Постанова № 32069720, 10.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2013 р. (11:25) Справа №2а-13127/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Чернишова Наталя Анатоліївна, паспорт серії: НОМЕР_1; Облетова Галина Василівна, паспорт серії: НОМЕР_2;

від відповідача - Антілогова Наталя Вікторівна, довіреність №7 від 06.03.2012 року, посвідчення УКР №071069;

свідок - не з'явився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2012 року №0000572203 про завищення від'ємного значення ПДВ за жовтень 2011 року на суму 2814,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм податкового законодавства, в зв'язку з чим, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року зупинено провадження у справі до 10.01.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2013 року поновлено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Свідок у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, але повідомлення повернулось з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.148-149), так відповідно до ст. 37 КАС України особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відкрите акціонерне товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" зареєстроване у якості юридичної особи 13.07.2001 року Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.49).

Згідно довідки від 08.11.2010 року вих.№895 ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" перебуває на податковому обліку в Феодосійській ОДПІ АР Крим ДПС з 18.07.1990 року за №297 (а.с.51).

Згідно свідоцтва №00438442 ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" зареєстровано як платник податку на додану вартість з 01.08.2001 року (а.с.52).

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу №992 від 19.10.2012 року та ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ЄДРПОУ 4309008) з питань взаємовідносин з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 31.10.2012 року №582/22-03/14309008 (далі - акт перевірки) (а.с.12-16).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (а.с.16):

- встановлено завищення ряд.24 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2854,00грн, в т.ч. за жовтень 2011 року на суму 2814,00грн в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України; п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі виявлених порушень, Феодосійською ОДПІ АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 року №0000572203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 2814,00грн (а.с.67).

Висновки Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС обґрунтовуються в акті тим, що ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" по взаємовідносинам з контрагентами, які мають ознаки сумнівності, а саме КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року сформовано податковий кредит на загальну суму 2814,32грн (а.с.14). На підставі отриманих матеріалів досудового слідства, проведених у рамках порушення кримінальної справи по КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) та згідно наданим підприємством документам, встановлено, що ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" по взаємовідносинам з контрагентами, який має ознаки сумнівності, а саме КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року сформовано податковий кредит в сумі 2814,32грн по податковим накладним постачальника - КП «Альянс» на підставі нікчемного правочину (а.с.15).

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач оскаржив зазначений акт перевірки шляхом направлення заперечення від 06.11.2012 року вих. №170/2148 до Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС (а.с.17).

У відповіді від 12.11.2012 року вих. №1517/10/22-03 на заперечення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" відповідачем зазначено, що на підставі отриманих матеріалів досудового слідства, проведених у рамках порушення кримінальної справи по КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) та згідно наданим підприємством документам, встановлено, що ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" по взаємовідносинам з контрагентами, який має ознаки сумнівності, а саме КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року сформовано податковий кредит в сумі 2814,32грн по податковим накладним постачальника - КП «Альянс» на підставі нікчемного правочину. Оскільки згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином, перевіркою встановлено, що порушення п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2011 року всього у сумі 2814,00грн (а.с.20).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст 14 ПКУ)

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (пункт 201.10. статті 201 ПКУ)

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. (пункт 201.11. статті 201 ПКУ)

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12. статті 201 ПКУ)

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду . (пункт 200.1. статті 200 ПКУ).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2. статті 200 ПКУ)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3. статті 200 ПКУ)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (пункт 200.4. статті 200 ПКУ)

Згідно з формою декларації, яка Затверджена Наказом Державної. податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 г. за N 197/18935З «Про Затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» значення рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації податку на додану вартість) переноситься до рядка 23 податкової декларації за поточний звітний податковий період.

Податковим кодексом України не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

19.08.2011 року між ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" та КП «Альянс» укладено договір №942 відповідно до якого (а.с.95-97):

1.1. КП «Альянс» - «Виконавець» зобов'язується виконати, а замовник - ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія"Море" прийняти і оплатити роботи по проф. замерам електрообладнання: сопр.конт.защітного заземлення, перехідного опору, сопрот. ізоляції проводів, кабелів електрообладнання, опір петлі фаза-нуль, в транспортному цеху та ЦЗЛ.

