Постанова № 32071941, 25.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 р. Справа № 804/6658/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - Шульги В.С., Сагло С.М.,

представника відповідача - Михайлишиної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання противоправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.04.13 №110100000/2013/00213, рішення про коригування митної вартості товарів від 12.04.13 №110000003/2013/200177/2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Торгова група «Інтерпап», звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці про визнання противоправним та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.04.13 №110100000/2013/00213, рішення про коригування митної вартості товарів від 12.04.13 №110000003/2013/200177/2. В обґрунтування доводів щодо протиправності оскаржуваних рішень позивачем зазначено, що ним були надані як всі документи, передбачені Митним кодексом для підтвердження митної вартості за основним методом - за ціною контракту, так і документи, що стосуються даної поставки - експертний висновок контракт та рахунок/інвойс з третіми особам, експертну декларацію, сертифікат про походження товару, страховий поліс. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові, зазначивши також, що товар оплачений позивачем за ціною контракту.

18.06.13 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, якою відповідно до ст.55 КАС України допустити заміну Дніпропетровської митниці її правонаступником - Дніпропетровською Митницею Міндоходів, оскільки Дніпропетровську митницю реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореної Дніпропетровської митниці Міндоходів, яка зареєстрована в Єдиному державної реєстрі 01.06.13 (а.с.67).

Відповідач, Дніпропетровська Митниця Міндоходів, проти задоволення позову заперечував з наступних мотивів. За результатами перевірки додатково наданих документів посадовою особою митниці було встановлено невідповідності щодо дати інвойсу № 3340049957: в сертифікаті про походження товару - 15.02.2013, а в декларації країни відправлення - 06.02.2013. Крім того, відповідно до інформації щодо вартості окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України станом на 26.02.13, які є актуальними у березні 2013 року, яка надається відповідно до Меморандуму про інформаційне забезпечення від 20.04.2012 № 522 ціна товару «картон крейдований SINAR VANDA GC1, виробник - компанія PT.Indah Kiat Pulp&Paper Tbk, країна виробництва - Індонезія, на умовах поставки - CIF Одеса склала 880 євро/т (0,88 євро/кг) (без врахування посередників). Позивачем не надані: виписку з бухгалтерської документації, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, тому відповідач не мав достатніх підстав для застосування першого методу визначення митної вартості, на якому наполягає позивач. У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підстав, наведених в запереченнях (а.с.68-76).

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, спірні рішення прийняті відповідачем у зв'язку із заявленням позивачем 08.04.13 до митного оформлення товару «Картон крейдований торгової марки SEsAR VANDA GC1» виробництва компанії «РТ. Indah Kiat Pulp & Paper Tbk". Індонезія) та поданням митної декларації № 110100000/2013/210210 та документів до неї. Вказаний товар придбаний позивачем у Trademore Investments Limited (США) за зовнішньоекономічним контрактом від 19.06.12 № 19SM (а.с.17-22). За змістом п.6 вказаного Контракту товар оплачується покупцем як на умовах 100% передоплати так і з відстроченням платежу до 90 календарних днів. Кількість товару за даним контрактом, має відповідати Замовленням на купівлю від покупця та підтверджуватись Додатком, оформленим продавцем та підписаним обома сторонами (п.2 Контракту). Товар, заявлений позивачем до митного оформлення за митною декларацією від 08.04.13 № 110100000/2013/210210, поставлений за вказаним Контрактом на Замовлення позивача від 19.12.12 на картон крейдований, що використовується для писання та друкування зі вмістом волокон одержаних механічним та хімічним способом, які становлять не більш як 10% загальної маси в аркушах, не гофрований, не перфорований, багатошаровий SINAR VANDA GC1: - щільність 210 г/м2 розміром 70x100 см; - щільність 230 г/м2 розміром 70x100 см; - щільність 230 г/м2 розміром 64x90 см; - щільність 245 г/м2 розміром 70x100 с; - щільність 260 г/м2 розміром 70x100 см. (а.с.108), вагою 28 тон. Вказане замовлення підтверджено Додатком до Контракту від 07.03.13 №00571/1, за змістом якого маса товару складає 28 329,640 кг за ціною 24 221,85 Евро, на умовах поставки CIF Одесса відповідно до Інкотермс - 2010р. Оплата товару здійснюється на протязі 90 днів з дати інвойсу (а.с.23-24). На виконання умов означеного Контракту від 19.06.12 та Додатку від 07.03.13 до нього, який є невід'ємною частиною Контракту, продавець - Trademore Investments Limited (США) направив позивачу рахунок (інвойс) від 07.03.13 №2013INV00571 на замолений та поставлений товар на суму 24 221,85 ЄВРО (а.с.16). За змістом вказаного інвойсу відправником товару для позивача є компанія «РТ. Indah Kiat Pulp & Paper Tbk», яка, як вбачається з сертифікату походження №JMT/130221-003 від 21.02.13 (а.с.35) та підтвердження замовлення для виробника (а.с.36-37), є виробником такого товару для фірми Raccolta, Molnar&Greiner G.m.b.h., котра згідно з договором від 10.03.11 №02 (а.с.26-33) є постачальником товару для компанії Trademore Investments Limited (США) - продавця позивача.

