Ухвала суду № 32079700, 10.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р.Справа № 816/1283/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. по справі № 816/1283/13-а

за позовом Приватного підприємства "Фірми Квант-плюс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

19.03.2013 року, Приватне підприємство "Фірма Квант-плюс" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив суд, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0001252202 від 25.02.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у сумі 80682 грн., із них за основним платіжем - 64 546 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16136,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001252202/333 від 25.02.2013 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 22 квітня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП "Екобудсервіс-Плюс" за період часу з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, про що був складений акт від 11.02.2013 року № 1185/222-11/35778993.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні пп.7.2.1,пп.7.2.3,пп.7.2.8,п.7.2, пп. 7.4.1,пп.7.4.5.п.7.4,пп.7.5.1,п.7.5,ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 64546 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 2539 грн.; за листопад 2010 року на суму 2007 грн., за грудень 2010 року на суму 60 000 грн.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001252202 від 25.02.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 80682 грн., із них за основним платежем - 64 546 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16136,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість " передбачено, що податковий кредит - це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно до п.п.7.2.3 п.7. 2.6 п.7.2 ст.7 вказаного вище закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні отриманих від ПП "Екобудсервіс-Плюс" послуг у розмірі 64 546 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП "Екобудсервіс-Плюс", з яким були укладені договори підряду від 01.10.2010 року №5/09-508/180; від 03.08.2010 року № 3/07; від 23.09.2010 року №2142/50; від 05.11.2010 року №2441/33; від 29.11.2010 року №2604/50; від 02.11.2010 року №2418/50; від 08.10.2010 року №01/10 для ремонтування обладнання, виконання робіт на турбазі "Чайка" та ремонту об'єкту "ЦБТ" під час виконання позивачем замовлення КП "Житлово-комунального комбінату"; ТОВ "ТРК "Кременчук", ТОВ "ЛІДЕР СНЕК", ВАТ "Полтавський ГЗК".

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та правильність формування податкового кредиту за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність у контрагента позивача ПП "Екобудсервіс-Плюс" адміністративних та технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, відбуття руху активів та змін у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом позивача - ПП "Екобудсервіс-Плюс" своїх податкових зобов'язань не несе негативні наслідки для позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а судове рішення - не підлягає скасуванню.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняте та вчинене не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. по справі № 816/1283/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 14.06.2013 р.