Ухвала суду № 32072131, 19.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/6261/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-1870/6261/12

за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152347 від 14.05.2012 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 454 181, 00 грн. (2-4 квартали 2011 року).

25 вересня 2012 року постановою Сумського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152347 від 14.05.2012 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 454 181, 00 грн. (2-4 квартали 2011 року) - відмовлено.

Позивач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги останній зазначає про порушення судом п.п.145.1.2, п.п. 145.1.4ст.145 Податкового кодексу України, п.146.21 ст.146 Податкового кодексу України, ст.2, 159 КАС України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.1996 року позивач, Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" зареєстровано як юридична особа, взято на податковий облік з 11.01.1993 за № 49, що підтверджується копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією статуту позивача та копією довідки про взяття на облік платника податків від 15.09.2004 № 197.

Працівниками Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області була проведена планова виїзна перевірка Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 року

20.04.2012 року за результатами перевірки складено акт № 222/22-005/03352935, яким встановлено порушення наступні порушення позивачем: .5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями, ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст. 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік в сумі 66040,0 грн.; п.144.1 ст.144, п.п.146.21 ст. 146, п.150.1 ст.150 з урахуванням п.3, п.6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 1542112,0 грн., а саме: за 2-квартал 2011 на суму 158855 грн.; за 2-3 квартали 2011 на суму 317542 грн.; за 2-4 квартали 2011 на суму 1542112,0 грн. (з урахуванням завищення валових витрат 2010 року в сумі 66040,0 грн.); п.п. 7.2.3 п.п.7ч.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.п. 7.4.5 п. 7.4 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), а також ч.1,2 ст.203, ч.1ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину, який не спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) підприємством занижено податок на додану вартість загальну суму 13208 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 3333,0 грн.; травень 2010 року на суму 3226,00 грн.; червень 2010 року на суму 6649,0 грн.

14.05.2012 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152347, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 1 542 112, 00 грн., в т.ч. за 1 півріччя 2010 року у розмірі 66 040, 00 грн. та за 2-4 квартали у розмірі 1 476 072, 00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішення в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 454 181, 00 грн. (2-4 квартали 2011 року), позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суду першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні підстави.

Порядок нарахування податкової амортизації по основних фондах та нематеріальних активах; порядок розрахунку, збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів на момент виникнення спірних правовідносин було викладено у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, основні фонди, це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Так, згідно з підпунктом 8.1.2 пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Одночасно в бухгалтерському обліку відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Отже, відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 № 334/94-ВР в податковому обліку амортизації підлягають не основні фонди, а витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення.

Відповідно до п.п. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону України від 22.05.1997 № 228/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємствами" зі змінами та доповненнями (що діяв до вступу в законну силу Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями) визначено, що платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації. Така індексація проводиться лише у тому разі, якщо коефіцієнт індексації більший за одиницю. Проведення індексації основних фондів - право, а не обов'язок платника податків.

Для розрахунку коефіцієнта індексації застосовується індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо платник податку не скористався правом на проведення щорічної індексації балансової вартості груп основних фондів і нематеріальних активів за відповідні роки, то такий платник немає підстав для врахування коефіцієнта індексації за відповідні роки, оскільки для щорічної індексації балансової вартості груп основних фондів і нематеріальних активів застосовується коефіцієнт індексації, розрахований виходячи з індексу інфляції року, за результатами якого проводиться така індексація.

Згідно п.п.8.3.4 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1,ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей об об'єктів такої групи.

Відповідно до п.п.8.3.5 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів групи 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позивачем на перевірку були надані документи обліку балансової вартості основних фондів 1 групи по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту, та груп 2, 3 і 4, за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів.

Колегія суддів зазначає, що позивачем на перевірку була надана зведена відомість індексації основних засобів за три останніх роки станом на 01.01.2011 року. Згідно якої по бухгалтерським рахункам вказані дані первісна вартість основних засобів до індексації та після індексації, та чиста сума індексації первісної вартості, по бухгалтерським рахункам вказані дані знос основних засобів до індексації та після індексації, та чиста сума індексації зносу, по бухгалтерським рахункам вказані дані залишкова вартість основних засобів до індексації та після індексації, та чиста сума індексації залишкової вартості. Перевіряючими в ході перевірки арифметичним шляхом вироховано коефіцієнт здійсненої індексації, окремо по кожному рахунку. Застосовуючи отриманий коефіцієнт перевіряючі розрахували первісну вартість до індексації, знос до індексації та залишкову вартість до індексації, та нову суму нарахованої амортизації без урахування підприємством здійсненої індексації основних засобів.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Пунктом 144.1 ст.144 Податкового кодексу України визначено, що амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;

вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів,

вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України,

вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

Відповідно до пункту 146.21 ст.146 Податкового кодексу України, платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кi = [І(а-1) -10]: 100,

де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Збільшення вартості об'єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право в 2010 році провести індексацію основних засобів застосовуючи коефіцієнт індексації 2010 року. Проте, судом встановлено, що користуючись формулою розрахунку індексу інфляції 2010 року значення Кi не перевищувало одиницю ((109,1-10)/100=0,991).

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання. реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу. Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну. До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року. Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Відповідно до п. 145.1.2 Податкового кодексу України, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у розмірі 454 181, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування таких рішень є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-1870/6261/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.