УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 р.Справа № 2а-13651/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-13651/12/2070
за позовом Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Спільне підприємство "Інженерно-авіаційна служба" Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СП "Інженерно-авіаційна служба" ТОВ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова), в якому просив суд:
- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо зміни визначених Спільним підприємством "Інженерно-авіаційна служба" товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32029020) податкових зобов'язань з податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення-рішення, а саме, дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо внесення до АС "Аудит" результатів опрацювання відхилень між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на підставі Акту від 15.06.2012 року №2045/2205/32029020 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки СП "Інженерно-Авіаційна-Служба" (код ЕДРПОУ 32029020) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП "ХМЗ"ФЕД" (код ЕДРПОУ 14310052), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 р. на загальну суму податкового зобов'язання 78842,90 грн. за господарськими операціями, вчиненими СП "Інженерно-авіаційна служба" ТОВ з ДП "ХМЗ "ФЕД", та на загальну суму податкового кредиту 80475,60 грн. за господарськими операціями, вчиненими СП "Інженерно-авіаційна служба" ТОВ з ТОВ фірма "Аква-Транс";
- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо виключення з електронної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Спільним підприємством "Інженерно-авіаційна служба" товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32029020) у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року.
- Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відобразити в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Спільне підприємство "Інженерно-авіаційна служба" товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32029020) включило до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року.
19 лютого 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" Товариство з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольний частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо зміни визначених Спільним підприємством «Інженерно-авіаційна служба» Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32029020) податкових зобов'язань з податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення-рішення, а саме, дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо внесення до АС «Аудит» результатів опрацювання відхилень між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на підставі Акту від 15.06.2012 року №2045/2205/32029020 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки СП «Інженерно-Авіаційна-Служба» ТОВ (код ЕДРПОУ 32029020) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «ХМЗ»ФЕД» (код ЕДРПОУ 14310052), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 р. на загальну суму податкового зобов'язання 78842,90 грн. за господарськими операціями, вчиненими СП «Інженерно-авіаційна служба» ТОВ з ДП «ХМЗ «ФЕД», та на загальну суму податкового кредиту 80475,60 грн. за господарськими операціями, вчиненими СП «Інженерно-авіаційна служба» ТОВ з ТОВ фірма «Аква-Транс».
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з зазначеним судовим рішення в частині задоволення позовних вимог, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріально права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом першої інстанції п.198.2, п.198.3, п.198.6, п.201.1, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, СП "Інженерно-авіаційна служба" ТОВ зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.05.2002 року, перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в якості платника податків з 06.06.2002 року, що підтверджується довідкою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №348-02/9/18-315 від 01.02.2013 року, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100321227 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
З 01.06.2012 року по 08.06.2012 року працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка СП "Інженерно-авіаційна служба" ТОВ щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «ХМЗ» ФЕД (код ЄДРПОУ 14310052), їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.
15.06.2012 року за результатами перевірки складено акт №2045/2205/32029020, яким встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого підприємством СП «Інженерно-Авіаційна-Служба» ТОВ завищено податковий кредит за грудень 2011 року на суму 78842,90 грн.»
Зокрема, під час перевірки контролюючим органом встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій із платником податків та зборів ТОВ СП «Інженерно-Авіаційна-Служба» із ТОВ «Фірма Аква - Транс» (код ЄДРПОУ 34469329) (Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області) на загальну суму 482853,6 грн., у т.ч. ПДВ 80475,60 грн.
Перевіркою СП «Інженерно-Авіаційна-Служба» ТОВ не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ДП «ХМЗ «ФЕД» код ЄДРПОУ 14310052 (СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові) на загальну суму 470897,42 грн., у т.ч. ПДВ 78842,90 грн.
Крім того, перевіркою СП «Інженерно-Авіаційна-Служба» ТОВ підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ДП «ХМЗ «ФЕД» код ЄДРПОУ 14310052 (СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові) на загальну суму 366600,00 грн., у т.ч. ПДВ 61100,00 грн.
Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення на цей акт.
Листом від 03.07.2012 року № 9369/10/22-511 відповідач повідомив СП «Інженерно-Авіаційна-Служба» ТОВ про залишення заперечень без задоволення.
26.11.2012 року СП «Інженерно-Авіаційна-Служба» ТОВ звернулось до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з запитом про надання інформації №179, в якому просило повідомити чи приймалися податковим органом податкові повідомлення - рішення на підставі акту перевірки від 15.06.2012 року № 2045/2205/32029020.
Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді відповідача на вказаний запит від 30.11.2012 року №19632/10/22-511, позивача було повідомлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова до АІС «Аудит» внесені результати опрацювання відхилень між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі складеного акту перевірки від 15.06.2012 року № 2045/2205/32029020. За рахунок внесення до АІС «Аудит» результатів опрацювання відхилень між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту результатів перевірки зменшено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ фірма «Акватранс» (код ЄДРПОУ 34469329) на загальну суму податкового кредиту 80475,60 грн. та зменшено податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ДП «ХМЗ «ФЕД» (код ЄДРПОУ 14310052) на загальну суму податкового зобов'язання 78842,90 грн.».
Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем вказаним контрагентам. Наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальників - контрагентів позивача належними доказами не підтверджені і не можуть бути причинами для невизнання задекларованих позивачем по цим постачальникам сум податкового кредиту.
Фактів віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підлягають використанню у його господарській діяльності, в ході розгляду справи не виявлено, і ДПІ на їх наявність не посилається.
Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, СП "Інженерно-авіаційна служба" TOB) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
СП "Інженерно-авіаційна служба" TOB виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару контрагентів, які, в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши СП "Інженерно-авіаційна служба" TOB належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.
Самостійна зміна відповідачем в Базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Податкові повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача всупереч вимогам п. 86.1, 86.7ст. 86, п. 58.1 ст. 58 ПК України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не приймалось.
Разом з тим, відповідачем здійснено коригування та внесено зміни відносно податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2011 року, які знайшли своє відображення в "Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Однак, зменшення податковим органом актом перевірки на одну й ту ж суму податкового кредиту та податкових зобов'язань з відображенням такого зменшення в АС "Аудит", як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, законодавством не передбачений.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).
Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, як податкового органу
Підставою проведення перевірки у межах спірних правовідносин слугували положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, серед інших, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Висновки акту перевірки №2045/2205/32029020 від 15.06.2012 року про порушення вимог п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ґрунтувалися на порушенні контрагентами СП "Інженерно-авіаційна служба" TOB своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад). Відповідач вважає, що у підприємства СП "Інженерно-авіаційна служба" TOB відсутній факт реального вчинення господарських операцій із ТОВ "Фірма Аква-Транс" на загальну суму податкового кредиту 482853,6 грн., у т.ч. ПДВ 80475,60 грн., ДП "ХМЗ "ФЕД" на загальну суму 470897,42 грн., у т.ч.ПДВ 78842,90 грн.
Так, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у акті перевірки посилається на відомості про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Хармарт" (код ЄДРПОУ 34018183) щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період серпень 2011 р., отримані листом № 5819/7/23-218 від 04.11.2011 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. За результатами проведених заходів стосовно діяльності ПП "Хармарт", ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова зазначено про наявність ознак нереальності здійснення господарських операцій за серпень 2011р.
Крім того, в основу висновку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог чинного законодавства покладено відомості з акт Індустріальної МДПІ м. Харкова №159/23-212/34469324 від 18.04.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Аква Транс» за грудень 2011 року, отриманий листом Індустріальної МДПІ м. Харкова від 17.05.2012 року №839/7/22-111.
Колегія суддів зазначає, що між СП "Інженерно-Авіаційна служба" ТОВ і ТОВ фірма «Аква Транс» було укладено Договір №29/11 від 21.11.2011 року. В рамках цього договору ТОВ фірма «Аква Транс» поставило Позивачеві товар, що підтверджується: Видатковою накладною № 201201 від 20.12.2011 року на суму 482853,60 грн.; Податковою накладною № 201201 від 20.12.2011 року на суму ПДВ 80475,60 грн.; Товарно-транспортною накладною № 1202 від 20.12.2011 року.
За вказаний товар позивач здійснив розрахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №756 від 17.01.2012 року, № 800 від 19.03.2012 року, №818 від 23.04.2012 року. Суми податку на додану вартість за зазначеними документами включено до складу податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за перевіряємий період. Зазначені факти повністю підтверджується Актом перевірки.
В подальшому товар, придбаний позивачем у ТОВ фірма «Аква Транс», було продано ДП «ХМЗ «ФЕД» на підставі укладеного між Позивачем і ДП «ХМЗ «ФЕД» Договору поставки від 20.03.2007 року №66х/07-205 та Договору купівлі-продажу від 15.03.2010 року №82х/10-205, що підтверджується: Видатковою накладною № РН-0000051 від 22.12.2011 року на суму 8897,40 грн.; Податковою накладною № 55 від 22.12.2011 року на суму ПДВ 1842,90 грн.; Товарно-транспортною накладною № 146654 від 22.12.2011 року; Довіреністю № 4287 від 22.12.2011 року; Видатковою накладною № РН-0000052 від 26.12.2011 року на суму 462000,00 грн.; Податковою накладною № 56 від 26.12.2012 року на суму ПДВ 77000,00 грн.; Товарно-транспортною накладною № 146655 від 27.12.2011 р.; Довіреністю №237 від 26.12.2011 року.
