Рішення № 32070553, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6917/13 19.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІТ - Інфраструктура»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення»простягнення 1 033 797,71 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Коржов П.С.від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ - Інфраструктура» (надалі - ТОВ «ІТ - Інфраструктура») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» (надалі - ТОВ «Комплексні рішення») про стягнення 1 033 797,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012 р. набув право вимоги від відповідача сплати коштів у розмірі 814 019,90 грн. за невиконання ним зобов'язань по оплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ - Кур'єр» вартості поставленого згідно договору поставки обладнання №AD0112-01P від 23.01.2012 р. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 84 772,95 грн. та 24% річних у розмірі 135 004,86 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. розгляд справи відкладено до 19.06.2013 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стовно суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, подав через відділ діловодства клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням його представника у відрядженні.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено, оскільки відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва в судовому засіданні власних інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2012 р. між ТОВ «Комплексні рішення» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ - Кур'єр» (постачальник) було укладено договір поставки обладнання №AD0112-01P від 23.01.2012 р. (надалі - «Договір поставки»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання за номенклатурою, кількістю, комплектністю та цінами, що визначено у специфікаціях обладнання (додатки), які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п.п. 1.2 та 1.3 Додатку №1 до Договору поставки (специфікація обладнання) покупець здійснює попередню оплату обладнання в розмірі 40% від загальної вартості обладнання, зазначеної в цій специфікації протягом 3 календарних днів від дня підписання цього додатка. Решту 60% від загальної вартості обладнання покупець оплачує протягом 25 календарних днів з моменту поставки обладнання та підписання сторонами накладних про поставку обладнання.

На виконання умов Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ - Кур'єр» поставило, а відповідач прийняв обладнання на загальну суму 1 590 757,40 грн., що підтверджується накладними №К1020060 від 26.01.2012 р., №К10200601 від 31.01.2012 р., №К10200602 від 07.03.2012 р. та №К10200603 від 19.03.2012 р.

Відповідачем частково сплачено вартість поставленого обладнання на суму 776 737,50 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку ТОВ «ІТ - Кур'єр».

17.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ - Кур'єр» (первісний кредитор), ТОВ «ІТ - Інфраструктура» (новий кредитор) та ТОВ «Комплексні рішення» (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги (надалі - «Договір про відступлення права вимоги»), згідно з умовами якого новий кредитор стає кредитором боржника на суму 814 019,90 грн. за Договором поставки (Угода); до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань боржника, викладених в Угоді, а боржник зобов'язується перед новим кредитором виконати зобов'язання боржника, що викладені в угоді.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору поставки, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 814 019,90 грн. за поставлений товар.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (накладні №К1020060 від 26.01.2012 р., №К10200601 від 31.01.2012 р., №К10200602 від 07.03.2012 р. та №К10200603 від 19.03.2012 р.) підтверджується передача відповідачу обладнання згідно Договору поставки на суму 1 590 757,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 1.3 Додатку №1 до Договору поставки, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 25 календарних днів з моменту поставки обладнання та підписання сторонами накладних про поставку обладнання.

Відповідачем частково сплачено вартість поставленого обладнання на суму 776 737,50 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку ТОВ «ІТ - Кур'єр».

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 814 019,90 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення до суду із даним позовом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь ТОВ «ІТ - Кур'єр» 814 019,90 грн. на підставі Договору поставки за передане обладнання. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до положень статей 512-516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Оскільки згідно умов Договору про відступлення права вимоги позивач набув право вимоги по сплаті відповідачем заборгованості у розмірі 814 019,90 грн., про що останній був письмово повідомлений, відповідач зобов'язаний оплатити кошти на користь позивача у межах суми 814 019,90 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Комплексні рішення» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ІТ - Інфраструктура» про стягнення з ТОВ «Комплексні рішення» заборгованості у розмірі 814 019,90 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 84 772,95 грн. та 24% річних у розмірі 135 004,86 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання у період з 21.02.2012 р. по 14.10.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами Договору про переведення боргу встановлено, що до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань боржника, викладених в Угоді, а боржник зобов'язується перед новим кредитором виконати зобов'язання боржника, що викладені в угоді.

Згідно з п. 4.3 Договору поставки у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктами 2.2 та 2.4 цього договору, а також відповідним додатком до цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення та 24% річних від простроченої суми, згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд перевірив та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 84 772,95 грн. та 24% річних у розмірі 135 004,86 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Комплексні рішення» на користь ТОВ «ІТ - Інфраструктура» заборгованості у розмірі 814 019,90 грн., пені у розмірі 84 772,95 грн. та 24% річних у розмірі 135 004,86 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ - Інфраструктура» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 9, кв. 40; ідентифікаційний код 30723248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ - Інфраструктура» (03151, м. Київ, вул. Донецька, 16/2; ідентифікаційний код 35998528) заборгованість у розмірі 814 019 (вісімсот чотирнадцять тисяч дев'ятнадцять) грн. 90 коп., пеню у розмірі 84 772 (вісімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 95 коп., 24% річних у розмірі 135 004 (сто тридцять п'ять тисяч чотири) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 20 675 (двадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 95 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013 р.

Суддя В.П. Босий