Вирок № 32079811, 29.06.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/11679/12

(1/199/56/13)

ВИРОК

іменем України

27 червня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Лисенка В.О.

при секретарі Капацин Ю.В.

за участю прокурора Реви А.Л.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України,

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_6 і ОСОБА_8 вчинили умисні злочини за наступних, встановлених судом обставин.

23.01.2012 близько 01:00 години ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8, будучи в стані алкогольного сп'яніння, на невстановленому автомобілі прибули до будинку № 708 по вул. Передовій в місті Дніпропетровську, де побачили ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проходили повз автомобіля. Діючи умисно, групою осіб, ОСОБА_6 вступив з ОСОБА_8 в попередню змову на порушення громадського порядку, після чого, діючи погоджено в групі осіб, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, вийшли з автомобіля, голосно виражаючись при цьому нецензурною лайкою, використовуючи нікчемний привід, яким на думку ОСОБА_6 була груба відповідь раніше особисто не знайомого ОСОБА_1 на завдане йому питання щодо належності до охоронної структури, наблизилися до ОСОБА_1 та раніше особисто не знайомого їм ОСОБА_2 та стали нецензурно виражатися на їх адресу. Після цього ОСОБА_8 наблизився до ОСОБА_2 та, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, виражаючись нецензурною лайкою, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, завдав йому один удару рукою в ділянку обличчя, від чого потерпілий ОСОБА_2 впав на землю. В цей час ОСОБА_6, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, виражаючись нецензурною лайкою, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, підбіг до ОСОБА_1 та умисно завдав йому один удар рукою в область правого ока та не менше чотирьох ударів рукою в ділянку його обличчя. В свою чергу ОСОБА_8, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, виражаючись нецензурною лайкою, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, усвідомлюючи факт, що потерпілий ОСОБА_2 не зможе чинити опір, підбіг до потерпілого ОСОБА_1 і, продовжуючи хуліганські дії, одночасно з ОСОБА_6 двома руками умисно нанесли не менше десяти ударів в область голови обличчя потерпілого ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_6 знаходився з правого боку, а ОСОБА_8 ліворуч по відношенню до потерпілого ОСОБА_1 Від цих ударів потерпілий ОСОБА_1, втративши рівновагу, впав колінами на землю, прикриваючи при цьому обличчя руками з метою захистити себе хоч якось від ударів з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_8 В цей же час ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8, реалізовуючи свої злочинні наміри, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, діючи безпричинно, умисно, групою осіб, виражаючись на адресу вищезгаданих потерпілих нецензурною лайкою, а потім проявляючи особливу зухвалість, кожен знаходячись зі свого боку, а саме: ОСОБА_6 з правого боку від потерпілого ОСОБА_1Л,, а ОСОБА_8 ліворуч від потерпілого ОСОБА_1, схопили останнього за плечі і одночасно ногами нанесли не менше 10 ударів в ділянку обличчя потерпілого ОСОБА_1 Від цих ударів потерпілий ОСОБА_1 впав животом на землю. Проте ОСОБА_8, продовжуючи хуліганські дії, стрибнув ногами на спину потерпілого ОСОБА_1 і став стрибати на його спині, обпльовуючи потерпілого ОСОБА_1 і виражаючи наміри вчинити акт сечовипускання на потерпілого ОСОБА_1

В результаті умисних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3430е від 19.09.2012, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців на спинці носу по середині, навколо обох очей з переходом на обидві повіки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

