Постанова № 32079358, 25.06.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 червня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/1311/13-а

12:10

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.,

секретаря судового засідання - Ковальчук Т.С.,

за участю:

представника позивача - Димуряка В.Д.;

представника відповідача - Коубіш А.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства до Кіцманської МДПІ Чернівецької області державної податкової служби про визнання нечинним та скасування рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

Позиція позивача.

В поданому до суду 10.06.2013 року адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіцманської МДПІ від 03.04.2013 року №0000092200.

Позивач на обґрунтування позову зазначив, що Кіцманське виробниче управління житлово-комунального господарства не погоджується з податковим повідомленням - рішенням Кіцманської МДПІ від 03.04.2013 року №0000092200 про сплату 12427,46 грн. по платі за надра загальнодержавного значення 3013030100 та штрафних (фінансових) санкцій 3663,83 грн., застосованих за порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, п.п.263.11.1 п.263.11 ст. 263 та п.п.263.5.1 п.263.5 ст. 263 розділу ХІ Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що в грудні 2012 року Кіцманською МДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з плати за користування надрами за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року за результатами якої складено акт перевірки №1/1/1500/03357599 від 04.01.2013 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за користування надрами. 22.01.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000091500 за платежем плата за користування надрами в сумі 26731,25 грн., в тому числі 21702,50 грн. за основним платежем та 5028,75 грн. штрафні (фінансові) санкції.

На податкове повідомлення-рішення №0000091500 від 22.01.2013 року позивачем 01.02.2013 року надіслано скаргу до ДПС у Чернівецькій області. У процесі розгляду первиної скарги Кіцманською МДПІ з 11.03.2013 року по 15.03.2013 року була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за користування надрами за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року в результаті якої складено акт перевірки від 18.03.2013 року №216/18/2200/03357599 та винесено податкове повідомлення - рішення №0000092200 від 03.04.2013 року Кіцманською МДПІ.

Позивач не згоден із нарахованою сумою основного платежу та штрафних санкцій по платі за користування надрами, оскільки при проведені позапланової невиїзної документальної перевірки та позапланової виїзної перевірки не враховано п.п.263.2.3 п.263.2 ст. 263 Податкового кодексу України, яким визначено об'єкти, які не є об'єктами оподаткування, зокрема, і прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 м.

Позивач зазначає, що згідно матеріалів звіту «Геолого-економічна оцінка Кіцманського родовища питних підземних вод», в якому приведені основні показники по експлуатаційних свердловинах Кіцманського родовища питних підземних вод в якій, в стовпцях 7 та 8, зазначені глибини залягання водоносного горизонту кожної із свердловин, де максимальне значення глибини залягання підошви складає 11 м., та п.п.3 паспортів свердловин, де вказана глибина буріння від 0 до 20 метрів. Керуючись п.п.263.2.3 п.263.2 ст.263 Податкового кодексу України позивач не подавав податкових розрахунків та не проводив плати за користування надрами. Тому позивач вважає, що податковий орган невірно трактує зазначені положення Податкового кодексу України і просив визнати нечинним і скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позиція відповідача.

Представник відповідача подав заперечення на позов в яких зазначив, що Кіцманська МДПІ не погоджується з позовними вимогами позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.04.2013 року №0000092200 так як вважає, що оскаржуване рішення винесене з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за користування надрами за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року за результатами якої складено акт перевірки від 18.03.2013 року №216/18/2200/03357599. Перевірку правильності нарахування суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин проведено на підставі копій паспортів свердловин №296, №321 «а», №322, №10996 та №10997 глибиною 20 м кожна та первинних документів за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року відомостей видобутку питної води з Кіцманського родовища прісних підземних вод, Звітів по реалізації води населенню та організаціями, журналів - орендарів по рахунку «361», головних книг за 2011-2012 роки.

В акті перевірки зазначено, що за період, що перевірявся ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин для прісних підземних вод встановлені у наступних розмірах: з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року - 5,36 грн. за 100 куб.м; з 01.07.2011 року по 12.01.2012 року - 8,04 грн. за 100 куб.м; з 13.01.2012 року - 8,95 грн. за 100 куб.м (п.263.9 ст. 263 Податкового кодексу України). Відповідач вважає, що всі суб"єкти господарювання, які проводять господарську діяльність з видобування прісних підземних вод, що є джерелом отримання економічної вигоди від її використання, належать до платників плати за користування надрами, у тому числі й суб"єкти господарювання, яким надано спеціальні дозволи на користування надрами для провадження господарської діяльності з видобування прісних підземних вод загальною глибиною розробки до 20 метрів. На підставі вищевикладеного представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб осіб-підприємців, позивач зареєстрований як юридична особа 11.03.1992 року, ідентифікаційний номер 03357599 (а.с.6).

Відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за користування надрами за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року за результатами якої складено акт перевірки від 18.03.2013 року №216/18/2200/03357599, яким встановлено порушення п.п.263.5.1 п.263.5 ст.263 Податкового кодексу України, а саме Позивачем занижено грошове зобов'язання з плати за користування надрами на суму 12427,46 грн. в тому числі: І квартал 2011 року - 1380,92 грн.; ІІ квартал 2011 року - 1155,24 грн.; ІІІ квартал 2011 року - 1918,02 грн.; ІV квартал 2011 року - 1789,07 грн. І квартал 2012 року - 2330,14 грн.; ІІ квартал 2012 року - 1876,81 грн.; ІІІ квартал 2012 року - 1977,26 грн. та порушено вимоги п.п.49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п.263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України позивачем не подано декларації по сплаті за користування надрами за 2011 рік (І, ІІ, ІІІ, ІV квартали) та за 9 місяців 2012 року (І, ІІ, ІІІ квартали) (а.с.17-20).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 року №0000092200 про сплату боргу за користування надрами в сумі 12427,46 грн. та штрафної (фінансової) санкції 3663,83 грн. (а.с.5). Дане рішення позивачем було оскаржено до ДПС України. За результатами розгляду скарга залишена без задоволення (а.с.27, 28-30).

В матеріалах справи знаходяться копії паспортів свердловин №296, №321 «а», №322, №10996 та №10997 глибиною до 20 м кожна (а.с.31, 32, 33, 34, 35).

Судом досліджено акт від 10.01.2011 року разом з таблицею 2.2 - Головні показники по експлуатаційних свердловинах, в якому при перевірці свердловин Кіцманського родовища питних підземних вод виявлено наступне: свердловина №296 глибиною за паспортом 20 м. фактична 8,82 м., №321 за паспортом 20 м. фактична 8,72 м., №322 за паспортом 20 м. Фактична 8,98 м., №10096 за паспортом 20 м. фактична 13,71 м., №10097 за паспортом 20 м. фактична 16,7 м. (а.с.36-37).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання суб'єктом владних повноважень вказаних критеріїв при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд не погоджується з позицією позивача, що відповідачем не враховано п.п.263.2.3 «а» п.263.2 ст. 263 Податкового кодексу України та те, що Кіцманське ВУЖКГ не є платником плати за користування надрами, виходячи з наступного.

Як встановлено податковим органом за результатами виїзної позапланової перевірки від 18.03.2013 року №216/18/2200/03357599 з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати плати за користування надрами встановлено заниження позивачем плати в сумі 12427,46 грн. в тому числі за І квартал 2011 року - 1380,92 грн., ІІ квартал 2011 року - 1155,24 грн., ІІІ квартал 2011 року - 1918,02 грн., 4 квартал 2011 року - 1789,07 грн., І квартал 2012 року - 2330,14 грн., ІІ квартал 2012 року - 1876,81 грн. та ІІІ квартал 2012 року - 1977,26 грн.

