Постанова № 32072359, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. 16:56 Справа №801/3657/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Яковлєва С.В.,

суддів Трещова О.Р.

Латинін Ю.А.

при секретарі Проніні Є.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах особи ОСОБА_2

до Міністерства оборони України

Міністерства інфраструктури України

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості у сумі 165220, 25 грн.,

за участю представників:

від прокурора - Реднікін М.В., посвідчення ЕС № 378026;

від позивача - Болото С.П., позивач, паспорт серії ЕС № 378026;

від відповідачів:

1) Костянтинова Л.О., представник, довіреність № 220/882/д від 30.11.2012 року;

2) не з'явився;

Суть спору: Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України (далі відповідачі) про визнання бездіяльності Міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України щодо невиплати громадянину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 165220,25 грн. протиправною; стягнення з Міністерства оборони України на користь громадянина ОСОБА_2 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 165220, 25 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.05.2013 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.06.2013 року, позивач та представник прокуратури наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Представник першого відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні на позов від 10.06.2013 року.

Другий відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, 20.05.2013 року від нього надійшли заперечення на адміністративний позов, керуючись ст.128 КАС України суд, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених документів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та представника першого відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших формуваннях, а також членів їх сімей.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що наказами Міністра оборони України №704 від 08 грудня 1999 року та командира військової частини А2456 №17 від 31 січня 2000 року ОСОБА_2 був відряджений для подальшого проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Наказом Міністра оборони України №851 від 15 жовтня 2012 року підполковник ОСОБА_2, відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», був звільнений у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я).

Наказами Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №489/0 від 29 жовтня 2012 року та регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №31 З/о від 31 жовтня 2012 року підполковник ОСОБА_2, на підставі наказу Міністра оборони України №851 від 15 жовтня 2012 року був звільнений з посади заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Зазначеним наказом №489/0 від 29 жовтня 2012 року була визначена вислуга років ОСОБА_2 в Збройних Силах України, яка склала 29 років 02 місяці.

12 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України з вимогою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги при звільнені.

Міністерство оборони України у відповіді на вищезазначене звернення, вих. №248/3/9/1/218 від 03 грудня 2012 року відмовило у задоволенні вимоги ОСОБА_2 та роз'яснило останньому, що з метою отримання одноразової грошової допомоги при звільнені він повинен звернутися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2013 року по справі № 801/622/13-а позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_2 суму одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 165220,25 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 17.04.2013 року по справі № 801/622/13-а апеляційна скарга Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.13 у справі №801/622/13-а задоволена, постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.13 у справі №801/622/13-а скасована, прийнята нова постанова: у задоволенні позову відмовлено повністю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 у справах №К/9991/69001/12 та №К/9991/25954/12.

Відповідно до частин першої та другої ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із частиною другою ст. 15 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до п. 1.10 розділу І "Загальні положення" Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 638/15329, виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Згідно із частинами четвертою, п'ятою та сьомою ст. 9 Закону №2011-ХІІ, виплата допомоги за рахунок коштів органів, у яких працювали особи начальницького складу органів внутрішніх справ, можлива лише за умови їх звільнення із залишенням на службі в органах внутрішніх справ; виплата одноразової грошової допомоги здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання; за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

Відповідно до абз. 5 частини другої ст. 15 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

В зв'язку з тим, що позивач працював в Міністерстві оборони України, за Наказом якого його було звільнено, та як вбачається з послужного списку позивача, до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України його було відряджено, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні його з військової служби має здійснюватися саме за рахунок коштів Міністерства оборони України.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання бездіяльності відповідачів по невиплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільнені протиправною, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Така відмова викладена в листі Міністерства оборони України вих. №248/3/9/1/218 від 03 грудня 2012 року.

Листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України № 1.24-36 від 03.12.2012 року повідомлялося ОСОБА_2, що виплата одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби має сплачуватися установами, до яких відрядженні військовослужбовці, але з державного бюджету України. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України не отримує кошти з державного бюджету і тому не може здійснювати виплату зазначеної грошової допомоги військовослужбовцям при звільнені з військової служби.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2 абз. 7 Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, передбачено, що Міністерство оборони України зобов'язується, зокрема, забезпечувати виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавок за вислугу років, звання та використання іноземної мови, відповідну кваліфікації, спортивні і почесні звання та інших надбавок, доплат, винагород, премій.

Всупереч вказаному контракту, наказу Міністра оборони України №704 від 08 грудня 1999 року, листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/218 від 03.12.2012 року, повідомляється ОСОБА_2, що виплата одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби військовослужбовцям Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України повинна проводитися за рахунок коштів цього підприємства.

Матеріали справи свідчать про те, що Міністерство оборони України відмовляє ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені, посилаючись на те, що для отримання вказаної допомоги він повинен звернутися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, але вказана позиції спростована постановами Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 у справах №К/9991/69001/12 та №К/9991/25954/12.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що Міністерство оборони України, відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, при наявності права останнього на отримання такої виплати, закріплення у контракті про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України обов'язку Міністерства оборони України забезпечувати виплату грошового забезпечення, діяло невмотивовано, у зв'язку з чим така бездіяльність першого відповідача є протиправною.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.06.2013р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана 25.06.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) одноразової грошової допомоги при звільнені, про що зазначено в листі Міністерства оборони України вих. №248/3/9/1/218 від 03 грудня 2012 року.

3. Стягнути з Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) одноразову грошову допомогу при звільнені у сумі 165220,25 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч двісті двадцять гривень двадцять п'ять копійок).

4. В інший частині позовних вимог відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.

Суддя Латинін Ю.А.

Суддя Трещова О.Р.