Ухвала суду № 32069946, 26.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" червня 2013 р. Справа № 817/1082/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника позивача ОСОБА_6.,

представника відповідача Кузьмич Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" квітня 2013 р. у справі за позовом Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення її позову. В апеляційній скарзі зазначила, що не має найманих працівників, а тому не є податковим агентом і не повинна подавати до податкового органу розрахунок ф.№1ДФ. Відповідно до ст.ст.172-174 Податкового кодексу України вона подавала інформацію до податкового органу про відповідні договори, посвідчені позивачем, включаючи інформацію про їх вартість та суму сплаченого податку, в порядку встановленому Податковим кодексом для податкового розрахунку. А тому підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення у відповідача не було.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, згідно реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності є приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу.

26.02.2013 року податковим органом було проведено перевірку приватного нотаріуса ОСОБА_5 щодо своєчасності подачі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ф. №1ДФ про що складено акт №698 від 26.02.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.172.4 ст.172, п.173.4 с.173, п.174.4 ст.174, абз. «б» пп.176.2 ст.176, п.70.6 ст.70, п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0007271740 від 07.03.2013 року про збільшення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідач правомірно застосував штрафну санкцію, оскільки позивач у даних правовідносинах виступає в ролі податкового агента.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб визначається як юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є в тому числі і податкові агенти.

При оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (ст. 171 Податкового кодексу України).

Колегія суддів вважає, що позивач в такому випадку не є податковим агентом, відповідно до правил ст. 162 Податкового кодексу України, він також не може бути платником податку на доходи фізичних осіб із доходів, отриманих фізичними особами за спадщиною та даруванням, за договорами купівлі-продажу (міни), договорами з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна між фізичними особами.

Відповідно до п.172.4. ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Згідно абз.4 п.173.4 ст.173 Податкового кодексу України нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Відповідно до п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

За змістом зазначених статей 172, 173, 174 Податкового кодексу України інформація, яку повинен подавати нотаріус до органу державної податкової служби, не є податковою звітністю в розумінні глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Не будучи податковим агентом, позивач при поданні до державного податкового органу Інформації про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування, договорів купівлі-продажу (міни), договорів з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна між фізичними особами, повинен брати до уваги тільки ті розділи податкового розрахунку, які стосуються його як особи, яка не має статусу податкового агента, та подавати таку інформацію в строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу.

Встановлено, що позивач подавала до податкового органу таку інформацію.

Таким чином, підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого частиною 1 пункту 119.2 2 статті 119 Податкового кодексу України, у відповідача не було.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняте судом рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову .

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" квітня 2013 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0007271740 від 07.03.2013 року визнати нечинним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" липня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 АДРЕСА_1

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023