05.2010, які скасовані рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі №0870/2295/12.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України, «якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта».

Згідно із ст.41 КАС України, «якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

У зв'язку із цим суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено, що відповідачем було подано до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, якими він самостійно визначив суми податкових зобов'язань, що підлягають до сплати:

№54858 від 15.06.2010 - за травень 2010 року: нараховано 40 гривень,

№66486 від 13.07.2010 - за червень 2010 року: нараховано 37 гривень,

№85155 від 17.08.2010 - за липень 2010 року: нараховано 30 гривень,

№91399 від 10.09.2010 - за серпень 2010 року: нараховано 41 гривню,

№105278 від 12.10.2010 - за вересень 2010 року: нараховано 91 гривню,

№131739 від 15.12.2010 - за листопад 2010 року: нараховано 86 гривень,

№136992 від 04.01.2011 - за грудень 2010 року: нараховано 49 гривень.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 (далі - Закон), «податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.»

Судом встановлено, що 08.11.2010 позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0023331701/0, №0023321701/0, № 0023311701/0, якими ФОП ОСОБА_1 нараховано суму штрафу в розмірі 13,4 гривень, 4 гривень та 66 гривень - відповідно. Зазначені рішення відповідач отримав 12.11.2010, про що свідчить корінець поштового повідомлення, але не оскаржив їх.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 ст. 1 Закону, «податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.»

Таким чином, сума податкового зобов'язання з ПДВ, самостійно визначена відповідачем вищевказаними деклараціями у розмірі 374 гривень, а також зазначена у податкових повідомленнях-рішеннях (що є узгодженими) у розмірі 83,4 гривень, з урахуванням часткової сплати в сумі 324,96 гривень, проте не сплачена ним у строк, передбачений податковим законодавством, є податковим боргом та складає 132,44 гривні.

Відповідно до пп.пп. 5.3.1, 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону, «узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.»

Оскільки борг відповідачем не сплачено, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету Орджонікідзевського району (р/р 31118029700007, код платежу 14010100, код отримувача 38025409, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 132 (ста тридцяти двох) гривень 44 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Копію постанови направити сторонам.

Суддя О.В. Матяш