Постанова № 32070365, 01.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 р. Справа № 2а-1670/5504/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі № 2а-1670/5504/12

за позовом ФОП ОСОБА_1

до ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2012 року № 0000971703 та № 0000981703.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2012року в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

ФОП ОСОБА_1,не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду, подала апеляційну скаргу, вважає , що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив надані докази та податкове законодавство , не з'ясував обставини проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

ДПІ у м. Полтаві заперечує проти апеляційної скарги , вважає постанову винесеною при повному та всебічному встановленні обставин справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, не прибуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ФОП ОСОБА_1 14 вересня 1995 року зареєстровано як фізичну особу-підприємця (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

ДПІ у м. Полтаві в період з 10 лютого 2012 року по 01 березня 2012 року проведено виїзну документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої 07 березня 2012 року складено акт № 110/1703/НОМЕР_3.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 71926,00 грн. та підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, підпунктів 138.2, 138.4 статті 138, пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 65969,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ( акт перевірки акт № 110/1703/НОМЕР_3, сторінка акту 32, том 1 а.с. 48) донарахування ПДВ у розмірі 71926,00 грн. здійснено за рахунок встановлення перевіркою завищення податкового кредиту у квітні 2011р. на суму ПДВ у розмірі 54985,66грн. по фінансово-господарським відносинам з ПП "Український центр екології" згідно податкових накладних №№ 70,172,180 від 13.04.2011 року, від 29.04.2011 року, від 29.04.2011 року відповідно , завищення податкового кредиту у вересні місяці 2011р. на суму ПДВ 21406,00грн. по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Легал Сервіс" згідно податкових накладних № 17 від 02.09.2011 року та № 24 від 05.09.2011 року, оскільки позивачка здійснювала операції з придбання товарів ( паливно- мастильних матеріалів) у ПП "Український центр екології" (код 366273620349), всього на суму 329914,00грн., в тому числі ПДВ 54985,66 грн. та у TOB "Легал Сервіс" (код 37191226) у вересні місяці 2011р., всього на суму 129525,02грн., в тому числі ПДВ 21587,50грн. , але ці операції не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними, а ПП "Український центр екології-" і TOB "Легал Сервіс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи ( акт перевірки акт № 110/1703/НОМЕР_3, сторінка акту 25, том 1 а.с. 41) заниження податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. у сумі 65969,24 грн.. встановлено :

- за рахунок включення до валових витрат суми товару -1256359,42грн. від постачальників: TOB «Стройсервісєлектро» ( 32899820307) на загальну суму 115904,38грн. ( без ПДВ) у березні 2011р., ПП

"Український центр екології" (код 366273620349) на загальну суму 111628,15грн. ( без ПДВ) у травні 2011р. та на загальну суму 274928,34грн. ( без ПДВ) у квітні 2011р., TOB «Сінергія-А» (364294820230) на загальну суму 139210,53грн. ( без ПДВ) у червні 2011р., TOB «Легал Світ» (371912220343) на загальну суму 368444,99грн. ( без ПДВ) у серпні 2011р. та на загальну суму 107032,50грн. ( без ПДВ ) у вересні 2011р., які мають ознаки нікчемності;

за рахунок включення до валових витрат суми придбаних паливно-мастильних операцій від ТОВ «Енергопол» у розмірі 23025,40грн., який був не оплачений та не реалізований у звітному перевіряємому періоді;

за рахунок включення до валових витрат суми транспортних послуг -15700,0грн., які були отримані від ФОП ОСОБА_2 (НОМЕР_4) в період з травня по грудень 2011р., оскільки ФОП ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності ( свідоцтво платника Серія НОМЕР_10 від 01.01.2009р., термін дії до 31.12.2011р.), чим порушено п.п 139.1.12, п.139.1 ст. 139Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755 - VI зі змінами та доповненнями.

У відповідності з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Окрім того, згідно п.7 підр. 10 роз XX Перехідні ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011р. застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Оскільки за результатами проведеної перевірки донараховано податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. в сумі 50520,0 грн. , відповідачем застосовано штрафну/фінансову санкцію за цей період в розмірі 1,0 грн., так як за вересень 2011р.донараховано ПДВ в сумі 21406,0 грн. , то застосовано штрафну/фінансову санкцію в розмірі 5351,50 грн.

Загальна сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період становить 71926,0 грн. та 5352,50 грн. - штрафна/фінансова санкція, всього по розрахунку (ПДВ) - 77278,50рн.

Проведеною перевіркою задекларованих показників з податку на доходи фізичних осіб встановлено завищення валових доходів протягом 2011р. на загальну суму 896728,16 грн., валових витрат протягом 2011р. на загальну суму 1295084,82 грн. та додатково визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011р. в розмірі 65969,24 грн., штрафні санкції розраховані у відповідності з п. 123.1 ст. 123 ПК України та складають 16492,31 грн. , всього - 82 461,55 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2012 року № 0000981703, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 71926,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 5352,50 грн. та № 0000971703, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 65969,24 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 16492,31 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження, залишено без змін податкові повідомлення -рішення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність включення до податкового кредиту та декларацій з ПДВ суми податку на додану вартість за придбані товари , роботи (послуги) у зв'язку ненаданням позивачем належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Легал Світ", ТОВ "НПК Стройсервіселєктро", ТОВ "Сінергія-А", ПП "Український центр екології", їх спрямованість на фактичні зміни, у відповідності до змісту здійснених правочинів, у структурі активів, зобов'язань та власному капіталі позивача, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період та неправомірність завищення валових доходів та витрат.

Проте, колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно 138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Легал Світ" (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 17 серпня 2011 року № 17.08-2011 , згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар). Згідно пункту 2.1 зазначеного Договору, Товар поставляється Покупцеві авто (нормами) на підставі заявки, на умовах зазначених в угоді до цього Договору. Приймання товару здійснюється на підставі паспорта якості. Оплата Товару здійснюється на підставі рахунка.

Валові витрати по цьому договору з TOB "Легал Світ" за серпень 2011 року складають 368444,99 грн. без ПДВ.

На виконання умов договору вказаним контрагентом позивача надані первинні документи, видаткові накладні , в тому числі податкові накладні № 17 від 02 вересня 2011 року на суму ПДВ 15710,83 грн., № 24 від 05 вересня 2011 року на суму ПДВ 5876,67 грн. , які включені позивачем до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В підтвердження факту перевезення товару позивачем надано ТТН: № 02/09 від 02 вересня 2011 року, вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1, вантажовідправник - ТОВ "Легал Світ", автомобіль: державний МАЗ 5337 НОМЕР_9, водій ОСОБА_8 ОСОБА_2, пункт навантаження: м. Харків., пункт розвантаження: Полтава, вантаж одержав ФОП ОСОБА_1, № 5/1 від 05 вересня 2011 року, вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1, вантажовідправник - ТОВ "Легал Світ", автомобіль: державний МАЗ 5337 НОМЕР_9, водій ОСОБА_8 ОСОБА_2, пункт навантаження: м. Харків., пункт розвантаження: Полтава, вантаж одержав ФОП ОСОБА_1

Придбані у ТОВ "Легал Світ" ПММ (дизельне пальне) у кількості 16820 літрів реалізовані в серпні 2011 року ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Еліпсону», що підтверджується первинними документами, наданими суду апеляційної інстанції. За такими документами можна відслідкувати, що операції як купівлі товару та і його продажу проведені позивачем в один день, тому позивач не залучав послуг зберігання, оренди ємностей і таке інше. Оплата за придбані товари, а також за надані послуги з перевезення вантажу здійснені у безготівковій формі на розрахункові рахунки сторін .

Між позивачем (Покупець) та ПП "Український центр екології" (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 13 квітня 2011 року № 13/1-2011 , на виконання умов договору вказаним контрагентом позивача складені первинні документи, в тому числі податкові накладні № 180 від 29 квітня 2011 року на суму ПДВ 10382,00 грн., № 172 від 29 квітня 2011 року на суму ПДВ 16265,33 грн. , які включено позивачем до складу податкового кредиту та у податкову декларацію з податку на додану вартість.

На підтвердження факту перевезення товару позивачем надано ТТН № 4/1 від 04 травня 2011 року, вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1, вантажовідправник - ПП "Український центр екології", автомобіль: державний № НОМЕР_9, водій ОСОБА_8 пункт навантаження: Харківська область, пункт розвантаження: с. Старий Мерчик, вантаж одержав: ФОП ОСОБА_1; № б/н від 29 квітня 2011 року, вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1, вантажовідправник - ПП "Український центр екології", автомобіль: державний № НОМЕР_9, водій ОСОБА_8 пункт навантаження: Харківська область, пункт розвантаження: Онуфриєвський район, с. Успенка, вантаж одержав: ФОП ОСОБА_1

Придбані ПММ були реалізовані позивачем ФОП ОСОБА_4, що підтверджується первинними документами, наданими суду апеляційної інстанції. За такими документами можна відслідкувати, що операції як купівлі товару так і його продажу проведені позивачем в один день, тому позивач не залучав послуг зберігання, оренди ємностей і таке інше. Оплата за придбані товари, а також за надані послуги з перевезення вантажу здійснені у безготівковій формі на розрахункові рахунки сторін .

Валові витрати по зазначеному договору з ПП "Український центр екології" за травень 2011 року складають 111628,15 грн. без ПДВ.

Між позивачем та ТОВ "Сінергія-А" укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, витрати по якому за червень 2011 року складають 139210,53 грн. На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ "Сінергія-А" складені первинні документи, видаткові накладні, в тому числі податкові накладні від 07 червня 2011 року № 57 на суму ПДВ 27842,11 грн. та від 08 червня 2011 року № 68 на суму ПДВ 27842,11 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Сінергія-А".

