Рішення № 32070508, 25.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2013р. Справа №905/2532/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької обл.

про: стягнення 13608187,37грн. основного боргу, 36945,76грн. інфляційних, 382320,17грн. - 3% річних, 964837,97грн. - 7% штрафу, 1034047,79грн. пені,

за участю представників сторін:

від позивача: Ященко Р.Ю. - за дов.№14-51 від 22.03.2013р.,

від відповідача: Гаврилюк Н.В. - за дов. №74-02/08 від 08.01.2013р.

У судовому засіданні оголошувалась

перерва з 10.06.2013р. до 25.06.2013р.

згідно зі ст.77 ГПК України.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

25.06.2013р. з 14.55 год. до 15.05 год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області про стягнення: 13608187,37грн. основного боргу, 36945,76грн. інфляційних, 382320,17грн. - 3% річних, 964837,97грн. - 7% штрафу, 1034047,79грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір про закупівлю природного газу №26/2012/БО-7 від 31.01.2012р. з Додатком №1 від 31.01.2012р. та Додатковою угодою №1 від 27.06.2012р.; акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р.

До позову додає розрахунки сум пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та 7% штрафу (а.с.8-9).

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) з супровідним листом б/н від 14.05.2013р. - Реєстр прийнятих від відповідача платежів та копії банківських виписок (а.с.69-91);

2) з супровідним листом б/н від 06.06.2013р. - довідку про заборгованість відповідача станом на 03.06.2013р. (а.с.129-130);

3) заперечення на відзив б/н від 08.06.2013р., в яких проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% заперечив. До пояснень додав копію власного Звіту про фінансові результати за 2012 рік (а.с.132-136).

Відповідач протягом розгляду справи надав:

1) відзив №74-1217/08 від 14.05.2013р. з додатками, в якому зазначив, що станом на 13.05.2013р. заборгованість перед позивачем за Договором БО-7 від 31.01.2012р. за період січень - квітень 2012 року складає 13547208,58грн.(а.с.62-68);

2) клопотання про зменшення пені на 50% №74-1752/08 від 28.05.2013р. з доданими доказами на підтвердження скрутного фінансового становища підприємства (а.с.95-128);

3) заяву вих.№74-1899/08 від 12.06.2013р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів на обгрунтування клопотання про зменшення пені (а.с.142-153).

Ухвалою суду від 10.06.2013р. за клопотанням відповідача строк розгляду спору продовжувався на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України (а.с.138, 141).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані в судових засіданнях, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець, позивач) та Комунальним підприємством по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради (Покупець, відповідач) був укладений Договір про закупівлю природного газу №26/2012/БО-7 (далі - Договір, а.с.10-14).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов'язався поставити Покупцю імпортований природний газ, а Покупець - прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 Договору. Газ, що постачається за Договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.п.4.1., 4.3. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. За наявності заборгованості за Договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за Договором, незалежно від зазначеного в платіжному доручені призначення платежу.

Пунктом 5.1. Договору визначено термін поставки газу: з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. включно.

У разі порушення Покупцем умов п.4.1 Договору, Покупець (крім суми заборгованості) зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу (п.7.3 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01.01.2012р. і діє у частині поставки газу до 31.12.2012р. включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.10.1. Договору).

Невід'ємною частиною Договору є Додаток №1 та інші додатки та додаткові угоди, які будуть укладені у майбутньому (розділ ХІІ Договору).

Згідно з п.2.2. Додатку №1 від 31.01.2012р. до Договору (а.с.15-17) приймання-передача газу, поставленого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2012р. сторони внесли зміни до Договору в частині обсягу передачі газу, а також встановили, що ціна Договору на дату укладання цієї угоди становить 13783399,63грн. (а.с.18-19).

Договір, Додаток №1 та Додаткова угода №1 до нього підписані представниками та скріплені печатками обох підприємств.

Позивачем заявлено до стягнення 13608187,37грн. заборгованості за природний газ, поставлений за Договором у січні - квітні 2012 року.

З актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р. (а.с.20-23) вбачається, що відповідач прийняв від позивача у січні - квітні 2012 року імпортований природний газ на підставі Договору в обсязі 3493,094тис.куб.м. на загальну суму 13783399,63грн.

Акти підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Отже, позивач свої зобов'язання за Договором у січні - квітні 2012 року виконав належним чином.

З позовної заяви, розрахунку позовних вимог та наданих позивачем копій банківських виписок вбачається, що Покупцем протягом 2012 року проводились часткові розрахунки за поставлений природний газ: станом на 20.02.2013р. було сплачено 175212,26грн. (а.с.3, 8, 74-91).

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення 13608187,37грн. основної заборгованості за газ, суму якої розраховано станом на 20.02.2013р. (а.с.8-9). При цьому позовну заяву підписано та відправлено 29.03.2013р. (а.с.2, 59).

Наявність заборгованості в сумі 13547208,58грн. не заперечується відповідачем із зазначенням, що до подання позовної заяви заборгованість була частково сплачена 26.02.2013р. (а.с.62-63, 64,65).

Судом встановлено, що на момент подання (відправлення) позову заборгованість відповідача за природний газ становила 13547208,58грн., оскільки 26.02.2013р. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005р. Управлінням Державної казначейської сулжби у м.Горлівка було перераховано 51621,90грн. за платіжним дорученням №79 та 9356,89грн. за платіжним дорученням №80 з призначенням платежу «природний газ 2012 року, Договір №26/2012/БО-7 від 31.01.2012р.», а всього 60978,79грн. (а.с.64-65).

Зазначене підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою про стан заборгованості КП «Вуглик» Горлівської міської ради №9-181-13 від 04.06.2013р. (а.с.130). Суд зауважує, що у вказаній Довідці позивачем зазначено розмір заборгованості 13547208,59грн., який на 0,01грн. перевищує розмір основного боргу, встановлений судом під час розгляду даної справи.

Протягом розгляду справи відповідач оплат за спожитий у січні - квітні 2012 року газ не здійснював.

На підставі викладеного суд приходить до наступних висновків:

- у задоволенні вимог про стягнення основного боргу слід частково відмовити - в сумі 60978,79грн., яку було оплачено відповідачем до подання (відправлення) позовної заяви до суду;

- відповідач порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 ЦК та ст.193 ГК України, і позовна вимога про стягнення основного боргу за отриманий ним у січні - квітні 2012 року природний газ є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню в частині стягнення 13547208,58грн.

Предметом позовних вимог у даній справі є також стягнення 36945,76грн. інфляційних, 382320,17грн. - 3% річних, 964837,97грн. - 7% штрафу, 1034047,79грн. пені.

На підставі наявних у справі документів (а.с.69-91) суд приходить до висновку, що у відповідача в періодах, за які здійснене нарахування пені, штрафу (7%), річних та інфляційних, була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст.ст.216- 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за п.п.4.1, 7.3 Договору зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача: 1034047,79грн. пені та 964837,97грн. штрафу (7%) за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.8-9), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам Договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України, є арифметично вірним.

Суд зазначає, що вимоги про стягнення неустойки (пені та штрафу) за період 15.02.2012р. - 28.03.2012р. заявлені позивачем за межами встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України строку спеціальної позовної давності, проте про застосування позовної давності відповідачем до винесення судом рішення у даній справі заявлено не було. Отже, суд розглядає вимоги про стягнення неустойки у заявленому обсязі на підставі приписів ч.ч.2, 3 ст.267 ЦК України.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає пеня у розмірі 1034047,79грн., нарахована на заборгованість:

- за січень 2012 року - у сумі 331325,14грн. за період 15.02.2012р. - 14.08.2012р.,

- за лютий 2012 року - у сумі 368999,77грн. за період 15.03.2012р. - 14.09.2012р.,

- за березень 2012 року - у сумі 271362,11грн. за період 15.04.2012р. - 14.10.2012р.,

- за квітень 2012 року - у сумі 62360,77грн. за період 15.05.2012р. - 14.11.2012р.

Стягненню на користь позивача також підлягає вірно розрахована сума штрафу (7%) у розмірі 964837,97грн., нарахованого на прострочену понад тридцять днів заборгованість за поставлений у січні - квітні 2012 року природний газ (а.с.8-9).

Відповідачем надане клопотання №74-1752/08 від 28.05.2013р. про зменшення розміру пені на 50% (а.с.95-96). В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що КП по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради створене для обслуговування й експлуатації котельних та теплових мереж, які є об'єктами комунальної власності, з метою безперебійного і надійного теплопостачання та водопостачання населення й комунально-побутових та інших споживачів (п.п.1.1, 2.1. Статуту відповідача, а.с.67). Виробнича діяльність підприємства є збитковою через регулювання тарифів на послуги відповідача на державному та місцевому рівнях (а.с.148-149). Загальна бюджетна заборгованість з різниці в тарифах на послуги теплопостачання на момент подання позову склала 5568154грн., з яких за 2012 рік - 5352892грн. (а.с.150). Загальна дебіторська заборгованість споживачів теплової енергії перед КП по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради станом на 01.01.2013р. склала 59980358,49грн., у тому числі бюджетних установ - 27193,01грн., інших споживачів - 1193693,60грн., населення - 56802852,26грн. (а.с.147). З огляду на викладене, підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі, а сплата штрафних санкцій може значним чином вплинути на можливість подальшого нормального функціонування підприємства.

Позивач проти задоволення клопотання заперечив (а.с.132-133).

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду; можливість для суду скористатися правом зменшити розмір неустойки не залежить від наявності відповідного клопотаня сторони у справі.

Оскільки пеня та штраф є різновидами неустойки, яка в свою чергу має подвійну правову природу - одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань (стимулює їх виконання) і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), то пеня і штраф мають компенсаційний характер та їх розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Суд вважає, що в даному випадку розмір заявлених до стягнення сум пені (1034047,79грн.) та штрафу (964837,97грн.) не відповідає наслідкам порушення відповідачем своїх зобов'язань та є неспіврозмірно великим порівняно з розміром суми основного боргу (13547208,58грн.), оскільки загальний розмір неустойки складає близько 1/7 від суми боргу.

В матеріалах справи наявні докази вжиття відповідачем заходів, направлених на стягнення наявної дебіторської заборгованості в примусовому порядку (а.с.151-153), на добровільну сплату кредиторської заборгованості за газ, що виникла до 2012 року (а.с.99-128), а також доказ постійного збільшення збитків, які несе підприємство відповідача під час ведення господарської діяльності (а.с.97-98).

Суд також бере до уваги, що КП по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради є дотаційним підприємством, а допомогу від бюджету отримує несвоєчасно, внаслідок чого у підприємства існує нестача оборотних коштів, що тягне за собою несвоєчасність розрахунків з контрагентами, які постачають підприємству енергоносії.

У зв'язку з зазначеним, враховуючи: мету діяльності відповідача; часткову оплату відповідачем суми основного боргу; надмірно високий розмір штрафних санкцій порявняно з існуючим боргом; ненадання позивачем доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, а також беручи до уваги те, що позивачем нараховано 3% річних, що частково компенсує можливі збитки, суд вважає за можливе скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 517023,90грн. та штраф в розмірі 482418,99грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 36945,76грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у розмірі 382320,17грн.

Судом перевірено розрахунки вказаних сум та встановлено:

1) розрахунок 3 % річних (а.с.8-9) містить арифметичну помилку в проведенні нарахувань за зобов'язаннями січня 2012 року і, відповідно, в загальній сумі 3% річних.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 382320,16грн., нарахована на заборгованість:

- за січень 2012 року - у сумі 133194,68грн. за період 15.02.2012р. - 20.02.2013р.,

- за лютий 2012 року - у сумі 137429,61грн. за період 15.03.2012р. - 20.02.2013р.,

- за березень 2012 року - у сумі 92571,47грн. за період 15.04.2012р. - 20.02.2013р.,

- за квітень 2012 року - у сумі 19124,40грн. за період 15.05.2012р. - 20.02.2013р.

