Рішення № 32080672, 07.03.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-93/11

Провадження № 2/0203/35/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка», ОСОБА_2 про визнання договору недійсним,

у с т а н о в и в:

21 листопада 2006 року Кредитна спілка «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2005 р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала грошові кошти, зобов'язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Зобов'язання за договором були забезпечені договором поруки, який було укладено з відповідачем. ОСОБА_2 та відповідач не виконують свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати повернення заборгованості у судовому порядку. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 592,00 грн. з урахуванням відсотків за користування кредитом та неустойки, а також судових витрат (а.с.а.с. 2, 3).

19 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка», ОСОБА_2 про визнання договору недійсним. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір поруки, укладений між сторонами, був підписаний під тиском ОСОБА_2, що є підставою для визнання його недійсним (а.с.а.с. 80, 81).

28 листопада 2012 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи за первісним позовом ОСОБА_2

У судовому засіданні представник Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» первісний позов підтримав, заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову, підтримала зустрічні позовні вимоги.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представника Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка», ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що первісний позов підлягає задоволенню, а у зустрічному позові необхідно відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.08.2005 р. між Кредитною спілкою «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 3396-Д, за умовами якого Кредитна спілка «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» надала ОСОБА_2 кредит в сумі 9 300,00 грн. під 40,0 % річних строком до 26.08.2006 р. (а.с.а.с. 7, 8).

Того ж дня ОСОБА_2 фактично отримала кредитні кошти (а.с. 11).

На забезпечення виконання ОСОБА_2 договірних зобов'язань між Кредитною спілкою «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» та ОСОБА_1 того ж дня було укладено договір поруки № 3396-Д (п), за яким остання зобов'язалася солідарно з ОСОБА_2 відповідати за своєчасне повернення кредитних коштів (а.с. 10).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неналежно виконують свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування, і у них перед Кредитною спілкою «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» утворилася заборгованість у сумі 19 592,00 грн. з урахуванням відсотків та неустойки (пункти 1.1, 5.1 договору) відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с. 12), а саме:

- заборгованість за кредитом - 7 750,00 грн.;

- заборгованість по відсотках за користування кредитом - 3 100,00 грн.;

- заборгованість по підвищених відсотках за несвоєчасне погашення кредиту - 9 772,00 грн.;

- додатковий капітал (повертається) - 930,00 грн.;

- обов'язковий пайовий членський внесок (повертається) - 100,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором Кредитна спілка «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» передала ОСОБА_2 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.

У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що ОСОБА_2 дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов'язань у розумінні приведеної норми.

За правилами частини 1 статті 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що основне зобов'язання (кредитний договір) було забезпечене порукою, укладеною з ОСОБА_1, отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов'язання, Кредитна спілка «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» у порядку приведеної норми вправі звернути свої вимоги окремо до поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.

У відповідності зі статтею 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що первісний позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за укладеним кредитним договором з урахуванням відсотків за ним та неустойки в сумі 19 592,00 грн.

За правилами статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» компенсацію за понесені останньою при зверненні до суду судові витрати в сумі 113,00 грн. (а.с.а.с. 4, 5).

При вирішенні зустрічного позову суд виходить з того, що частиною 1 статті 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 3, 5, 6 статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а її волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З аналізу доводів ОСОБА_1, викладених у її позові, вбачається, що її правова позиція базується на тому, що договір поруки було укладено нею під тиском ОСОБА_2, під керівництвом якої ОСОБА_1 працювала.

Між тим, ОСОБА_1 не було підтверджено цю обставину належними та допустимими доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у зустрічному позові до Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка», ОСОБА_2 про визнання договору недійсним відмовити.

Позов Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка» (код ЄДРПОУ - 25778752) заборгованість за кредитним договором № 3396-Д від 26 серпня 2005 року в сумі

19 592,00 грн. (заборгованість за кредитом - 7 750,00 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 3 100,00 грн.; заборгованість по підвищених відсотках за несвоєчасне погашення кредиту - 9 772,00 грн.; додатковий капітал - 930,00 грн.; обов'язковий пайовий членський внесок - 100,00 грн.), компенсації за понесені судові витрати в сумі 113,00 грн., разом - 19 705,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 березня 2013 року.

Суддя М.О. Католікян