З метою здійснення митного оформлення товару Позивачем 08.04.13 було подано до відповідача Декларацію митної вартості ДМВ-1, відповідно до якої митна вартість була визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (основний метод), і склала 24 221,85 євро, або 0,855 євро/кг (а.с.-10). Для підтвердження митної вартості товару позивачем до Декларації були надані: - картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 30.11.2012 № 100/2012/0006877; - уніфікована митна квитанція МД-1 від 02.04.2013 № 50006Е№0209284; - накладна ЦІМ/УМВС від 03.04.2013 № 40000960; - коносамент (Bill of Lading) від 15.02.2013 № MSCUDZ397847; - експертний висновок «Укрпапір» від 08.04.2013 № 288; - рахунок-фактура (інвойс) від 07.03.2013 № 2013INV00571; рахунок продавця від 07.03.2013 № 2013INV00571; - пакувальний лист від 15.02.2013 № 3340049957; - страховий поліс від 15.02.2013 № 08/14994; - договір з третіми особами від 10.03.2011 № 02; - зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі від 19.06.2012 № 19SM; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.03.13 №00517/1; - сертифікат про походження товару загальної форми від 15.02.2013 № ІМТ/130221-003; - екологічна декларація від 02.04.2013 № 26004; - комерційна пропозиція від 15.12.2012 б/н; - копія митної декларації країни відправлення від 16.02.2013.

Відповідач не погодився з визначенням митної вартості товару у вказаній Декларації та виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.04.13 №110000003/2013/200177/2, а також видав Рішення про коригування митної вартості товарів від 12.04.13 №110100000/2013/00213, яким митну вартість скориговано до 0,877 євро/кг) на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2 (а) відповідно до ст. 60 МКУ (а.с.10-13).

За змістом вказаного Рішення Дніпропетровською митницею відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час проведення перевірки документів було встановлено, що у наданому декларантом Сертифікаті про походження товару від 21.02.13 № JMT/130221-003 зазначений інвойс від 15.02.13 № 3340049957. У документах митного оформлення наявні інвойси: виданий контрагентом Trademore Investments Limited від 07.03.13 № 2013INV00571 та виданий компанією Raccolta, Molnar&Greiner G.m.b.h. № 2013INV00571. Вказані розбіжності безпосередньо стосувалися відомостей, зазначених в інвойсі, що відповідно до п.З ч. 1 ст. 53 МКУ є документом, який підтверджує митну вартість. У зв'язку з виявленими розбіжностями позивача зобов'язано надати: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) інвойс від 15.02.2013 № 3340049957; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом); 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Про вказане декларанту направлено повідомлення. Позивачем на виконання отриманого повідомлення додатково надані: 1) копія інвойсу від 15.02.2013 № 3340049957; 2) підтвердження замовлення; 3) копія декларації країни відправлення; 4) копія контракту № 02 від 10.03.2011. За результатами перевірки додатково наданих документів посадовою особою митниці було встановлено невідповідності щодо дати інвойсу № 3340049957, яка зазначена в Сертифікаті про походження товару (15.02.2013) ( а.с.35) та в декларації країни відправлення (06.02.2013). Так, в повідомленні Позивача від 09.04.13 № 223-юр при наданні обґрунтувань щодо інвойсу № 3340049957, зазначеному в Сертифікаті про походження, вказана дата інвойсу - 15.02.13, проте при наданні обґрунтування дати інвойсу № 3340049957, зазначеного в декларації країни відправлення, Позивачем стверджується, що в інвойсі зазначена не дата документу, а очікувана дата виходу продукції з порту. Враховуючи наведене, з огляду на наявність у митного органу інформації щодо вартості ідентичних товарів, за якою рівень митної вартості подібного товару, оформленого за МД №110100000/2013/210336 від 08.04.13 становить 1,135 дол.США/кг (0,877 євро/кг), відповідачем скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-2-а - методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів до 0,877 євро/кг.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість доводів відповідача і винесених на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Положеннями ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо наведені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. (ч.3 ст.53 МК України).

Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача, позивачем до відповідача з метою підтвердження митної вартості товару були надані такі документи: - декларація митної вартості; - зовнішньоекономічний контракт № 19SM від 19.06.12, Додаток до нього від 06.03.13 №300513/1; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.03.13 №00517/1; - картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 30.11.2012 № 100/2012/0006877; уніфікована митна квитанція МД-1 від 02.04.2013 № 50006Е№0209284; накладна ЦІМ/УМВС від 03.04.2013 № 40000960; коносамент (Bill of Lading) від 15.02.2013 № MSCUDZ397847; експертний висновок «Укрпапір» від 08.04.2013 № 288; - рахунок-фактура (інвойс) від 07.03.2013 № 2013INV00571; - рахунок продавця від 07.03.2013 № 2013INV00571; - пакувальний лист від 15.02.2013 № 3340049957; страховий поліс від 15.02.2013 № 08/14994; - договір з третіми особами від 10.03.2011 № 02; - Сертифікат про походження товару загальної форми від 15.02.2013 № ІМТ/130221-003; - екологічна декларація від 02.04.2013 № 26004; - комерційна пропозиція від 15.12.2012 б/н; - копія митної декларації країни відправлення від 16.02.2013.

Суд відмічає, що зміст документів, наданих позивачем до відповідача для митного оформлення товару, які відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують митну вартість товарів, а саме: декларації митної вартості, зовнішньоекономічного договору від 19.06.12 та додатків до нього, рахунку (інвойсу) від 07.03.2013 № 2013INV00571, страхових документів (а.с.34), не дає підстави для висновку, що такі документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Сертифікат походження товару, щодо невідповідності даних якого відповідачем зроблено зауваження, не віднесений законодавцем до документів, які підтверджують митну вартість товарів, не містить відомостей щодо вартості товару, а відповідно до ч.2 ст.43 МКУ - є документом, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. Крім того, враховуючи, що позивач не є безпосереднім покупцем товару у виробника такого товару, дата та номер інвойсу, зазначені виробником в сертифікаті походження товару від 15.02.13 № ІМТ/130221-003 - 15.02.13 №3340049957, не можуть відповідати номеру та даті інвойсу, виданого позивачу 07.03.13 продавцем товару - Trademore Investments Limited (США). Отже твердження відповідача щодо наявності розбіжностей між даними інвойсу, зазначеними в сертифікаті про проходження товару та в самому інвойсі від 07.03.13 є безпідставними та необґрунтованими.

З приводу невідповідності дати інвойсу №3340049957, виданого виробником товару - компанією «РТ. Indah Kiat Pulp & Paper Tbk» фірмі Raccolta, Molnar&Greiner G.m.b.h. - 15.02.13 (а.с.38), даті інвойсу №3340049957, зазначеній в декларації країни відправлення товару, - 06.02.13 (а.с.39) суд відзначає, що помилкове визначення дати інвойсу №3340049957 в декларації країни походження не вказує на існування розбіжностей в числовому значенні складових митної вартості поставленого товару, визначеної позивачем за ціною контракту, укладеного між позивачем та Trademore Investments Limited (США), та не може слугувати беззаперечною підставою для висновку про зниження позивачем митної вартості такого товару.

Доводи відповідача щодо наявності Інформації про вартість окремих видів картонно-паперової продукції, що ввозиться на митну територію України станом на 26.02.13 (які є актуальними у березні 2013 року), яка надається відповідно до Меморандуму про інформаційне забезпечення від 20.04.2012 № 522, та відповідно до якої ціна товару «картон крейдований SINAR VANDA GC1, виробник - компанія PT.Indah Kiat Pulp&Paper Tbk, країна виробництва - Індонезія, на умовах поставки - CIF Одеса дорівнює 880 євро/т (0,88 євро/кг) (без врахування посередників), суд не приймає до уваги з огляду на таке. Наведені вартісні показники вказані станом на 26.02.13, в той час як товар, поставлений позивачу 08.04.13, замовлений ним продавцю 19.12.12 та підтверджений останнім 21.12.12 за №4241793 (а.с.109), тобто раніше вказаної в Інформації дати.

