Постанова № 32072847, 20.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа№ 910/6837/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Некряч А.В. - дов. № 44-1-4/15-Ю від 20.12.2012р.

від відповідача: Ільюшин О.В. - дов. № 6 від 03.01.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. (повний текст підписано 25.04.2013р.)

у справі № 910/6837/13 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова

компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Брокбізнес»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 094, 06 грн.

В судовому засіданні 20.06.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 094, 06 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформленого Полісом № 19 G-0191860 страхове відшкодування в розмірі 7 094, 06 грн., набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивача, є відповідач, згідно Полісу № ВС/7484917.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. по справі №910/6837/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті» страхове відшкодування в розмірі 6 584, 06 грн., судовий збір в розмірі 1 596, 80 грн.

В іншій частині позову в розмірі 510, 00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку відповідача, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують законність керування водієм Басай М.С. забезпеченим згідно Полісу № ВС/7484917 транспортним засобом на момент ДТП, що мало місце 15.03.2010р., у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013р. для розгляду справи № 910/6837/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2013р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.06.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.06.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», (позивач, страховик за договором) та Козак Діаною Анатоліївною (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19 G-0191860, відповідно до якого застраховано автомобіль «Suzuki Swift», д. н. АМ 0034 АІ.

Згідно розгорнутої довідки ДАІ № 8589605 про обставини дорожньо-транспортної пригоди від 15.03.2010р. (належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи), 15.03.2010р. в м. Києві по вул. Скляренко, 7 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Suzuki Swift», д.н. АМ 0034 АІ, під керуванням Бородавко В.С., та автомобіля «Volkswagen Polo», д. н. АІ 3526 СЕ, під керуванням Басай М.С.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 08.04.2010р. у справі № 3-3430/2010 Басай М.С. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Згідно рахунку-фактури № 305447_РФ_00134104 від 18.03.2010р., виставленого ДП «АВТО Інтернешнл» за ремонт автомобіля «Suzuki Swift», д.н. АМ 0034 АІ, вартість матеріалів та робіт по ремонту вказаного автомобіля складає 7 592, 06 грн.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 561 від 13.04.2010р., складеного за заявою позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Легіон», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Suzuki Swift», д. н. АМ 0034 АІ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7 511, 17 грн.

Страховим актом № 102877 від 08.04.2010р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 7 094, 06 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0191860 від 09.09.2009р., на підставі страхового акту № 102877 від 08.04.2010р. (а.с. 27), заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 29.03.2010р (а.с. 28) здійснив виплату своєму страхувальнику 7 094, 06 грн. страхового відшкодування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 17687 від 15.04.2010р. (а.с. 29).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen Polo», д. н. АІ 3526 СЕ, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес», що підтверджується Полісом № ВС/7484917 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 45). Термін дії полісу з 11.06.2009р. до 10.06.2010р., тип полісу - 1.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 25 500, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Volkswagen Polo», д. н. АІ 3526 СЕ, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0191860 від 09.09.2009р. перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.

14.06.2010р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 102877-08 від 09.06.2010р. про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою з документами, які, на думку позивача, стосуються даної дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, дану претензію відповідач не визнав, посилаючись на те, що Басай М.С. на момент ДТП не мав права керувати автомобілем «Volkswagen Polo», д.н. АІ 3526 СЕ, оскільки згідно Полісу № ВС/7484917 1-го типу була застрахована цивільно-правова відповідальність лише Басай Сергія Геннадійовича.

Колегія суддів зазначає, що Басай М.С. на момент ДТП на законних підставах керував забезпеченим транспортним засобом, правомірність чого встановлена працівниками ВДАІ під час оформлення та реєстрації ДТП, оскільки матеріали справи не містять даних про притягнення Басай М.С. до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, у відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», 6 584, 06 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (7 094, 06 грн. виплачене страхове відшкодування - 510, 00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВС/7484917), а у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 510, 00 грн. франшизи слід відмовити.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального права відповідає встановленим обставинам справи, з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 23.04.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. у справі № 910/6837/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2013р. у справі № 910/6837/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6837/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 25.06.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Мальченко А.О.