Ухвала суду № 32075036, 25.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4348/13-ц Провадження № 22-ц/772/1774/2013Головуючий в суді першої інстанції:Саблук С.А.Категорія: 79Доповідач: Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,суддів:Іващука В.А., Колоса С.С., при секретарі:Пишному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника «NIBULON SA» - Грінченко Володимира Володимировича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2013 року у справі за клопотанням «NIBULON SA» про визнання та надання згоди на виконання рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 21 лютого 2012 року № 14-330 С)і) та видачу виконавчого листа,

у с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року представник «NIBULON SA» - Грінченко В.В. звернувся до суду із клопотанням про визнання та надання згоди на виконання рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 21 лютого 2012 року № 14-330 С)і) та видачу виконавчого листа.

Клопотання мотивоване тим, що 10.06.2010 року між ТОВ «Вінницька Промислова Група» (далі-відповідач) та «NIBULON SA» (Швейцарія) (далі-позивач) шляхом обміну електронними листами був укладений контракт № PSA 001 - W, відповідно до якого відповідач брав на себе зобов'язання поставити, а позивач прийняти та оплатити 10 000 метричних тон м'якої ненасіневої пшениці 3 класу групи А українського походження, врожаю 2010 року.

У зв'язку з невиконання відповідачем своїх обов'язків за вказаним контрактом та згідно п. 13 цього контракту, позивач звернувся до арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА у м. Лондоні.

21.02.2012 року арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА у м. Лондоні винесено рішення, а тому представник «NIBULON SA» - Грінченко В.В. вважає, що оскільки вказане рішення набрало законної сили, тому воно підлягає виконанню на території України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2013 року зазначене клопотання залишено без розгляду та повернуто стягувачу.

Залишаючи клопотання «NIBULON SA» без розгляду у зазначеній справі, суд першої інстанції керувався ст. 84 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» та виходив з того, що Швейцарія не входить до переліку країн з якими Україна уклала міжнародний договір про взаємне надання правової допомоги.

У апеляційній скарзі представник «NIBULON SA» - Грінченко В.В. просить скасувати ухвалу суду та передати для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове виконання рішення, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Згідно зі ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають в цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносинах, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних та господарських справ, що набрали законної сили.

Стаття 82 цього ж Закону передбачає, що визнання і виконання рішень іноземних судів здійснюється у порядку, встановленому законом України.

У п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз'яснено, що згідно зі ст.. 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.06.1988 року «Про визнання і виконання в СРСР рішень іноземних судів та арбітражів» компетентними судами України по розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів є обласні, Київський і Севастопольські міські суди та Верховний суд Автономної Республіки Крим за місцем проживання (перебування) боржника, а якщо такого в Україні не має, за місцем знаходження його майна.

З матеріалів справи (а.с. 8) вбачається, що відповідачем по даному клопотанню є ТОВ «Вінницька Промислова Група», місцезнаходження якого є : 21018, м. Вінниця, вул. Л. Толстого, 10, а тому представник «NIBULON SA» - Грінченко В.В. правомірно скористався своїм правом та звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області за захистом порушених прав.

Відповідно до роз'яснень п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Як роз'яснив п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» суд вирішує клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду (арбітражу) мотивованою ухвалою. У мотивувальній частині ухвали мають бути наведені встановлені судом обставини, які відповідно до міжнародного договору є підставою для визнання і надання дозволу на виконання рішення або для відмови в цьому (щодо правомочності суду, набрання рішенням законної сили, повідомлення належним чином і своєчасно боржника, який не брав участі у процесі, про час і місце розгляду справи, наявності або відсутності інших умов, від яких залежать наслідки вирішення клопотання), мотиви, з яких суд відхиляє доводи боржника про наявність обставин, що виключають можливість дати згоду на примусове виконання рішення на території України, а також повну назву міжнародного договору й законодавчого акту України (із посиланням на їх статті, частини, пункти тощо), якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

Колегією суддів встановлено, що 21.02.2012 року арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА було прийнято рішення у м. Лондоні, що не має ніякого відношення до Швейцарії як помилково вважав суд першої інстанції. Відповідно до цього рішення з ТОВ «Вінницька Промислова Група» на користь «NIBULON SA» стягнуто грошові кошти з відсотком , що нараховується за ставкою на рівні 4,5% річних, із тримісячним відстроченням, починаючи з 27.09.2010 року, і до дати платежу у розмірі 1 315 7590 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 10 516 789 грн.75 коп.

Судом першої інстанції невірно витлумачено роз'яснення п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 грудня 1999 року та не враховано, що Україна та Великобританія є членами Конвенції про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень, укладеної у м. Нью-Йорку 10.06.1958 році (далі-Конвенція), відповідно до положень якої кожна з договірних держав визнає арбітражні рішення як обов'язкові та приводить їх до виконання у відповідності із процесуальними нормами тієї території, де запрошується визнання та виконання.

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно застосував положення ст. 84 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки редакція цієї статті була змінена Законом України від 04.10.2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів а також викладена в новій редакції.

Доводи апеляційної скарги про те, що клопотання про визнання та виконання рішень міжнародних установ, зокрема, арбітражу ГАФТА, повинно бути розглянуто згідно глави VIII ЦПК України є аргументованим.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд неправомірно застосував наказ Державної судової адміністрації України Міністерства юстиції України № 1092/5/54 від 27.06.2008 року «Про затвердження інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», оскільки відповідно до положень Конвенції кожна з Договірних держав визнає арбітражні рішення як обов'язкові та приводить їх до виконання у відповідності із процесуальними нормами тієї території, де запрошується визнання та виконання, а Україна є членом цієї Конвенції, тому суд першої інстанції мав би врахувати положення Конвенції при розгляді справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду про невідповідність клопотання «NIBULON SA» і доданих документів вимогам ст. 394 ЦПК України та наявність достатніх підстав для повернення клопотання разом із документами відповідно до ч.4 ст. 394 ЦПК України, не можна визнати обґрунтованим та таким, що узгоджується з матеріалами справи.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду і направлення питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції є порушення порядку, встановленого для його вирішення.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню, а питання про визнання та надання згоди на виконання рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 21 лютого 2012 року № 14-330 С)і) та видачу виконавчого листа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника «NIBULON SA» - Грінченко Володимира Володимировича задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2013 року скасувати, а питання про визнання та надання згоди на виконання рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 21 лютого 2012 року № 14-330 С)і) та видачу виконавчого листа направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді: ( підписи)

З оригіналом вірно :