2) у позовній заяві позивач не зазначив, за який період ним здійснені інфляційні нарахування на заборгованість за газ, проте вказав, що відповідач «зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення» (а.с.3), заявивши до стягнення суму 36945,76грн. До позовної заяви додано «Розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних КП «Вуглик» Горлівської міської ради за Договором №26/2012/БО-7 від 31.01.2012р., станом на 20.02.2013р.» (а.с.8-9), який серед іншого містить розрахунок інфляційних нарахувань в загальній сумі 36945,76грн. із зазначенням періодів з січня 2012 року по січень 2013 року включно та наведенням сум, сплачених відповідачем у всіх вказаних періодах (а.с.9). На підставі викладеного суд доходить висновку, що розрахунок інфляційних нарахувань має бути здійснений за весь період прострочення до часу складення розрахунку позовних вимог, тобто по січень 2013 року включно.

Судом встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань є арифметично невірним з огляду на таке.

Суму інфляційних за лютий 2012 року неправомірно включено позивачем до суми основного боргу, на який нараховуються інфляційні за наступний період березня, що фактично є застосуванням індексу споживчих цін у відносинах між юридичними особами.

Позивачем неправомірно нараховано інфляційні за періоди прострочення виконання, які не дорівнюють календарному місяцю (за період лютий - на заборгованість за січень 2012 року, яка виникла лише з 15 лютого; за період березень - на заборгованість за лютий 2012 року, яка виникла лише з 15 березня), в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Крім того, в розрахунку інфляційних взагалі не враховано дефляцію за період травень - серпень, листопад 2012 року. Так, за повідомленнями Державної служби статистики України індекс інфляції складав: у травні 2012р. - 99,7%, червні 2012р. - 99,7%, липні 2012р. - 99,8%, серпні - 99,7%, листопаді 2012р. - 99,9%, а отже, у зазначених періодах мала місце дефляція.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Нарахування індексу інфляції згідно статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця (Постанова Вищого господарського суду України від 21.11.2012р. у справі №5006/7/21/2012).

За результатами здійсненої за наведеними вище правилами перевірки заявлених до стягнення сум інфляційних, судом встановлено, що з урахуванням дефляції сума інфляційних нарахувань на борг за січень - квітень 2012 року складає (-55366,90грн.), а саме інфляційні, нараховані на заборгованість:

- за січень 2012 року (окремо) - у сумі (-17883,77грн.) за період березень 2012р. - січень 2013р.;

- за лютий 2012 року (окремо) - у сумі (-19627,41грн.) за період квітень 2012р. - січень 2013р.;

- за березень 2012 року (окремо) - у сумі (-14533,89грн.) за період травень 2012р. - січень 2013р.;

- за квітень 2012 року (окремо) - у сумі (- 3321,83грн.) за період червень 2012р. - січень 2013р.

Таким чином, у періоді існування заборгованості за поставлений природний газ в окремих місяцях мала місце дефляція, з огляду на що в рамках всього часу прострочення відповідача знецінення коштів позивача не відбулось.

З огляду на викладене не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 36945,76грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України; ст.ст.6, 258, 267, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.193, 216-218, 230, 232, 233 Господарського кодексу України; Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області про стягнення 13608187,37грн. основного боргу, 36945,76грн. інфляційних, 382320,17грн. - 3% річних, 964837,97грн. - 7% штрафу, 1034047,79грн. пені - задовольнити частково.

Розмір стягуваної суми пені зменшити до 517023,90грн.

Розмір стягуваної суми штрафу зменшити до 482418,99грн.

Стягнути з Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Ушева, 1; ЄДРПОУ 30500344) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ЄДРПОУ 20077720, п/р 260053012609 в ГОУ ПАТ «Промінвестбанк України», МФО 300012) 13547208,58грн. боргу, 517023,90грн. пені, 482418,99грн. штрафу, 382320,16грн. - 3% річних, 68400,20грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.06.2013р. оголошено та підписано вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 - до справи,

2 - сторонам