Ухвала суду № 32070265, 27.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1674/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001542200 та № 0001552200 від 29 березня 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 689/22/03358104 від 21 березня 2013 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення: пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України; п. 189.1 ст. 189, п. 192.1, п. 192.2 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2012 року: № 00001552200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 486 922,00 грн., з них: 6 324 613,00 грн. - за основним платежем та 3 162 309,00 грн. - за штрафними санкціями, № 0001542200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 12 270 079,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається. що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 24 листопада 1994 року та є платником ПДВ.

Станом на 01 грудня 2012 року на балансі позивача на бухгалтерському рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» обліковувалась дебіторська заборгованість підприємства «Будторг-плюс» у сумі 18 100 000,00 гри. Позивачем віднесено суму 3 016 666,67 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, 28 грудня 2012 року між ПАТ «Чернігівгаз» (первісний кредитор) та ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія» (новий кредитор) укладено договори про відступлення права вимоги до ПП «Будторг-плюс»: № 18/129 від 28 грудня 2012 року на суму 5 000 000,00 грн.; № 18/130 від 28 грудня 2012 року на суму 3 100 000,00 грн.; № 18/128 від 28 грудня 2012 року на суму 5 000 000, 00 грн.; ; 18/127 від 28 грудня 2012 року на суму 5 000 000, 00 грн.

Також, у грудні 2012 року на підставі укладених договорів про відступлення права вимоги в бухгалтерському обліку підприємство відобразило в бухгалтерському обліку залік кредиторської заборгованості по ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія» та дебіторської заборгованості підприємства «Будторг-плюс».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем самостійно виявлено помилку в бухгалтерському обліку, здійснено коригування податкового кредиту за грудень 2012 року та 06 лютого 2013 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість до ДПІ у м. Чернігові.

Згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість, наявним в матеріалах справи, у зв'язку з виправленням самостійної помилки, сума ПДВ складає 3 058 278,00 грн.

За змістом платіжного доручення № 653 від 05 лютого 2013 року, ПАТ «Чернігівгаз» сплатило податок на додану вартість в сумі 3 016 666,67 грн., штраф - 90 500,00 грн. та пеню - 4 833,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03 січня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року у справі № 5028/15/33/2012, визнані недійсними укладені між ПАТ «Чернігівгаз» та ТОВ «Карпатська нафтова компанія» договори від 29 вересня 2009 року: купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: с. Григоро-Іванівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Колгоспна, 17-а, , № 18/05/04 купівлі-продажу обладнання, № 18/05/05 купівлі-продажу обладнання, № 18/05/06 купівлі-продажу обладнання, № 18/05/07 купівлі-продажу обладнання.

Крім того, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року встановлено, що майно по спірним договорам фактично не передавалося ТОВ «Карпатська нафтова компанія», а продовжувало перебувати у ПАТ «Чернігівгаз», за рахунок якого будівництво об'єкта було завершено, введено в експлуатацію, оформлено право власності за ПАТ «Чернігівгаз», який несе витрати по утриманню цього майна.

Як встановлено судом першої інстанції, у березні 2012 року зазначений об'єкт незавершеного будівництва відновлений в балансі підприємства як об'єкт завершеного будівництва та введений в експлуатацію як об'єкт основних засобів з подальшим нарахуванням амортизації, на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 21 березня 2012 року та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 березня 2012 року, які наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 жовтня 2011 року на бухгалтерському рахунку 341 «Короткострокові векселі одержані» обліковувалась заборгованість в розмірі 96 452 692,28 грн. по векселям.

14 травня 2010 року на підприємстві виникла пожежа, яка знищила документи по операціям з векселями, що було зафіксовано в акті планової виїзної перевірки ДПІ у м. Чернігові від 03 серпня 2010 року, а тому неможливо було надати документи, пов'язані з оборотом векселів.

Тому зазначена заборгованість списана в бухгалтерському обліку в грудні 2011 року у зв'язку зі спливом терміну позовної давності в сумі 96 452 692,28 грн.

Крім того, 09 червня 2008 року між ПАТ «Чернігівгаз» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінінвест» укладено договори міни цінних паперів № Б08-17/40, № Б08-17/42, № Б08-17/43, № Б08-17/44, № Б08-17/45.

Факт виконання укладених договорів підтверджується актами прийому-передачі цінних паперів від 09 червня 2008 року в кількості 3 шт. на загальну номінальну вартість 7 000 000,00 грн. та в кількості 2 шт. на загальну номінальну вартість 5 000 000,00 грн.

06 жовтня 2008 року між ПАТ «Чернігівгаз» (покупець) та ТОВ «Фондова компанія «Професіонал» (продавець) укладено договори купівлі-продажу цінних паперів № Д42-11/08, № Д42-10/08, № Д42-9/08, № Д42-12/08, № Д42-13/08, № Д42-14/08, № Д42-15/08, № Д42-16/08.

Факт виконання укладених договорів підтверджуються актами прийому-передачі цінних паперів від 06 жовтня 2008 року в кількості 1 шт. на загальну номінальну вартість 5 000 000,00 грн.

Між ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінінвест» (первісний кредитор) та GUNNERSBURY LIMITED (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № б/н від 01 вересня 2008 року.

Згідно з пп. 1.1 укладеного договору, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором відступлення права вимоги б/н від 28 вересня 2007 року, згідно з яким боржником виступає ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз».

Крім того, між GUNNERSBURY LIMITED (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Професіонал» (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № б/н від 06 квітня 2009 року, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором купівлі-продажу цінних паперів № Д42-11/08, № Д42-10/08, № Д42-12/08, № Д42-13/08, № Д42-14/08, № Д42-15/08, № Д42-16/08 від 06 жовтня 2008 року.

Також між GUNNERSBURY LIMITED (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова Група» (новий кредитор) укладено договори про відступлення права вимоги № б/н від 01 лютого 2010 року, за умовами яких первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із договором про відступлення права вимоги б/н від 06 квітня 2009 року та від 01 вересня 2008 року, згідно з якими боржником виступає ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз».

Відповідно до листа-вимоги від 01 лютого 2010 року, заборгованість за позивачем складає 53 348 167,18 грн., а відповідно до листа від 01 березня 2010 року, заборгованість позивача з урахуванням санкцій станом на 01 березня 2010 року складає 54 260 081,71 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 2205 від 03 березня 2010 року на суму 54 260 081,71 грн., позивачем сплачено суму заборгованості у повному обсязі.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом пп. 14.1.11, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на порушення кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ «Чернігівгаз» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки наданий відповідачем лист № 5502/7/09 від 26 березня 2013 року не є належним та допустимим доказом в розумінні КАС України, та не підтверджує порушення позивачем податкового законодавства.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0001542200 та № 0001552200 від 29 березня 2013 року, оскільки сума податкового кредиту за відповідний період підтверджується відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 27 червня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.