В результаті умисних спільних дій ОСОБА_6 і ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3455е від 21.09.2012, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепної-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому правої виличної кістки, а також нижнього краю правої орбіти, параорбітальних гематом обох очей, посттравматичного невриту, бінокулярної диплопії, часткового паралічу окорухомого нерву правого ока, косого перелому основної фаланги пятого пальця правої кисті, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав частково і пояснив, що в ніч на 23.01.2012 він разом зі знайомим ОСОБА_8 випивали коньяк в кафе «Лено». У цей момент в коридорі кафе він побачив ОСОБА_1, який був у формі співробітника охорони. Він запитав у нього: «Ти в «Кроці» працюєш?», на що ОСОБА_1 нецензурно йому відповів і пішов з кафе. Через півтори години до кафе приїхала викликана ним машина «таксі» і він разом з ОСОБА_8 поїхали додому. Проїжджаючи біля будинку № 708 по вул. Передовій він побачив ОСОБА_1 з якимось хлопцем і попросив водія зупинитися. Вийшов з машини і підійшов до ОСОБА_1, щоб пояснити йому, що так розмовляти не можна і завдав йому один удар в обличчя, на що ОСОБА_1 вдарив його у відповідь. Після цього він став наносити йому удари в обличчя, від чого ОСОБА_1 впав на живіт і він ще завдав йому декілька ударів по тулубу. Потерпілому ОСОБА_2 ударів не завдавав. При цьому підсудний ОСОБА_6 вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, не визнав, пояснивши, що нецензурно на адресу потерпілого ОСОБА_1 він не висловлювався, на ОСОБА_1 не плював і взагалі громадський порядок не порушував.

Підсудний ОСОБА_8 вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав в повному обсязі та пояснив, що він з ОСОБА_6 знаходився в кафе, де вони вживали коньяк. Коли до кафе увійшли ОСОБА_1 і ОСОБА_2, ОСОБА_6 спитав у ОСОБА_1: «Ти що «КРОК»?», на що той відповів нецензурною лайкою та вони пішли з кафе. Потім через деякий час, приблизно о 01:00 годині, він з ОСОБА_6 їхав у «таксі» по вул. Передовій. ОСОБА_6 зупинив «таксі», оскільки побачив ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вийшов з машини. Потім він побачив, як ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_1, а той наніс йому у відповідь 3-4 удари в обличчя. Бійка тривали не більше 5 хвилин. Він сидів в машині, а потім вибіг, відтягнув ОСОБА_6 і посадив його в машину і вони поїхали. Він нікого не бив, громадський порядок не порушував, на спину ОСОБА_1 не плював.

Незважаючи на те, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочинів в повному обсязі не визнали, суд вважає, що їх вина у вчиненні вищевказаних злочинів за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_1 про те, що в ніч на 23.01.2012 він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 проходив повз кафе «Лено», де поруч стояв ОСОБА_6 з банкою від напою в руках, який грубо запитав у нього: «Ти, що з «Кроку»?». ОСОБА_6 по зовнішньому вигляду був п'яний. Він відповів, що на ньому одягнена форма іншого охоронного агентства і «Крок» тут не при чому і щоб уникнути конфлікту він разом з ОСОБА_2 пішов по вул. Передовій у бік Донецького шосе. Через деякий час в районі будинку № 708 по вул. Передовій, навпроти школи, до них під'їхала машина «таксі» марки «Деу Ланос». З машини вийшли раніше особисто йому незнайомі ОСОБА_6 і ОСОБА_8 ОСОБА_6 сказав, що йому не сподобалась його відповідь біля кафе «Лено» і він завдав йому удар рукою в праве око від чого він похитнувся. ОСОБА_8 в цей час наніс ОСОБА_2 удар в обличчя, від чого він присів. Далі ОСОБА_6 наніс йому удари обома руками в обличчя. Після цього ОСОБА_8 підійшов з лівого боку, а ОСОБА_6 з правого і вони почали наносити йому удари в ділянку голови і обличчя руками, нанісши не менше 10 ударів. Він закрив обличчя руками і впав на коліна, але численні удари тривали, в тому числі і ногами по обличчю і тулубу. Від сильних ударів він впав животом на сніг, тримаючи руки на обличчі. ОСОБА_8 встав на нього і почав стрибати на спині близько 3 разів, потім запропонував ОСОБА_6 «помочитися» на нього та став плювати на його курточку, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_6 сказав ОСОБА_8: «Поїхали» і вони сіли в ту ж машину і поїхали. Від нанесених ударів він почував себе дуже погано, тому ОСОБА_2 став приводити його до тями та провів додому. Вдома він втратив свідомість і його доставили до 6 міської лікарні, де він прийшов до тями. У 6 лікарні він пролежав 3 дні і його перевели в 4 міську лікарню, де він лікувався стаціонарно на протязі місяця. Потім проходив лікування в умовах 5 міської лікарні та до теперішнього часу знаходиться під наглядом у лікаря. В лікарні від дружини йому стало відомо, що коли він прийшов додому його одяг зі спини був обпльований слиною. На цей час стан здоров'я у нього погіршився, знизився зір, підвищився серцевий тиск, йому призначена 3 група інвалідності. Через погане здоров'я він більше не може працювати в охоронних структурах і взагалі працювати фізично, відповідно утримувати сім'ю, оскільки постійно проходить лікування;

