Ухвала суду № 32072749, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р.Справа № 2а-6133/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-6133/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра- М"

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТРА-М" (код ЄДРПОУ 36373241) звернувся до суду з позовом до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000931520 від 08.05.2012 року.

17 вересня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-М" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволений в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000931520 від 08.05.2012 року.

Відповідач, не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та ігнорування факту анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ "Промтехноопт".

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТРА-М" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.05.2009 року та знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Індустріальній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість встановленим порядком з 29.05.2009 року та має свідоцтво платника ПДВ № 100228468.

Працівниками Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року ТОВ "МІТРА-М" (код ЄДРПОУ 36373241).

19.04.2012 року за результатами перевірки складений акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) № 423/153-36373241, яким встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ, а саме завищення суми податкового кредиту за лютий 2012 року на суму ПДВ - 42 766,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2012 року у сумі 42 766,00 грн.

В ході перевірки використано податкову декларацію за лютий 2012 року від 20.03.2012 року № 9013353599 з податку на додану вартість з додатками до неї, податкову звітність з податку на додану вартість: реєстр отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до декларації від 20.03.2012 року № 9013235047).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що згідно бази "Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлені розбіжності ТОВ "Мітра-М", код ЄДРПОУ 36373241 з контрагентом ТОВ "Промтехноопт" і.п.н. 370920520359 на суму ПДВ 34463,25 грн., тобто позивачем до податкового кредиту за лютий 2012 року включена сума ПДВ у розмірі 42 766,37 грн., ТОВ "Промтехноопт" і.п.н. 370920520359 до податкових зобов'язань зазначена сума ПДВ не включена.

Зазначаючи в акті перевірки про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, контролюючий орган виходив з того, що позивач до складу податкового кредиту відніс суму податку на додану вартість по контрагенту ТОВ "Промтехноопт", свідоцтво платника на додану вартість якого анульовано 24.01.2012 року.

08.05.2012 року на підставі висновків акту перевірки Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0000931520, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 64 149,00 грн., з яких 42 766,00 грн. за основним платежем та 21 383,00 грн. штрафні санкції, за порушення п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Довідки АА № 596223 з ЄДРПОУ Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТРА-М" займається наступними видами діяльності: будівництво будівель, будівництво інших споруд, оптова торгівля будівельними матеріалами, діяльність в сфері інжинірингу, електромонтажні роботи, надання інших комерційних послуг.

Між ТОВ "МІТРА-М" (Покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (Постачальник) укладено договори купівлі-продажу кабельно-проводникової, електротехнічної продукції та будівельних матеріалів: № ПО 0501-2 від 05.01.2012 р., № ПО 1601-3 від 16.01.2012 р., № ПО 2301-4 від 23.01.2012 р., № ПО 3001-5 від 30.01.2012 р., № ПО 0102-6 від 01.02.2012 р., № ПО 0702-7 від 07.02.2012 р.

На виконання зазначених договорів купівлі-продажу. були виписані видаткові накладні (та отримана позивачем зазначена в них продукція): № ПО - 0000001 від 23.03.2012 року на суму 54 000,00 грн., № ПО - 0000002 від 23.03.2012 року на суму 54 000,00 грн., № ПО - 0000003 від 23.03.2012 року на суму 54 000,00 грн., № ПО - 0000011 від 12.03.2012 року на суму 1 516,62 грн., № ПО - 0000004 від 23.03.2012 року на суму 52 483,38 грн., № ПО - 0000005 від 23.03.2012 року на суму 35 010,00 грн.

Постачальником (ТОВ «Промтехноопт») за даними договорами було виписано наступні податкові накладні: № 226 від 23.02.2012 року на загальну суму 54 00,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9 000,00 грн., № 227 від 23.02.2012 року на загальну суму 54 00,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9 000,00 грн., № 228 від 23.02.2012 року на загальну суму 54 00,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9 000,00 грн., № 229 від 23.02.2012 року на загальну суму 54 00,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9 000,00 грн., № 230 від 23.02.2012 року на загальну суму 54 00,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9 000,00 грн., № 232 від 23.02.2012 року на загальну суму 18698,22 00,00 грн., в т. ч. ПДВ - 18698,22 грн., які містяться в матеріалах справи.

Позивач здійснив оплату за товар, що підтверджується копією виписки банку по рахунку, яка міститься в матеріалах справи.

Транспортування товару за вказаною угодою підтверджуються товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, матеріали справи містять первинні документи, які свідчать про подальшу реалізацію придбаного товару у ТОВ "Промтехноопт".

Колегія суддів зазначає, що 10.02.2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-973/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 1/15-02-36 від 24.01.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт", як платника податку на додану вартість з дня скасування цієї реєстрації, тобто з 24.01.2012 року.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Положеннями ч. 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вищезазначеним рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012року встановлено протиправність висновку податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт", а тому зазначена реєстрація є чинною.

Отже, на момент складання податкових накладних, вказаних в акті камеральної перевірки № 423/153-36373241 від 19.04.2012 року свідоцтво платника ПДВ, ТОВ "Промтехноопт" було чинним, а отже, позивач правомірно відносив суми за вказаними в акті камеральної перевірки № 423/153-36373241 від 19.04.2012 року податковими накладними до податкового кредиту лютого 2012 року в сумі 42 766, 37 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-6133/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.