Також встановлено, що згідно з відомостями видобутку питної води з Кіцманського родовища прісних підземних вод обсяги видобутої прісної підземної води, що підлягають оподаткуванню за 2011 рік у позивача становлять 93424,4450 куб.м води, за 9 місяців 2012року становлять 69537,0892 куб.м води. Відповідно до звітів по реалізації води за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року прісну підземну воду у визначених обсягах Кіманським ВУЖКГ було реалізовано населенню та підприємствам, установам, організаціям, що є джерелом отримання економічної вигоди від її використання. (а.с.17-20).

Судом досліджені копії паспортів свердловин №296, №321 «а», №322, №10996 та №10997. Згідно вказаних паспортів глибина свердловини до 20 м кожна. (а.с. 31-35).

Відповідно до п.п.263.1.1 п.263.1 ст.263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Відповідно до стаття 21 Кодексу про надра від 27.07.1994 року № 132/94-ВР, із змінами та доповненнями, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Дана стаття містить загальні правила отримання спеціальних дозволів на користування надрами для видобування підземних вод, у тому числі й для цілей централізованого та нецентралізованого водопостачання без будь-яких обмежень потужності технічних споруд.

Згідно п.п.263.2.1 п.263.2 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Пунктом 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України затверджено, зокрема, ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин для прісних підземних вод за одиницю видобутих корисних копалин (з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року становила 5,36 грн. за 100 куб. м., з 01.07.2011 року по 13.01.2012 року - 8,04 грн. за 100 куб. м., з 13.01.2012 року - 8,95 грн. за 100 куб. м.).

Пунктом 263.5.1 ст.263 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Відповідно до п.49.18.2 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п.п.263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п.п.263.2.3 "а" п.263.2 ст.263 Податкового кодексу України до об'єкта оподаткування не належать: не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів.

Як встановлено судом позивач отримав спеціальний дозвіл за КВЕД на збирання, очищення, розподілення води та здійснює видобування прісної води з подальшою реалізацією її населенню. Згідно даних паспортів свердловин №296, №321 «а», №322, №10996 та №10997 їх глибина до 20 метрів, однак, дана обставина не є підставою для звільнення від плати за користування надрами для видобування прісних вод. Так, положення п.п.263.2.3 "а" п.263.2 ст. 263 Податкового кодексу України слід розуміти в цілому, визначальним фактором для звільнення від сплати податку за користування надрами є його видобування для власного споживання і таке видобування не передбачає отримання економічної вигоди із загальною глибиною розробки до 20 метрів.

З врахуванням зазначеного, видобуток позивачем прісної води з глибиною розроблення до 20 метрів з метою отримання економічної вигоди є підставою для сплати ним податку за користування надрами. Таким чином відповідно до норми вказаної статті, всі суб'єкти господарювання, які проводять господарську діяльність з видобування прісних підземних вод, що є джерелом отримання економічної вигоди від її використання, належать до платників плати за користування надрами, у тому числі й суб'єкти господарювання, яким надано спеціальні дозволи на користування надрами для провадження господарської діяльності з видобування прісних підземних вод загальною глибиною до 20 метрів.

Тому суд робить висновок, що вимоги щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Кіцманської МДПІ №0000092200 від 03.04.2013 року про стягнення з позивача податкового боргу за використання надрами загальнодержавного значення не належить до задоволення, оскільки відповідачем правомірно винесено рішення.

Крім того, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єктом владних повноважень доведено суду належними засобами доказування, правомірність прийнятого рішення. Перевіривши виконання суб'єктом владних повноважень вимог Закону, суд робить висновок, що відповідач в межах компетенції визначеної Конституцією України та Законами, діяв правомірно.

З врахуванням наведеного повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази по справі, суд робить висновок, що в позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку із тим, що таких судових витрат не було, відповідне клопотання не заявлялось, суд не вирішував питання щодо повернення відповідачу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 01 липня 2013 р.

Суддя : Т.М. Брезіна