- показами потерпілого ОСОБА_2 про те, що 23.01.2012 близько 00:00-01:00 години він зі своїм знайомим ОСОБА_1 йшли додому. Проходячи повз кафе «Лено», на вулиці раніше не знайомий йому ОСОБА_6 запитав глузливо у ОСОБА_1: «Ти що з «Кроку»?», на що ОСОБА_1 відповів, що не тільки співробітники «Кроку» ходять у формі охоронного агентства і вони пішли далі. Потім на вул. Передовій, між житловим будинком і СШ № 116, до них під'їхав автомобіль з якого цілеспрямовано вийшли ОСОБА_8 і ОСОБА_6 ОСОБА_8 відразу ж підійшов до нього і завдав йому удар в ніс, а ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_1 У нього з носа пішла кров і він розвернувся, щоб покласти на ніс сніг та вмитися і побачив, що ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 руками і ногами б'ють ОСОБА_1, який лежав животом на землі. Вони завдали не менше 10 ударів в область голови ОСОБА_1 Потім ОСОБА_8, висловлюючись грубою нецензурною лайкою, почав стрибати на спині ОСОБА_1 і плювати йому на спину, запропонував ОСОБА_6 «обмочити» ОСОБА_1 ОСОБА_6 відмовився, вони сіли в автомобіль і поїхали. Він підняв ОСОБА_1 під руки і повів його додому, бо той не міг сам іти, його одяг був пошкоджений. Вранці наступного дня ОСОБА_1 подзвонив йому і сказав, що він у лікарні, дружина ОСОБА_1 повідомила, що він вдома втратив свідомість;

- показами свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що вночі 23.01.2012 він почув гавкіт собаки і вийшов у двір. На відстані близько 50 метрів від паркану його домоволодіння, в районі будинків № 706 або 708 по вул. Передовий, побачив якусь бійку, чув нецензурну лайку, але він вирішив зайти в дім. Видимість на вулиці була доброю, оскільки світив ліхтар на стовпі;

- показами свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні про те, що вночі 23.01.2012 вона перебувала у своєму будинку по вул. Передовій, 708. Почула на вулиці біля свого паркану гучні і нав'язливі чоловічі крики, нецензурну лайку, п'яні голоси. Із-за високого паркану вона нічого не бачила, але дуже добре чула, що відбувалась бійка;

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 11.09.2012 з фото-таблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 на місці вчинення злочину, біля будинку № 708 по вул. Передовій в місті Дніпропетровську, розповів, яким чином 23.01.2012 близько 01:00 години ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у відношенні нього були вчиненні хуліганські дії та побиття (Т. 1 а.с. 143-146, 147-151);

- висновком експерта № 3455е від 21.09.2012, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепної-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому правої виличної кістки, а також нижнього краю правої орбіти, параорбітальні гематоми обох очей, посттравматичний неврит, бінокулярна диплопія, частковий параліч окорухомого нерву правого ока, косий перелом основної фаланги пятого пальця правої кисті, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів). Тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 6 МКЛ, тобто можливо 23.01.2012. За своїм характером тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день). Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони не є характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту (Т. 1 а.с. 195-196);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 11.09.2012 з фото-таблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 на місці вчинення злочину, біля будинку № 708 по вул. Передовій в місті Дніпропетровську, розповів, яким чином 23.01.2012 близько 01:00 години ОСОБА_8 наніс йому удар, як ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчинили хуліганські дії і побиття ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 156-159, 160-164);

- висновком експерта № 3430е від 19.09.2012, згідно якого у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців на спинці носу по середині, навколо обох очей з переходом на обидві повіки. Тілесні ушкодження могли утворитися 23.01.2012. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, відсутність будь-яких інших тілесних ушкоджень в області лобу, кінчику носа, на верхніх кінцівках, експерт вважав малоймовірним можливість їх утворення за умов падіння з висоти свого зросту на площину (Т. 1 а.с. 170-171);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 14.09.2012 з фото-таблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 детально розповів яким чином ОСОБА_8 кулаком своєї правої руки завдав йому удар в область носа, в результаті чого він упав на землю (Т. 1 а.с. 174-177, 178-180);

- додатковим висновком експерта № 3445е від 20.09.2012, згідно якого, беручи до уваги дані, отримані в ході відтворення обстановки та обставин події від 14.09.2012 за участю ОСОБА_2, характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можна вказати, що механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого не суперечить механізму, на який вказано в ході відтворення обстановки та обставин подій з його участю від 14.09.2012 (Т. 1 а.с. 186-187);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 19.09.2012 з фото-таблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 додатково детально розповів, яким чином на місці вчинення злочину 23.01.2012 близько 01:00 години ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у відношенні ОСОБА_1 було вчинено побиття, тобто розповів про механізм нанесення тілесних ушкоджень (Т. 1 а.с. 199-203, 204-214);

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 19.09.2012 з фото-таблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 додатково детально розповів про механізм спричинення йому на місці вчинення злочину 23.01.2012 близько 01:00 години тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (Т. 1 а.с. 215-220, 221-234);

- додатковим висновком експерта № 3458е від 21.09.2012, згідно якого локалізація та характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 частково не суперечать механізму їх утворення, на який вказує ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки та обставин подій від 19.09.2012, так як потерпілий вказує, що йому на спину пригнув ОСОБА_2, а в наданій медичній документації будь-яких тілесних ушкоджень в області тулуба не описано, а також кількість нанесених йому ударів не відповідає кількості виявлених у нього тілесних ушкоджень. Локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1, частково не суперечать механізму їх утворення, на який вказує ОСОБА_2 в ході відтворення обстановки та обставин подій від 19.09.2012, так як ОСОБА_2 вказує, що на спину ОСОБА_1 пригнув ОСОБА_2, а в наданій медичній документації будь-яких тілесних ушкоджень в області тулуба не описано, а також кількість нанесених ОСОБА_1 ударів не відповідає кількості виявлених у нього тілесних ушкоджень (Т. 2 а.с. 6-8).

