Рішення № 32070617, 18.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2013р. Справа №905/2734/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1 м.Курахове

про стягнення 12741,90грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликався.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

18.06.2013р. з 10-50 до 10-55год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк про стягнення 12741,90грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного страхування №28-0520-12-00211 від 26.06.2012р.; Довідки ДАІ; Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 11.09.2012р.; заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування №ССКА-1408 від 11.09.2012р.; постанову Мар'їнського районного суду Донецької області від 02.10.2012р. у справі №3-533-880/2012; рахунок-фактуру №СФ-0003902 від 21.09.2012р.; страховий акт №ССКА-1408 від 29.10.2012р.; розрахунок суми страхового відшкодування від 29.10.2012р.; платіжне доручення №13786 від 30.10.2012р. на суму 12741,90грн.; заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №11/4306 від 17.12.2012р. тощо.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) пояснення по суті спору №11/5427 від 29.04.2013р. з додатками (а.с.61-78);

2) заяву №11/5473 від 07.05.2013р. про розгляд справи за відсутності свого представника з доказами направлення третій особі копії позовної заяви з додатками (а.с.80-82);

3) заяву №11/5756 від 04.06.2013р. про розгляд справи за відсутності свого представника з поясненнями щодо виконання Страхувальником умов п.7 Договору №28-0520-12-00211 від 26.06.2012р. До заяви додав копії правовстановлюючих документів (а.с.97-133).

30.04.2013р. на адресу суду від Мар'їнського районного суду Донецької області з супровідним листом №2536/13 від 29.04.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3/533/880/12 відносно ОСОБА_1 (а.с.45-59).

22.05.2013р. на адресу суду від третьої особи з супровідним листом б/н від 22.05.2013р. надійшли витребувані ухвалою суду від 19.04.2013р. та інші документи, зокрема, копія Полісу №АВ/1493389 від 13.01.2012р. та пояснення про обставини ДТП (а.с.85-92).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 30.05.2013р. та 18.06.2013р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.44, 95).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2012р. між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (позивач) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0520-12-00211 (далі - Договір страхування, а.с.6-8). Згідно з п.4 Договору позивачем застрахований транспортний засіб марки Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску (надалі - застрахований автомобіль). Відповідно до п.11.1. Договору страховим випадком є, зокрема, ДТП; за даним страховим випадком п.11.8. Договору встановлено франшизу 0,5% від страхової суми. Пунктом 5 Договору визначено страхову суму в розмірі 74400грн. Строк дії Договору: з 00-00год. 27.06.2012р. до 24-00год. 26.06.2013р. (п.8).

10.09.2012р. у м.Курахове на вул.Лермонтова у дворі будинку №16 відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП): ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2110, державний номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпеці свого маневру та скоїв наїзд на припаркований застрахований автомобіль (а.с.47-51). В результаті ДТП автомобілі отримали пошкодження.

На підставі Договору страхування і Заяви Страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування №ССКА-1408 від 11.09.2012р. (а.с.18-20) уповноваженим представником позивача був складений Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 11.09.2012р. (а.с.15-16). На підставі зазначеного Акту огляду та наданого Страхувальником рахунку-фактури ПрАТ «ТЕХНОЦЕНТР» №СФ-0003902 від 21.09.2012р. на суму 13113,90грн. - з урахуванням знижки (а.с.17) позивачем складений страховий акт №ССКА-1408 від 29.10.2012р. на суму 12741,90грн. (а.с.21), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.22) вбачається, що з вартості відновлювального ремонту в сумі 13113,90грн. (з урахуванням знижки) позивачем було вирахувано 372грн. безумовної франшизи. Платіжним дорученням №13786 від 30.10.2012р. позивач виплатив на користь ПрАТ «ТЕХНОЦЕНТР», яке здійснило ремонтні роботи, страхове відшкодування в сумі 12741,90грн. (а.с.23).

Згідно з п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фрнду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика), знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 застрахований позивачем автомобіль було випущено у 2007 році (а.с.9).

Таким чином, знос під час здійснення позивачем страхової виплати нарахуванню не підлягав, оскільки на момент ДТП від 10.09.2012р. строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищив 5 років.

Виходячи з представлених суду документів, умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", п.7.38 Методики, суд дійшов висновку про те, що обчислене виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану застрахованого транспортного засобу страхове відшкодування позивачем було виплачене правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні під час керуваня автомобілем ВАЗ 2110, державний номер НОМЕР_2, пункту 10.9. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Мар'їнського районного суду Донецької області від 02.10.2012р. у справі №3-533-880/2012 (а.с.58-59).

Згідно з наданою третьою особою копією Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1493389 від 13.01.2012р. (а.с.55, 87) на час скоєння ДТП (10.09.2012р.) Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» було забезпечено автомобіль марки ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_2, з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 1000грн. Період дії Полісу: з 00-00 год. 14.01.2012р. до 13.01.2013р. включно.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» (в межах Полісу №АВ/1493389).

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Оскільки Методикою як спеціальним нормативним актом у сфері оцінки колісних транспортних засобів не передбачено нарахування зносу для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ (п.7.38), а на момент ДТП від 10.09.2012р. строк експлуатації застрахованого позивачем автомобіля не перевищив 5 років, то знос під час визачення суми збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, вирахуванню не підлягає.

Відтак, рахунок-фактура ПрАТ «ТЕХНОЦЕНТР» №СФ-0003902 від 21.09.2012р. на суму 13113,90грн. (а.с.17) є належною підставою для відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого позивачем автомобіля, відповідно до приписів ст.29 Закону, а платіжне доручення №13786 від 30.10.2012р. на суму 12741,90грн. (а.с.23) - належним доказом фактично здійснених позивачем витрат відповідно до приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України „Про страхування".

Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем позивачу сплаченого останнім страхового відшкодування на час розгляду даної справи.

Заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО».

В той же час відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

Враховуючи, що Полісом №АВ/1493389 встановлена безумовна франшиза у розмірі 1000грн. (що складає 2% від ліміту відповідальності відповідача та не суперечить приписам Закону), зазначена сума франшизи не підлягає стягненню з відповідача з урахуванням приписів п.12.1 ст.12 Закону.

З огляду на викладене позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 11741,90грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст. 9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фрнду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк про стягнення 12741,90грн. страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 60, 7 поверх; код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м.Київ, вул.Федорова, 32-А; ЄДРПОУ 30859524) 11741,90грн. страхового відшкодування в порядку регресу; 1585,44грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.06.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 25.06.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.:

1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - третій особі