1.2.Об`єм, характер і вартість робіт визначається кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною цього договору.

2.1. Вартість робіт за цим договором состовляет 16 885,92 грн, в т.ч. ПДВ 20% 2814,32 грн відповідно до кошторису витрат, що є невід'ємною частиною договору.

2.2. Оплата робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця двома платежами:

- авансовий платіж в розмірі 50% вартості робіт протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору;

- остаточний розрахунок у розмірі 50% протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання двостороннього акта виконаних робіт.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 ЦКУ).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п.1 ст.627 ЦКУ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (п.1 ст.638 ЦКУ).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (п.1 ст.639 ЦКУ).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (п.2 ст.639 ЦКУ).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору КП «Альянс» виписало ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" податкову накладну від 31.10.2011 року №274 на загальну суму 16 885,92грн, у т.ч. ПДВ у сумі 2 814,32грн (а.с.94).

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних (а.с.79-93).

Позивачем надані довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, за яким сума за електровимірювальні роботи становить 9985,92грн, у т.ч. ПДВ 1664,32грн та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року , за яким сума за пуско-наладочні роботи становить 6900,00грн, у т.ч. ПДВ у сумі 1150,00грн.

Всього вартість виконаних робіт за жовтень 2011 року становить 16 885,92грн, у т.ч. ПДВ у сумі 2814,32грн (а.с.31-35).

В рахунок оплати за роботи ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" перерахувало грошові кошти за наступним платіжнім дорученням - №413119 від 05.10.2011 року у сумі 16 885,92, у т.ч. ПДВ 2814,32грн (зворотній бік а.с.94).

В бухгалтерському обліку, згідно даних оборотно-сальдових відомостей та оборотів по рахунку по бухгалтерському рахунку 6318 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображено наступними бухгалтерськими проводками:

ДТ 6318 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

КТ 3718 «Розрахунки за виконані роботи в нац.валюте» на суму 16885,92грн

ДТ 64 «Розрахунки по податках»

КТ 6318 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 2814,32грн

ДТ 913 «Загальновиробничі витрати»

КТ 6318 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 14071,60грн.

Господарські операції знайшли своє підтвердження в регістрах бухгалтерського обліку а також у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно із абзацом а) п.198.1 ст.198 розділу V Податкового Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 розділу V Податкового Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 розділу V Податкового Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього розділу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.

У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що акт від 11.04.2012 року №36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих-старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) одним з яких є КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину (а.с.14).

До контрагента особи, зареєстрованої з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема на підставних осіб, за змістом ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" не можуть застосовуватись негативні публічно-правові наслідки, коли він не знав, що відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, є недостовірними.

На момент вчинення та виконання договорів, КП "Альянс" перебувало в Єдиному державному реєстрі, подавало декларації та перебували на податковому обліку як платник ПДВ, а отже, мало певний правовий статус та право у спірний період нараховувати податок на додану вартість і видавати податкові накладні. До того ж, чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів, а товарність операцій по спірним правочинам з КП "Альянс" підтверджується відповідними податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити та виписані платником ПДВ.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були знесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Саме такими відомостями керувався позивач у процесі договірних відносин з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182).

Відомостей про те, що КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) на час виписки податкових накладних не було зареєстровано платником ПДВ та не мало права оформлювати ці документи Феодосійською ОДПІ АР Крим ДПС не надано.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що у Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" наявні всі первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту за жовтень 2011 року в сумі 16 885,92грн, у тому числі ПДВ у сумі 2814,32грн, отже висновки Феодосійької ОДПІ АР Крим ДПС, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 2814,00грн. є протиправним.

Роботи, отримані позивачем у його господарській діяльності використовувалися та це підтверджується документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (реєстри виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахункам, договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, послуг, виписки банку, та інше).

Суд зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У зв'язку з чим, суд зауважує, що невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками у ланцюгу постачання є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем. Суб'єкти господарювання згідно з частиною першою статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 року №0000572203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 2814,00грн не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.01.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 14.01.2013 року.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 року №0000572203 про завищення від'ємного значення ПДВ за жовтень 2011 року на суму 2814,00грн.

3.Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ЄДРПОУ 14309008) судовий збір у розмірі 281,40 з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.