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_11 розяснила, що її висновок про відсутність тілесних ушкоджень на тулубі ОСОБА_1 обґрунтований наданою на дослідження медичною документацією щодо стаціонарного лікування ОСОБА_1, в якій тілесні ушкодження в області тулуба не описані, а чому вони не описані це не відноситься до її компетенції. Щодо невідповідності кількості виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень тієї кількості, яку він і ОСОБА_2 зазначили в ході відтворення обстановки та обставин подій від 19.09.2012, експерт розяснила, що тілесні ушкодження у вигляді синців, гематом можуть бути видимі на протязі 10 днів з моменту їх спричинення. Але потерпілий ОСОБА_1 після нанесення йому тілесних ушкоджень первинно був обстежений судово-медичним експертом лише 23.03.2012, тобто після спливу двох місяців, коли видимих тілесних ушкоджень, на які вказував як ОСОБА_12, так і ОСОБА_2, вже не було, у звязку з чим суд вважає, що покази потерпілого ОСОБА_12, як і покази потерпілого ОСОБА_2 щодо механізму і локалізації тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_12 обєктивно частково суперечать висновкам додаткової судово-медичної експертизи № 3458е від 21.09.2012 з незалежних від потерпілих причин, в наслідок неповного відображення в медичній документації всіх ушкоджень на тілі потерпілого ОСОБА_1 і не своєчасного прийняття заходів щодо судово-медичного обстеження потерпілого ОСОБА_1 При цьому суд враховує і покази потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснював, що він під час нанесення йому тілесних ушкоджень був в зимовому теплому одязі і, перебуваючи в лікарні, звертав увагу лікарів на спричинення йому ушкоджень в ділянці спини, на що лікарі відповідали про незагрозливий характер цих ушкоджень і необхідність якомога швидше і більше приділити медичну увагу його голові і зокрема обличчю, які були сильно ушкоджені.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_6 під час досудового слідства частково визнавав свою вину лише у спричиненні одноособово тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 про що він окрім своїх показів під час допитів зазначав зокрема і в протоколі явки з повинною від 16.05.2012 (Т. 1 а.с. 22), як і ході відтворення обстановки та обставин подій від 11.09.2012 та від 19.09.2012, вказуючи на механізм і локалізацію спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 134-137, 138-142, 238-242, 243-250), його покази було перевірені під час проведення додаткової судово-медичної експертизи № 3458е від 21.09.2012 і ці покази знайшли лише часткове підтвердження, враховуючи також і те, що у потерпілого ОСОБА_12 був виявлений косий перелом основної фаланги пятого пальця правої кисті, а ОСОБА_6 в ході відтворення обстановки та обставин події не вказує на механізм спричинення тілесних ушкоджень в області правої кисті (Т. 2 а.с. 6-8).

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 знайшла своє повне підтвердження в ході судового слідства.

Умисні дії підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, як такі, що виразилися в хуліганстві, тобто грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненні групою осіб.

Умисні дії підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України повинні бути правильно кваліфіковані як такі, що виразилися в умисному спричинені середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але такі, що спричинили тривалий розлад здоровя.

Суд критично оцінює заяви захисту щодо порушення вимог про місце проведення досудового розслідування, оскільки відповідно до листа першого заступника начальника ДМУ начальника СВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_13 від 25.06.2013 проведення досудового слідства у цій кримінальній справі було доручено начальнику відділення ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_14 відповідно до вимог ст. 1141 КПК України, з метою повного, всебічного і обєктивного встановлення всіх обставин у справі, що не суперечить вимогам законодавства України, оскільки начальник СВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області по відношенню до начальника і слідчих СВ Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області є вищестоящим начальником слідчого відділу і мав право приймати рішення про направлення справи, передачу справи від одного слідчого іншому і ці вказівки відповідно до вимог КПК України (в редакції 1960 року) були обовязковими для виконання.

Суд критично оцінює покази підсудних в судовому засіданні і вважає, що покази підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_6 одноособово завдав потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження і що вони не вчиняли злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини у справі. Об'єктивних підстав ставити під сумнів покази потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у суду немає.

