Постанова № 32071298, 25.06.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2500/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В. В. при секретарі Коновчук Т.В. за участі:позивача: ОСОБА_3 представника позивача: ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації Речових прав на нерухоме майно , Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області про зобов'язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Відділу державної реєстрації Речових прав на нерухоме майно, Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області про зобов'язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в грудні 2012 року звернулася до управління Держкомзему у Хмельницькому районі з заявою про надання інформації щодо земельної ділянки, яка на праві власності належить позивачу (АДРЕСА_1). В своїй заяві позивач просила надати інформацію стосовно осіб, які зверталися до управління з приводу оформлення права власності на вищевказану земельну ділянку. 12.12.2012 року позивач отримала відповідь від управління Держкомзему №4-1-5/3425 де зазначалося, що питання права власності на земельні ділянки в населеному пункті с. Розсоша здійснюється Розсошанською сільською радою та рекомендовано звернутися з відповідним листом саме до вказаної сільської ради. Вважає дії управління Держкомзему неправомірними, що не відповідають Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про захист персональних даних», конституції України. Просить зобов'язати відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області надати відповідь стосовно майна, що знаходиться по вул. Леніна, 24, с. Розсоша, Хмельницького району Хмельницької області, а саме: надати інформацію у формі виписки про осіб, які отримали відомості про права та обтяження прав на нерухоме майно та надати інформацію про осіб, які звернулися з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно; зобов'язати відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області у випадку звернення будь - яких осіб стосовно інформації щодо майна в той же день повідомити про такі звернення; зобов'язати відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області у випадку вчинення будь-яких дій щодо майна в той же день повідомити про такі дії та вчиняти такі дії з обов'язковою присутністю позивача; заборонити відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області надавати будь - яку інформацію стороннім особам щодо майна, лише у випадках передбачених законодавством.

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, відповідно до яких просить в позовних вимогах замінити «сторонні особи» на «треті особи».

Позивач та представник позивача в судовому засідання підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просять їх задоволити з обставин викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв, клопотань, заперечень на адресу суду не надходило.

Суд дослідивши докази по справі, вважає що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в грудні 2012 року звернулася до управління Держкомзему у Хмельницькому районі з заявою про надання інформації щодо земельної ділянки, що розташована: АДРЕСА_1, яка на праві власності належить їй.

Листом управління Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області №41-513425 від 12.12.2012 року повідомило, що відповідно до п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади та рекомендувало звернутися з відповідним листом до Розсошанської сільської ради.

Згідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В силу частини 2 статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію".

За правилами статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У відповідності до частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина 2 статті 20 Закону України "Про інформацію" ).

При цьому, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VІ від 13 січня 2011 року публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Розпорядники інформації визначені у статті 13 вищеназваного Закону.

В силу ч.1 ст.14 Закону N 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані зокрема: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення (п.1); визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо (п.4); надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (п.6).

В силу частини 2 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

За змістом ч.1 ст.20 Закону N 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 3 статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що на законодавчому рівні закріплено обов'язок розпорядника інформації у будь-якому разі надати відповідь на запит, разом з тим зазначена відповідь не обов'язково повинна містити запитувану інформацію.

Відповідач не відмовлявся надати позивачеві запитувану інформацію, натомість у відповіді за №41-513425 від 12.12.2012 року на запит позивача запропонував звернутися з відповідним листом до Розсошнської сільської ради, що позивачем не було зроблено.

Крім того, ухвалою від 05.06.2013 року суд зобов'язував позивача надати докази звернення з листами, заявами до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області та зобов'язав відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно надати докази звернення (заяви, листи, відповіді, журнали вхідної та вихідної кореспонденції, тощо) гр. ОСОБА_3 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, якщо такі є.

В судовому засіданні позивачем були надані заяви на ім'я начальника Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області від 30.04.2013 року та від 17.05.2013 року щодо надання витягу з Поземельної книги, який як зазначає представник позивача був наданий, тому вказані заяви не стосуються предмету позову по даній справі. Доказів звернення позивача до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з боку позивача чи самого відділу суду надано не було.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, судовий захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. За таких обставин відновленню підлягають лише ті права, порушення яких встановлено під час судового розгляду справи і не стосуються дій відповідачів у майбутньому.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправність дій відповідачів, відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 11, 71, ст.ст. 158-163, 254 КАС України, ст.19 Конституції України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 Відділ державної реєстрації Речових прав на нерухоме майно, Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області про зобов'язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2013 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В. В. Матущак