Ухвала суду № 32071383, 13.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1275/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби до Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління», в якому просив стягнути податковий борг в сумі 242 289,36 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» податковий борг у розмірі 241479,36 грн.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції Оболонського району міста Києва Державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач на підставі акту камеральної перевірки № 675/15-107 від 28.09.2012 виніс податкове повідомлення-рішення № 0011591501 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1020,00 грн. Сума податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн. відповідачем станом на дату розгляду справи не сплачена.

Відповідач 08.10.2012 подав податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року, якою визначив до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 6250,00 грн. Зазначена сума відповідачем станом на дату розгляду справи не сплачена.

На підставі акту камеральної перевірки № 340/15-215 від 28.02.2012 позивач виніс податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 № 0023841502, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 179761,66 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 № 0023851502, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 47095,15 грн. Сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 226856,81 грн. відповідачем станом на дату розгляду справи не сплачена.

Відповідач 09.07.2012 подав розрахунок чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за три квартали 2011 року, яким до сплати в бюджет визначив суму у розмірі 450,00 грн. Зазначена сума податкового зобов'язання відповідачем станом на дату розгляду справи не сплачена.

Також, відповідач 15.02.2012 подав до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до якої щомісячний платіж земельного податку складає 1380,51 грн. Самостійно визначена сума податкового зобов'язання відповідачем сплачена не була. Станом на дату розгляду справи заборгованість з плати за землю складає 6902,55 грн.

З довідки позивача б/н б/д вбачається, що заборгованість ДП «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» з податку на додану вартість складає 227 666,81 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачами обліковується податковий борг.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Щодо твердження апелянта про списання боргу відповідно до п.2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» відповідач включений до складу Державного концерну «Укроборонпром», а отже, на нього поширюється дія пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, Пунктом 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено:«Підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 1 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач направив до позивача лист від 15.11.2012 № 289 про списання податкового боргу, що виник станом на 01.07.2012 року з податку на прибуток, податку на додану вартість, частини прибутку до держбюджету, податку на транспортні засоби, комунального податку, податку на землю, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих на суму податкових зобов'язань.

Позивач на підставі рішення від 12.11.2012 № 506 першого заступника начальника ДПІ у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби Синициної Р.В. за заявою відповідача, списав податковий борг, що виник станом на 01.07.2012 у розмірі 1260183,98 грн., на підставі пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податкові повідомлення-рішення № 0023841502 та № 0023851502, відповідно до яких відповідачу визначено штраф за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання на загальну суму 226856,81 грн. винесені позивачем 26.06.2012.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлені засобами поштового зв'язку, та отримані представником відповідача 04.07.2012, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 57.1 ст. 57 названого кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 ПК України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ПК України).

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались, а отже рішення контролюючого органу є узгодженими. У встановлені строки визначені суми відповідачем сплачені не були.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що право органів податкової служби на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини закріплено п.п. 20.1.18 п. 2.1. ст. 20 ПК України, при цьому п. 95.2 та п. 95.3. цього кодексу встановлено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та виключно за рішенням суду.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду щодо задоволення позовних вимог, оскільки сума податкового боргу не була погашена. Податкові повідомлення-рішення оскаржені не були.

Баланс та перелік активів станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем були виконані вищезазначені вимоги податкового законодавства щодо суми податкового зобов'язання, то позовні вимоги про стягнення цих суми підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут навігації і управління» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.