Зокрема, судом встановлено, що потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до подій 23.01.2012 особисто не були знайомі з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_8, між ними були відсутні будь-які неприязні стосунки і обєктивних і доведених підстав, з яких би потерпілі, на думку підсудних і їх захисту, могли би обмовляти підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8, судом не встановлено. Навпаки, підсудний ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного спяніння, заявляючи про грубість відповіді раніше не знайомого ОСОБА_1 на завдане останньому питання щодо належності до охоронної структури, не зазначив, в чому ж виникли особисті неприязні стосунки у нього до ОСОБА_1 і у потерпілого ОСОБА_1 до нього або до ОСОБА_8, тобто використав нікчемний привід до подальшого вчинення в нічний час посеред вулиці міста, в присутності водія таксі та раніше не знайомого потерпілого ОСОБА_2 насильницьких дій спільно з ОСОБА_8 по відношенню до обох потерпілих, внаслідок чого як ОСОБА_12, так і ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

При цьому, суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_8 і заяви його захисту про те, що він міг з необережності спричинити кому-небудь з потерпілих тілесні ушкодження, оскільки він розбороняв ОСОБА_6 і ОСОБА_1 Ці покази підсудного ОСОБА_8 спростовані показами потерпілих в судовому засіданні, які зазначили, що ОСОБА_8 наніс удар ОСОБА_2, від чого останній присів на землю, а після цього він же приймав активну участь у побитті ОСОБА_1 і потерпілий ОСОБА_2 наполягав на тому, що саме ОСОБА_8 зухвало стрибав по спині ОСОБА_1, безсоромно плюючи йому на спину, який від нанесених побоїв не міг чинити опір.

Суд критично оцінює покази підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_8 про те, що між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 відбувалася обоюдна бійка, оскільки підсудний ОСОБА_6 не надав суду доказів спричинення йому тілесних ушкоджень.

Аналізуючи показання підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_8 в ході судового розгляду, суд знаходить їх такими, що продиктовані бажанням уникнути персональної відповідальності за скоєне та всіма можливими засобами зменшити свою роль у вчиненні злочинів і реальну мотивацію до своїх дій.

Призначаючи вид і міру покарання підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_8, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, особи винних та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, підсудний ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризуються позитивно, має на утримання малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, суспільно-корисною працею не займається.

Підсудний ОСОБА_8 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризуються позитивно, суспільно-корисною працею не займається, має хворобливий стан здоровя.

Обставинами, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_6, суд визнає: знаходження на його утриманні малолітньої дитини і часткове відшкодування потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 3000 гривень.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_8, суд визнає: вчинення обох злочинів в стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, групою осіб за попередньою змовою.

Обставиною, що помякшує покарання підсудному ОСОБА_8, суд визнає: його хворобливий стан здоровя.

Суд не може прийняти як обставину, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_6, його заяви в ході досудового слідства і в суді про каяття у вчиненому, оскільки такі заяви за своєю суттю щиросердими не є, підсудний протягом більше ніж півтора роки з моменту вчинення злочинів не прийняв будь-яких дієвих заходів до зміни ситуації, що склалася, до повного добровільного відшкодування зокрема матеріальної шкоди, даючи зрозуміти потерпілому ОСОБА_12 про повну байдужість до його болів і переживань в результаті перенесених травм і інших наслідків, до яких привели його і ОСОБА_8 незаконні дії.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_15 і ОСОБА_8 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства і їм необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі, що відповідає розясненням, викладеним в п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство».

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_8 і попередження вчинення нових злочинів.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено уточнений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 1554 гривні та моральної шкоди в розмірі 23500 гривень, про стягнення з підсудного ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 3054 гривні та моральної шкоди в розмірі 25000 гривень та солідарного стягнення з підсудних витрат за надання юридичної допомоги в розмірі 8000 гривень.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 та його представник уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, в їх обґрунтування послалися на обставини, викладені в уточненому позові.

Прокурором міста Дніпропетровська заявлено цивільні позови про стягнення солідарно з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі: 4558,82 гривень на користь міської лікарні № 4; 1611,40 гривень на користь міської лікарні № 5; 962,28 гривень на користь міської лікарні № 6.

Підсудний ОСОБА_6 уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, частково визнав уточнені позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 гривень; визнав в повному обсязі позовні вимоги прокурора міста Дніпропетровська в інтересах міських лікарень.