Як вбачається зі спірного рішення, на обґрунтування визначеної за другорядним методом митної вартості товару, заявленого позивачем 08.04.13 до митного оформлення, відповідач посилається на рівень митної вартості подібного товару, а саме товару, оформленого позивачем за ВМД №110120000/2013/210336 від 08.04.13, що становить 0,877 євро/кг. В ході розгляду справи судом з'ясовано, що за ВМД №110120000/2013/210336 від 08.04.13 позивачем був заявлений товар до митного оформлення, поставлений Trademore Investments Limited (США) також на виконання умов Контракту від 19.06.12 №19SM (а.с.123), але за замовленням позивача, наданим продавцю в 2013р., а саме 17.01.13 (а.с.125), та за цінами, відмінними від цін 2012р. Крім того, як вбачається з Додатку від 12.03.13 №00612/1, укладеного сторонами на підтвердження замовлення від 17.01.13, поставлений за ним товар відрізняється від товару, поставленого за Додатком від 07.03.13 №00571/1, укладеного сторонами на підтвердження замовлення від 19.12.12, щільністю та розміром, а саме: картон целюлозний з щільністю 230 г/м2 розміром 640на900мм, 230 г/м2 розміром 700на1000мм, 245г/м2 розміром 700на1000мм, 260 г/м2 розміром 700x1000 мм 305г/м2 розміром 700на1000мм (а.с.123). Отже, твердження відповідача, що вартість товару, поставленого позивачу за Додатком від 07.03.13 №00571/1 та оформленого за МД №110100000/2013/210210, має відповідати вартості товару, поставленого за Додатком від 12.03.13 №00612/1, є безпідставним та необґрунтованим.

Також суд відмічає, що за змістом оскаржуваного рішення контролюючого органу останній посилається на митну вартість подібного товару, а застосовує метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Аналіз положень МКУ дає підстави для висновку, що поняття «подібні товари» та «ідентичні товари» не є тотожними. Так, відповідно до ст.59 МКУ, положення якої містять правила застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Згідно зі ст. 60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Як зазначено вище, фізичні характеристики товару, що оцінений митним органом спірним рішенням, відміні від характеристик подібного товару, митна вартість якого врахована відповідачем при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Наведене вказує на необґрунтоване застосування Дніпропетровською митницею методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Суд також зауважує, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів законодавець надав митному органу як право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, так і право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а також застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Відповідачем на обґрунтування своє позиції не надано доказів звернення до митних органів країни експорту товару із запитом щодо надання необхідних відомостей для підтвердження ціни. Між тим, чинним законодавством саме на митний орган покладений обов'язок із здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Так, ч.1 ст.59 МКУ визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 цього Кодексу (Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Про існування обставин, що наведені законодавцем в ст.58 МКУ як такі, за якими метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути застосований, відповідачем в обґрунтування правомірності спірних актів індивідуальної дії не зазначено, а судом факту існування таких обставин не встановлено. Використані позивачем відомості при визначені митної вартості товарів за ціною контракту документально підтверджені, визначені кількісно і достовірні, доказів відсутності хоча б одної із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, відповідачем не надано, про існування таких доказів не зазначено. З огляду на наявні в матеріалах справи докази та дослідженні в ході розгляду справи оригінали документів, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов'язок та до декларації митної вартості від 08.04.13 надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ. Факт оплати позивачем товару за ДМВ від 08.04.13 №110100000/2013/210210 за ціною Контракту від 19.06.12 №19SM підтверджується платіжними дорученнями від 13.05.13, від 20.05.13 та від 28.05.13 (а.с.114-119).

За викладених обставин, суб'єкт владних повноважень - Дніпропетровська митниця, діючи в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, зобов'язаний був здійснити митне оформлення товару позивача за митною вартістю, заявленою декларантом за ціною договору (контракту) щодо такого товару.

Враховуючи встановлені судовим розглядом факти, дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що спірні акти індивідуальної дії відповідача відносно позивача, як-то Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.04.13 №110100000/2013/00213 та рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.04.13 №110000003/2013/200177/2 є такими, що прийняті необґрунтовано та безпідставно, а отже не відповідають вимогам, встановленим ч.3 ст.2 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Однак відповідач правомірність прийнятих рішень належним чином не довів. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.04.13 №110000003/2013/200177/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.04.13 №110100000/2013/00213.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» (код ЄДРПОУ - 35137937) витрати по сплаті судового збору в розмірі 114 грн. (сто чотирнадцять гривень) 71 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27.06.13.

Суддя А.О. Коренев