Рішення № 32070836, 20.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2013 р. Справа № 911/1766/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Лекс",

10012, м. Житомир, вул. Гоголівська, 29, кв. 7

до Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство",

09113, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, Урочище "Товста", кв. 50

про стягнення 14 842,06 грн.

за участю представників:

позивача - Козирєв І.М. (довіреність від 28.05.2013 № 2805-13/1);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Лекс" (далі - позивач) до Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" (далі - відповідач) про стягнення 14 842,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з поставки товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.06.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13068 від 11.06.2013) позивачем подано докази на вимогу ухвали суду від 08.05.2012.

У судове засідання 11.06.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.05.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 20.06.2013.

У судовому засіданні 20.06.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, у судові засідання представника не направив, про причини суд не повідомив.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.06.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством "Лекс" (далі - позивач, покупець) та Державним підприємством "Білоцерківське лісове господарство" (далі - відповідач, постачальник) досягнуто усних домовленостей щодо поставки товару.

Позивачем на розрахунковий рахунок відповідача перераховано 25 000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи копіями банківських виписок.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копії податкових накладних на суму 25 000,00 грн., що складені відповідачем.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент складання даних податкових накладних) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначається позивачем, до звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач частково поставив товар на загальну суму 10 157,94 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 07.05.2010 № 011725, що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплена відбитками їх печаток.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення поставки товару на суму 14 842,06 грн., стягнення оплати за який заявлено в позові.

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву, позов не заперечив, доводи позивача не спростував. Доказів поставки товару в повному обсязі, на час вирішення спору до матеріалів справи не надано.

До матеріалів справи позивачем подано претензії від 22.12.2011 № 2212/11-01, від 25.01.2012 № 2501/12-01, від 12.04.2012 № 1204/12-01 та від 17.07.2012, що направлені останнім на адресу відповідача з вимогою повернути кошти в розмірі 14 842,06 грн. Докази направлення та отримання претензій містяться в матеріалах справи.

Доказів відповіді на вказані претензії або їх задоволення матеріали справи не містять.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи оригінали банківських виписок, які підписані уповноваженою особою банківської установи та скріплені відбитком її печатки, про те, що за період з 01.05.2010 по 04.06.2013 кошти від відповідача на рахунки позивача не надходили.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Усний договір прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі, тому наслідки недотримання умов усного договору такі ж як і при недотриманні письмового договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (пункт 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 4.1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.12.2009 № 1267 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3.

Зважаючи на вказане, наявну в матеріалах справи претензію від 22.12.2011 № 2212/11-01 про сплату заборгованості, яку згідно опису вкладення до цінного листа направлено 24.12.2011, отримано відповідачем 29.12.2011, а, відтак, 29.12.2011 - момент виникнення у відповідача грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, а після спливу семиденного строку оплати - 06.01.2012 виникла заборгованість.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за не поставку товару в повному обсязі станом на день прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд встановив доведеним право позивача на стягнення з відповідача 14 842,06 грн. попередньої оплати вартості товару, що не поставлений відповідачем.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" (09113, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, Урочище "Товста", кв. 50, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00992119) на користь Приватного підприємства "Лекс" (10012, м. Житомир, вул. Гоголівська, 29, кв. 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30963375) 14 842 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 06 коп. основного боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 25.06.2013.

Суддя С.О. Саванчук