Підсудний ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення солідарно з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 матеріальної шкоди, моральної шкоди, заподіяних внаслідок злочину та витрат за надання юридичної допомоги підлягають частковому задоволенню.

Так, на підставі ст.ст. 16, 1166, 1190 ЦК України, відповідно до ст.ст. 28, 328 КПК України (в редакції 1960 року), підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі шкоди, встановленої дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: в сумі 3798 гривень, які і підлягають солідарному стягненню з підсудних.

Суд приходить до висновку про наявність у потерпілого ОСОБА_1. моральних страждань внаслідок вчинених злочинів.

У звязку із характером і глибиною моральних страждань, які переніс потерпілий, їх тривалістю, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості суд вважає, що заявлена потерпілим сума 23500 гривень, яка підлягає стягнення з ОСОБА_6 та сума 25000 гривень, яка підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_8, як компенсації моральної шкоди є явно завищеними, тому з підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_8 на підставі ст.ст. 23, 1167, 1190 ЦК України, відповідно до ст.ст. 28, 328 КПК України (в редакції 1960 року), на його користь підлягає солідарному стягненню загальна сума в розмірі 30000 гривень.

Що стосується позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8000 гривень, суд вважає, що відсутні підстави для їх задоволення, враховуючи наступне.

Виходячи з вимог ч.ч. 1, 2 ст. 87 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі.

Питання граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу регулюється Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011, згідно з яким розмір відповідної компенсації не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати в місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Однак на підтвердження цих витрат представником потерпілого ОСОБА_3 не було надано суду доказів, які б свідчили про кількість витраченого нею часу у справі, шляхом надання правової допомоги як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду потерпілому. За таких обставин в цій частині позовних вимог слід відмовити.

В задоволенні позову в іншій частині слід також відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги прокурора міста Дніпропетровська в інтересах міських лікарень, суд вважає, що ці позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими дослідженими в судовому засіданні доказами і на підставі ст.ст. 16, 1190, 1206 ЦК України, відповідно до ст.ст. 28, 328 КПК України (в редакції 1960 року), підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), п.п. 9, 11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі на строк два роки;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд, а після набрання вироком законної сили - скасувати.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі на строк один рік;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд, а після набрання вироком законної сили - скасувати.

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 (паспорт серії АН № 655689 від 19.08.1999) і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 (паспорт серії АН № 656174 від 02.09.1999) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину 3798 (три тисячі сімсот девяносто вісім) гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 (тридцять тисяч) гривень, а всього 33798 (тридцять три тисячі сімсот девяносто вісім) гривень.

В задоволенні позовної заяви потерпілого ОСОБА_1 в іншій частині - відмовити.

Позовні заяви прокурора міста Дніпропетровська - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 (паспорт серії АН № 655689 від 19.08.1999) і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 (паспорт серії АН № 656174 від 02.09.1999) на користь:

- Комунального закладу «Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4 «Дніпропетровської обласної ради» (МФО 805012, ОКПО 01280527, р/р 35413001000843, отримувач: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) у відшкодування витрат на лікування потерпілого в результаті злочину грошові кошти в сумі 4558 (чотири тисячі пятсот пятдесят вісім) гривень 82 копійки;

- Комунального закладу «Дніпропетровська міська лікарня № 5 «Дніпропетровської обласної ради» (МФО 805012, ЄДРПОУ 01985205, р/р 35412001000253, отримувач: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) у відшкодування витрат на лікування потерпілого в результаті злочину грошові кошти в сумі 1611 (одна тисяча шістсот одинадцять) гривень 40 копійок;

- Комунального закладу «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня «Дніпропетровської обласної ради» (МФО 805012, ОКПО 01984441, р/р 35416001012645, отримувач: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) у відшкодування витрат на лікування потерпілого в результаті злочину грошові кошти в сумі 962 (девятсот шістдесят дві) гривні 28 копійок.

На вирок можуть бути подані апеляції в 15-денний термін з моменту його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: В.О. Лисенко