Ухвала суду № 32079586, 23.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р.Справа № 2а-10198/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Крикунової І.А.

представника відповідача Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012р. по справі № 2а-10198/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скала"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "СКАЛА" (надалі за текстом - ТОВ «СКАЛА», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Західна МДПІ м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2012р. за №0000572330 та за №0000582330 винесені ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.02.2012р. за №0000572330 та за №0000582330 винесені ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Західна МДПІ м. Харкова зазначає, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від контрагентів позивача за договорами купівлі-продажу у зв'язку з неможливістю контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність та відсутністю довіреностей на отримання товару, доказів транспортування товару, доказів навантаження та розвантаження продукції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ фірма "СКАЛА" має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 426478 Серії А01 від 26.03.2007 р., код за ЄДРПОУ 21265317 (а.с. 175-177 т. 1). ТОВ фірма "СКАЛА" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.05.1995 р. за №1349, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 29108253 про реєстрацію платника ПДВ від 22.07.1997 р., індивідуальний податковий номер юридичної особи 212653120331 (а.с. 178-179 т. 1).

Фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі направлення від 17.01.2012 року № 37 та наказу від 17.01.2012 року № 55 та згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України була проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СКАЛА" (код за ЄДРПОУ 21265317) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках результатів операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Промспецконсалтинг" (код за ЄДРПОУ 37091549), ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА" (код за ЄДРПОУ 36457279), ТОВ "ТЕХНО-АСАВИР" (код за ЄДРПОУ 36457640) за період з 01.09.2010 року по 30.11.2010 року та подальшої їх реалізації.

За результатами перевірки був складений акт № 149/23-304/21265317 від 01.02.2012 р. (а.с. 9-48 т. 1).

Згідно висновків, які викладені в акті, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму ПДВ в розмірі 1230560,0 грн., в тому числі за січень 2010 року -4486,0 грн., за лютий 2010 року -18209,0 грн., за березень 2010 року -6219,0 грн., за квітень 2010 року -64745,0 грн. за травень 2010 року -5749,0 грн., за червень 2010 року -121798,0 грн., за липень 2010 року -462218,0 грн., за серпень 2010 року -46516,0 грн., за вересень 2010 року -317584,0 грн., за жовтень 2010 року -52248,0 грн., за листопад 2010 року -130788,0 грн.

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1538202,0 грн., в тому числі за I квартал 2010 року -43377,0 грн., за II квартал 2010 року -233132,0 грн., за III квартал 2010 року -1032898,0 грн., за IV квартал 2010 року -228795,0 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000572330 від 13.02.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1538200,0 грн., з яких: за основним платежем - 1230560,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -307640,0 грн. та № 0000582330 від 13.02.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1922752,50 грн., з яких: за основним платежем -1538202,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -384550,50 грн. (а.с. 49 - 50 т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків відповідача про заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ фірми "СКАЛА" в результаті господарських взаємовідносин з ТОВ "Промспецконсалтинг", ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА", ТОВ "ТЕХНО-АСАВИР", оскільки позивачем належними первинними документами доведено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за первіряємий період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ТОВ фірми "СКАЛА" сум податку на додану вартість у розмірі 1230560,00 грн., податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1538202,00 грн. ґрунтуються на судженнях відповідача про неможливість фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА", ТОВ "ТЕХНО-АСАВИР", ТОВ "Промспецконсалтинг" у зв'язку з порушенням правил ведення господарської діяльності останніх.

У відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.

Разом з цим, наявність вищевказаних документів для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат вважатиметься достатньою підставою лише у випадку реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит та витрати.

З матеріалів справи вбачається, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Промспецконсалтинг", ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА", ТОВ "ТЕХНО-АСАВИР" .

Так, між ТОВ фірма "СКАЛА" (Покупець) та ТОВ "Тех - Агроремпоставка" (Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 1/06/01 від 06.01.2010 р. , згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця ТМЦ: запасні частини та витратні матеріали для обслуговування прально- расувального обладнання, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити ці товарно - матеріальні цінності на умовах даного договору (а.с. 80-82 т. 1).

Згідно п. 1.2 даного договору, кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно п. 3.1 договору відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ фірми "СКАЛА". Самовивіз.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано видаткові накладні, податкові накладні, специфікації на товар.

ТМЦ та запасні частини отримували директор ТОВ фірми "СКАЛА" - ОСОБА_3 (період з 01.01.2010 по 07.09.2010 року) та директор ТОВ фірми "СКАЛА" ОСОБА_4 (період з 08.09.2010 по 31.10.2010 року), особисто по довіреностям (а.с. 180-182 т. 1).

Розрахунки за відвантажений товар проведено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (а.с. 64-78 т. 3).

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Техно-Асавир" в перевіряємому періоді відбувались на підставі договорів: № 1/28/10 від 28.10.2010 р. та № 1/10/11 від 10.11.2010 р. (а.с. 192-194, 203-205 т. 2).

Згідно умов вказаних договорів ТОВ "Техно-Асавир" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТМЦ, запасні частини та витратні матеріали для обслуговування прально - прасувального обладнання, а ТОВ фірма "СКАЛА" (Покупець) зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити ці товарно-матеріальні цінності. Відповідно п. 3.1 договорів, відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ фірми "СКАЛА". Самовивіз.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем були надані податкові накладні, видаткові накладні, специфікації.

З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що за отримані ТМЦ позивач розраховувався шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки ТОВ "Техно-Асавир", що підтверджується платіжним дорученням.

Також, між позивачем, ТОВ фірма "СКАЛА" (Покупець) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу № 1/20/09 від 20.09.2010 р., відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність дозуючий комплекс ЕС0008Е, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 вказаного договору визначено наступне: кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п. 3.1 договору, відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ фірми "СКАЛА". Самовивіз.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано податкову накладну, специфікацію на товар.

Розрахунки за відвантажений товар проведено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення, яке міститься в матеріалах справи.

Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, про фактичне отримання товару свідчать надані позивачем первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п. 2.4 ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем відсутності фактичного здійснення господарських операцій по вищезазначеним угодам, оскільки позивачем виконані всі умови укладених договорів та використання придбаних товарів в межах власної господарської діяльності .

Також посилання відповідача на в апеляційній скарзі на акти перевірок контрагентів ТОВ фірми «Скала», що були складені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та валових витрат, колегія суддів не сприймає та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Промспецконсалтинг", ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА", ТОВ "ТЕХНО-АСАВИР" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Такі висновки узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За викладених обставин, колегія суддів вважає обгрунтованими висновками суду першої інстанції про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Промспецконсалтинг", ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА", ТОВ "ТЕХНО-АСАВИР".

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 13.02.2012р. за №0000572330 та за №0000582330.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012р. по справі № 2а-10198/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.