В підтвердження факту перевезення товару позивачем до перевірки контролюючому органу надано ТТН: № б/н від 07 червня 2011 року, виписану перевізником ФОП ОСОБА_2 на перевезення дизпалива в кількості 19840 л, вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1, автомобіль: МАЗ 5337 державний № НОМЕР_9, пункт завантаження: м. Харків, пункт розвантаження: м. Полтава; № б/н від 08 червня 2011 року, виписану перевізником ФОП ОСОБА_2 на перевезення дизпалива в кількості 19840 л, вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1, автомобіль: МАЗ 5337 державний № НОМЕР_9, пункт завантаження: м. Харків, пункт розвантаження: м. Полтава.

Придбаний товар реалізовано позивачем ПП «Комунар». За наданими на вимогу суду апеляційної інстанції документами вбачається, що операції як купівлі товару та і його продажу проведені позивачем в один день, тому підприємець не залучав послуг зберігання, оренди ємностей і таке інше. Оплата за придбані товари, а також за надані послуги з перевезення вантажу здійснені у безготівковій формі на розрахункові рахунки сторін у зобов'язаннях.

Між позивачем та ТОВ "НПК Стройсервіселєктро" укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, витрати за березень 2011 року по якому складають 115904,38 грн. без ПДВ

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ "НПК Стройсервіселєктро" складені первинні документи, видаткова накладна, в тому числі податкова накладна від 18 березня 2011 року № 87 на суму ПДВ 23180,88 грн.

Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено позивачем до складу свого податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "НПК Стройсервіселєктро".

В підтвердження факту перевезення товару позивачем до перевірки контролюючому органу надано ТТН № 12/12 від 18 березня 2011 року, виписану перевізником ФОП ОСОБА_2 на перевезення дизпалива в кількості 17495 л, вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1, автомобіль: НОМЕР_8, причеп НОМЕР_11 пункт навантаження: Харківська область, пункт розвантаження: м. Полтава.

В подальшому ПММ реалізовані ТОВ «Еліпсон», що підтверджується первинними документами, гаданими на вимогу суду апеляційної інстанції.

З перелічених документів вбачається , що операції, як купівлі товару та і його продажу проведені позивачем в один день, тому підприємець не залучав послуг зберігання, оренди ємностей тощо.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ "Легал Світ", ТОВ "НПК Стройсервіселєктро", ТОВ "Сінергія-А", ПП "Український центр екології".

Тобто, з наведеного вбачається , що господарські операції позивача з ТОВ "Легал Світ", ТОВ "НПК Стройсервіселєктро", ТОВ "Сінергія-А", ПП "Український центр екології" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне отримання товару та розрахунки з постачальником таких товарів, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ за перевіряємий період та правомірно сформовано валові витрати, а відповідно і правомірно задекларовані валові доходи по реалізованому товару ТОВ «Еліпсон», ФОП ОСОБА_4, ПП «Комунар», придбаного у ТОВ "Легал Світ", ТОВ "НПК Стройсервіселєктро", ТОВ "Сінергія-А", ПП "Український центр екології".

ТОВ "Легал Світ", ТОВ "НПК Стройсервіселєктро", ТОВ "Сінергія-А", ПП "Український цент екології" на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат , валового доходу і нарахування податкового кредиту по зазначеним контрагентам, в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до валових витрат , валового доходу та сформовано податковий кредит.

Стосовно посилання скаржника на відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та документів в підтвердження зберігання товару, оренди ємностей тощо, з чим перевіряючи пов'язують безтоварність операції, колегія суддів зазначає , що отримання товару повністю підтверджується іншими документами, складеними у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Посилання відповідача щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та валові витрати в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 6.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків, крім іншого, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи тощо.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість і податок з доходів фізичних осіб та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень - рішень від 29 березня 2012 року № 0000981703, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 71926,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 5352,50 грн. та № 0000971703 в частині визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 60321,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) в розмірі 15080,0 грн. належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 29 березня 2012 року № 0000981703 та № 0000971703 не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Оскільки ні позов, ні апеляційна скарга не містять обґрунтувань та доводів щодо неправомірності донарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб за рахунок встановлених в ході перевірки порушень про безпідставне включення позивачем до валових витрат суми придбаних паливно-мастильних операцій від ТОВ «Енергопол» у розмірі 23025,40грн., який був не оплачений та не реалізований у звітному перевіряємому періоді та незаконне включення до валових витрат суми транспортних послуг -15700,0грн., які були отримані від ФОП ОСОБА_2 (НОМЕР_4) в період з травня по грудень 2011р., оскільки ФОП ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності ( свідоцтво платника Серія НОМЕР_10 від 01.01.2009р., термін дії до 31.12.2011р.), що є порушенням п.п 139.1.12, п.139.1 ст. 139Податкового кодексу України , колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000971703, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 5648,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1412,0 грн. та відповідно приписів ст. 200 КАС України в цій частині підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі № 2а-1670/5504/12 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1. про визнання протиправнимм та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС від 29 березня 2012 року № 0000981703, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 71926,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 5352,50 грн. та № 0000971703 в частині визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 60321,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) в розмірі 15080,0 грн.

Прийняти нову постанову, якою позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС від 29 березня 2012 року № 0000981703, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 71926,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 5352,50 грн. та № 0000971703 в частині визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 60321,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) в розмірі 15080,0 грн.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст постанови виготовлений 08.04.2013 р.