Постанова № 32069815, 26.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 р. Справа №805/8395/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-35

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, м. Макіївка

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка

про стягнення суми заборгованості в розмірі 516 грн. 33 коп.

за участю представників:

від позивача: Клименко Е.С. - за дов. від 22.05.2013р.

від відповідача: ОСОБА_1 - особисто

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 516 грн. 33 коп.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення вимог статей 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем не в повному обсязі сплачено суму єдиного внеску до органу Пенсійного фонду України, внаслідок чого склалась заборгованість зі штрафних санкцій та пені за період з 20 січня 2012 року по 21 лютого 2013 року у розмірі 516 грн. 33 коп.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні доказів сплати суми заборгованості в розмірі 516 грн. 33 коп. не надала, письмових заперечень також суду не надала.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, обрала спрощену систему оподаткування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 № 2464-VI (надалі - Закон № 2464).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Недоїмкою відповідно до даного Закону вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 закріплено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Судом встановлено, що відповідачем до органу Пенсійного фонду України (позивача у справі) було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік у строки, визначені чинним законодавством, але нараховані суми єдиного внеску в повному обсязі відповідачем сплачені не були.

Як передбачено частинами 1, 5, 8, 11, 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 2464 завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Судом встановлено, що позивачем було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 6 березня 2013 року № 524, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 132 грн. 59 коп. та нарахована пеня в розмірі 383 грн. 74 коп. за період з 20 січня 2012 року до 21 лютого 2013 року. Зазначене рішення було отримано відповідачем поштою, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в судовому чи адміністративному порядку ним не оскаржено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Абзацами 6, 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 закріплено, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Доказів відшкодування заборгованості зі штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 516 грн. 33 коп. відповідач не надав суду. Наявність у відповідача суми боргу на час розгляду справи підтверджена позивачем шляхом надання суду карток особового рахунку платника, який обрав спрощену систему оподаткування за періоди з 1 березня 2012 року по 1 січня 2013 року та з 1 січня 2013 року по 24 травня 2013 року.

Таким чином, відповідач має заборгованість зі штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 516 грн. 33 коп., у тому числі: 132 грн. 59 коп. - сума штрафу, 383 грн. 74 коп. - сума пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 516 грн. 33 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області заборгованість зі штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 516 грн. 33 коп. (п'ятсот шістнадцять гривень тридцять три копійки).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.