Розрахунки за поставлений товар здійснені в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 2949 від 22.12.2011 року на суму 8897,41 грн., Актом № 2 зарахування взаємної заборгованості на суму 847000,00 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний період.
Таким чином, на момент проведення перевірки у позивача наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем вказаним контрагентам. Наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальників - контрагентів позивача належними доказами не підтверджені і не можуть бути підставою для невизнання задекларованих позивачем по цим постачальникам сум податкового кредиту.
Фактів віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підлягають використанню у його господарській діяльності, не встановлено, відповідач також не посилається їх наявність.
Колегія суддів зазначає, що недійсність вчинених позивачем правочинів із зазначеними постачальниками законом прямо не встановлена, такі правочини не віднесені до оспорюваних, а тому викладені в акті перевірки №2045/2205/32029020 від 15.06.2012 року висновки відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій СП "Інженерно-авіаційна служба" TOB за грудень 2011 р. є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або відображення його у податковій звітності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, що кореспондується з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
СП "Інженерно-авіаційна служба" TOB виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару контрагентів, які, в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши СП "Інженерно-авіаційна служба" TOB належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.
Наказом Державної податкової адміністрації України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" №266 від 18 квітня 2008 року затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів та Методичні рекомендації.
Оскільки вказаний Порядок та Методичні рекомендації не зареєстровані Міністерством юстиції України, не є нормативно-правовими актами в розумінні ст. 117 Конституції України, не входять до складу податкового законодавства відповідно до статті 3 Податкового Кодексу України, вони не можуть бути застосовані судом згідно процесуального принципу законності, закріпленого статтею 9 КАС України. Разом з тим, податковий орган користується даним Порядком, і сам порядок користування призвів до змін стану податкового обліку, як платника податків, так і його контрагентів.
Відповідно до пункту 1.3 Розділу першого зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.
Згідно пункту 2.21 Наказу ДПА України № 266, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.
Слід відмітити, що порядок дій підрозділів органів ДПС з використання Системи визначається Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, які затверджені наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266.
Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно- перевірочної роботи.
Після виконання автоматизованого співставлення Система забезпечує доступ до його результатів у вигляді екранних звітних форм співробітникам підрозділів органів ДПС у розрізах регіонів, районів, звітних податкових періодів тощо для опрацювання результатів співставлення.
Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум ПДВ.
З урахуванням п. п. 1.3, 2.14 Наказу ДПА України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" № 266 від 18.04.2008р. (із змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА України від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. №742) та положення Наказу ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання "№166 від 30.05.1997р., База співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р., за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.
Таким чином обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.
Отже, самостійна зміна відповідачем в Базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
З специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.
Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
Матеріали справи не містять доказів щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача не приймалось.
Відповідно до п.78.8 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно п.86.1 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Положеннями п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Так, за визначенням п. 3 вказаного Порядку № 984 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно абз. 4 п. 86.7 Податкового кодексу України, за наслідками такої перевірки керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8. Кодексу).
Також, положеннями п. 7 Порядку № 984 передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Отже, за змістом п. 86.9 Податкового кодексу України та п. 7 Порядку № 984 єдиним випадком відсутності у податкового органу обов'язку в десятиденний термін з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки прийняти за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є призначення такої перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, однак навіть такі обставини призначення перевірки є підставою не для неприйняття податкового повідомлення-рішення, а для відкладення терміну його прийняття до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до п. 14.1.157 п. 14.1 Податкового кодексу України, під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Положеннями ст. 58 Податкового кодексу України та наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року № 1440/18735 встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т.ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен здійснити орган державної податкової служби.
Згідно п. 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 1.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Проте, за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення, всупереч вищенаведеним нормам права, прийняті не були.
Разом з тим, відповідачем здійснено коригування та внесено зміни відносно податкової звітності позивача з податку на додану вартість за грудень 2011 року, які знайшли своє відображення в "Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".
Однак, зменшення податковим органом актом перевірки на одну й ту ж суму податкового кредиту та податкових зобов'язань з відображенням такого зменшення в АС "Аудит", як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, законодавством не передбачений.
За приписами ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторони повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст.71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій податкового органу щодо зміни визначених СП "Інженерно-авіаційна служба" ТОВ податкових зобов'язань з ПДВ без прийняття податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову, або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-13651/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.
Судове рішення № 32072811, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13651/12/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: