Рішення № 32077426, 21.06.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4319/13ц

2/201/1525/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого суддіДемидової С.О.

при секретаріПєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому з уточненням позовних вимог посилається на те, що 19 листопада 2004 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2013 року шлюб між сторонами розірвано. За час шлюбу позивачем та відповідачем було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартість якої згідно звіту про ринкову вартість квартири, складеному ПП «ДІАЛОГ» складає 520 329 грн. Позивач вважає, що подальше спільне проживання з відповідачем негативно впливає на психічний розвиток дітей, оскільки відповідач вчиняє сварки. Позивач вважає, що є достатньо підстав, щоб відступити від рівності часток подружжя, присудивши відповідачу грошову компенсацію в розмірі 23 000 доларів США, врахувавши при цьому, інтереси неповнолітніх дітей, які залишаються проживати разом з матірю. Тому позивач просить суд припинити право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_2; визнати право власності за нею з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей на спірну квартиру та присудити відповідачеві грошову компенсацію у розмірі 187 680 грн., що еквівалентно 23 000 доларів США замість його частки у спільній сумісній власності на квартиру.

В судовому засіданні позивач та представник позивача в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні не заперечували проти поділу майна та виплати компенсації, однак не погодилися з розміром компенсації та просили стягнути половину вартості квартири, пояснивши, що при придбанні спірної квартири відповідач витратив особисті кошти, набуті від продажу власної двокімнатної квартири. Окрім того вказана квартира є єдиним житлом для відповідача. Задовольнити потреби дітей можливо за рахунок залишення у власності позивача предметів домашнього вжитку, а також автомобіля, який також був придбаний подружжям під час шлюбу. Відповідач не погоджується з сумою грошової компенсації, запропонованої позивачем, оскільки за 187 680 грн. він не в змозі придбати однокімнатну квартиру.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України обєктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Як встановлено в судовому засіданні, у період з 19 листопада 2004 року по 05 лютого 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі /а.с.5/. Від цього шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.9-10/.

За час шлюбу сторонами було придбану трьохкімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 50/38, що підтверджується договором купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 20 грудня 2004 року /а.с.6/.

Згідно довідки про склад сімї у спірній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 /а.с.13/.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що спірна квартира була придбана подружжям за кошти, отримані від продажу двох двокімнатних квартир, які належали сторонам до шлюбу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що під час перебування позивача та відповідача у шлюбі, відповідач практично не працював, борги за комунальні платежі сплачували батьки позивача. На протязі тривалого часу сімю забезпечує позивач.

Відповідно ст. ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сімї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

В пункті 30 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» розяснено, що при вирішенні спору про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч.2, 3 ст. 70 СК України може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей. Під обставинами, які мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли, один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення родини, приховав, знищив або пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду її інтересам, але й випадки коли один з подружжя не мав з поважної причини самостійного заробітку чи доходу.

Згідно ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених цивільним кодексом України.

Згідно ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно із ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно звіту про оцінку ринкової вартості трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 50/38, вартість спірної квартири складає 520 329 грн. /а.с.43-53/.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, зокрема, якщо така річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК країни) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми (п.25. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" ) .

Так 18 червня 2013 року позивачем було внесено на депозитний рахунок суду 187 680 грн. /а.с.110-111/.

За таких обставин, з урахування того, що позивач бажає визнати за собою право власності на спірну квартиру, суд вважає за можливе присудження відповідачу грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на квартиру.

Оскільки, з позивачем проживають неповнолітні діти, то вважає, що її частка в спільному майні має бути збільшена на підставі ч. 3 ст. 71 СК України.

Суд вважає, що розмір грошової компенсації в сумі 187 680 грн. замість частки відповідача у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3, є обґрунтованим з урахуванням того, що з позивачем проживають двоє неповнолітніх дітей, утримання яких повністю забезпечується позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4; визнати право власності за позивачем, з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей, на спірну квартиру та присудити відповідачеві грошову компенсацію у розмірі 187 680 грн., що еквівалентно 23 000 доларів США замість його частки у спільній сумісній власності на вказану квартиру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4.

Визнати право власності за ОСОБА_1, з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на трикімнатну квартиру АДРЕСА_5.

Присудити відповідачеві ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, грошову компенсацію у розмірі 187 680 грн., що еквівалентно 23 000 доларів США замість його частки у спільній сумісній власності на вказану квартиру.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1876 грн. 80 коп.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова