Рішення № 32083113, 26.06.2013, Жданівський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 231/1137/13-ц

Провадження № 2/231/217/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Макаганчук В.І.

при секретарі: Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жданівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2013 року позивач ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1074,71 долара США, пені за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 279 055,98 грн., відповідальність за порушення грошового зобовязання 1 465,95 грн., судовий збір 2891,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

02 червня 2006 року між ВАТ «Родовід Банк» (17.06.2009 р. офіційно змінено з ВАТ «Родовід Банк» на ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2006Ф-110-006.

Відповідно до умов кредитного договору банк взяв на себе зобовязання надати відповідачу кредит в доларах США на купівлю автомобіля, в загальному розмірі 9 374,26 долара США.

Кредит був виданий відповідачу під обовязок сплатити ним банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 13 % річних та згідно з додатковою угодою № 1 від 28.10.2008 р. до кредитного договору, процентну ставку було змінено на 14,5 % річних.

Відповідно до умов кредитного договору боржник взяв на себе обовязок: починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 156,24 доларів США ; повернути одержаний кредит згідно з умовами кредитного договору на пізніше 01.06.2011 року; сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 01.06.2011 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Всупереч умовам договору відповідач неодноразово грубо порушував умови кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит навіть після настання кінцевої дати повернення кредиту, внаслідок чого утворилась вказана заборгованість, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та уточнив, що в звязку з тим, що відповідачем в добровільному порядку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 100 доларів США, просив стягнути заборгованість за кредитом в сумі 974,71 долара США.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, надав суду свої заперечення, в яких послався на те, що не згоден з позовом в частині стягнення з нього основної суми заборгованості, оскільки 29.04.2013 р. перерахував у рахунок заборгованості за кредитним договором 100 доларів США, які позивач не врахував при подачі позову. Також не згоден з вимогами позивача в частині стягнення пені у розмірі 279 055,98 грн. та 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 1 465,95 грн., тому просив застосувати строк позовної давності в один рік до вимог позивача по стягненню неустойки (пені) у розмірі 279 055,98 грн.; суму пені визначену з урахуванням строків позовної давності зменшити на підставі ст. 515 та 616 ЦК України ; застосувати строк позовної давності у три роки до вимог позивача по стягненню 3 % річних у сумі 1 465,95 грн.; врахувати те, що основна сума боргу складає 974,71 долари США, оскільки 29.04.2013 р. він сплатив 100 доларів США, які позивач не врахував при визначенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував пославшись на ті ж обставини що викладені позивачем.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини:

Згідно з кредитним договором № 2006Ф-110-006 від 02.06.2006 р., укладеним між ВАТ «Родовід Банк» (правонаступник ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_1 п.п 1.1, 1.2, 1.3 банк надає позичальнику кредит на загальну суму 9 374,26 доларів США терміном по 01.06.2011 включно на оплату автомобіля, та відкриває позичальнику позичковий рахунок № 2203800612.840.06110.

Відповідно п. 1.5 кредитного договору процента ставка за кредитом за цим договором встановлюється у розмірі 13 % річних.

Згідно додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 2006Ф-110-006 від 02.06.2006 р. процента ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 14,5 % річних.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2006Ф-110-006 від 02.06.2006 р. пеня за прострочення виконання зобовязання зі своєчасного повернення кредиту становить 269 216,17 грн.; пеня за прострочення виконання зобовязання зі своєчасної сплати нарахованих відсотків становить 9839,81 грн.; 3 % річних за прострочення виконання зобовязання зі своєчасного повернення кредиту 1404,45 грн.; 3 % річних за прострочення виконання зобовязань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків 61,50 грн.

Приведені фактичні обставини свідчать про укладення між сторонами кредитного договору, форма і зміст якого відповідають вимогам ст.ст.1054, 1055 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються

положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п.п 1.1, 1.2, 1.3 банк надає позичальнику кредит на загальну суму 9 374,26 доларів США терміном по 01.06.2011 включно на оплату автомобіля, а для обліку виданого кредиту відкриває позичальнику позичковий рахунок № 2203800612.840.06110.

Згідно п.п 3.1, 3.2 позичальник з місяця, наступного за місяцем, в який укладений договір, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом згідно з додатком № 1 до цього договору на рахунок, вказаний у пункті 1.3 цього договору, шляхом внесення готівки чи перерахування зі свого поточного рахунку; повернути одержаний кредит згідно з умовами договору не пізніше 01.06.2011 р.; сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 01.06.2011 р. або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (ст. 1054 ЦК України), інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 УК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредиторові заїм (грошові кошти в тій же сумі) в строк і в порядку, що встановлені договором.

А згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув всю суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму і відсотки, розмір і порядок яких встановлюється договором (ст.1048 ЦК України).

Тому, на думку суду, вимоги позивача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є доцільними, оскільки цивільно-правові зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 9 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.546, ст.549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання.

Відповідно до п. 3.9 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів або комісії, позичальник зобовязується сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого плату же за кожний день прострочки.

Таким чином, передбачена п.3.9 кредитного договору пеня, є правовим наслідком у разі порушення зобовязання.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2006Ф-110-006 від 02.06.2006 р. вбачається, що пеня за прострочення виконання зобовязання зі своєчасного повернення кредиту становить 269 216,17 грн.; пеня за прострочення виконання зобовязання зі своєчасної сплати нарахованих відсотків становить 9839,81 грн.; 3 % річних за прострочення виконання зобовязання зі своєчасного повернення кредиту 1404,45 грн.; 3 % річних за прострочення виконання зобовязань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків 61,50 грн.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, ч.2 - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, ч.3 - несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором, ч.5 - якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшеним за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитним правовідносин», передбачено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Згідно розрахунку пені за кредитним договором разом сума пені за основним боргом за останній рік становить 80 193,34 грн.

Оскільки відповідачем було заявлене клопотання про зменшення суми пені та застосування строку позовної давності в один рік до вимог позивача по стягненню пені, приймаючи до уваги те, що більша частина боргу за основним зобовязанням сплачена, суд вважає за можливе його задовольнити, та зменшити розмір неустойки з 80 193,34 грн. до 20 000 грн.

Частиною першою статті 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно ч.1,3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново, а тому клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача у частині стягнення 3% річних у сумі 1465,95 грн., не може бути прийняте судом, оскільки 29.04.2013 р. позивач перерахував у рахунок заборгованості за кредитним договором 100 доларів США, що свідчить про визнання ним свого боргу.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню: з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 974,71 долара США, пеня за прострочення виконання грошового зобовязання 20 000 грн., суму індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми - 1 465,95 грн.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют 100 доларів США станом на 26.06.2013 р. становить 799,30 грн., а тому загальна заборгованість за позовом у національній валюті складає 7787,93 грн.+20000 грн.+1465,95 грн.=29253,88 грн.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру до суду становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, тому з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» належить стягнути судові витрати по оплаті судового збору в сумі 292,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 551, 625, 1048, 1049, 1050,1054,1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712 на к/р 32008171201 у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024, заборгованість за кредитним договором у розмірі 974,71 долара США (девятсот сімдесят чотири долара США 71 цент).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» пеню за прострочення виконання грошового зобовязання у розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 1465,95 (одна тисяча чотириста шістдесят пять гривень 95 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», витрати по сплаті судового збору в розмірі 292,53 грн. (двісті девяносто дві гривні 53 копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

Суддя: Макаганчук В.І.