Постанова № 32069165, 27.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р.Справа № 5017/3792/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Єршова С.В. довіреність № 14-67 від 22.03.2013р.(в судовому засіданні від 20.06.13 р.)

від відповідача: Ельчібекян І.М. довіреність № 21/17-1 від 02.01.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Одесагаз"

на рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2013р.

по справі № 5017/3792/2012

за позовом публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (далі по тексту ПАТ „НАК „Нафтогаз України")

до публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (далі по тексту ПАТ „Одесагаз")

про стягнення 11908076,52 грн.

В С Т А Н О В И В :

19.12.2012р. ПАТ „НАК „Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до ПАТ „Одесагаз" про стягнення 11 908 076,52 грн., з яких 10 465529,72 грн. сума основного боргу за поставлений природний газ у жовтні 2011 - березні 2012 за договором №14/2240/11 від 30.09.2011р., 76 414,69 грн. інфляційних втрат, 1 105209,29 грн. пені, 260 922,81 грн. 3% річних, які нараховано на прострочену заборгованість.

17.04.2013р. в судовому засіданні господарського суду Одеської області представником позивача надано уточнення позовних вимог (т.2 а.с.173-174), відповідно до яких, у зв'язку з оплатою ПАТ „Одесагаз" суми основного боргу, ПАТ НАК „Нафтогаз України" просить суд стягнути з відповідача 1 105209,29 грн. пені, 260 922,81 грн. 3% річних та 76 414,69 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. позовні вимоги ПАТ „НАК „Нафтогаз України" задоволено, з ПАТ „Одесагаз" на користь позивача стягнуто 1 105 209 грн. 29 коп. пені, 76 414 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 260 922 грн. 81 грн. 3% річних та 28 850 грн. 94 коп. витрат по сплаті судового збору.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивачем доведено наявність простроченого відповідачем основного боргу за поставлений природний газ, а відповідно із цим з відповідача у повному обсязі підлягають стягненню 1 105 209 грн. 29 коп. пені, 76 414 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 260 922 грн. 81 грн. 3% річних. Крім того судом 1 інстанції відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру стягуваних штрафних санкцій з посиланням на те, що несвоєчасна сплата основного боргу не є винятковим випадком, а носить систематичний характер.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „Одесагаз" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2013р. по даній справі скасувати та прийняти нове, яким позов ПАТ „НАК „Нафтогаз України" до ПАТ „Одесагаз" задовольнити частково - встановити розмір неустойки (пені) у розмірі 10000 грн., у стягненні 3% річних та інфляційних втрат відмовити, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ „Одесагаз" посилається на те, що відповідно із договором №14/2240/11 на поставку природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем, ПАТ НАК „Нафтогаз України" передає у власність ПАТ „Одесагаз" природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, що фінансуються з Державного або місцевого бюджетів.

При цьому споживачі газу здійснюють розрахунки за отриманий газ відповідно до встановленого алгоритму розподілу коштів, за яким вартість поставленого газу отримує ПАТ „НАК „Нафтогаз України", вартість транспортування газу магістральними газопроводами отримує ДК „Укртрансгаз", а вартість транспортування газу розподільчими газопроводами отримує ПАТ „Одесагаз". Тобто у даному випадку ПАТ „Одесагаз" не отримувало кошти за поставлений газ на свій рахунок і не могло затримати надходження коштів за поставлений газ на рахунок ПАТ „НАК „Нафтогаз України".

Крім того, ПАТ „Одесагаз" зазначає на те, що свої зобов'язання з подачі газу підприємствам комунальної теплоенергетики виконало, однак останні розрахунок в повному обсязі не здійснили, через невідповідність діючих тарифів з теплопостачання фактичним затратам та неотримання субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що передбачені Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Відповідно до постанови КМ України №503 від 11.05.2011р. „Про затвердження Порядку перерахування у 2011р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідним органам державної влади чи органам місцевого самоврядування", учасниками розрахунків є відповідні територіальні органи Казначейства, місцеві фінансові органи, підприємства, що виробляють, постачають та транспортують теплову енергію для населення, незалежно від форми власності, „НАК „Нафтогаз України", її дочірня компанія „Газ України" та її філії, суб'єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом.

На підставі вищезазначеної постанови КМ України ПАТ „Одесагаз" укладено договори між управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, фінансовим управлінням Одеської державної адміністрації, ПАТ НАК „Нафтогаз України" та підприємствами споживачами про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ. Зазначеними договорами визначено порядок погашення заборгованості ПАТ „Одесагаз" перед ПАТ НАК „Нафтогаз України".

З огляду на вищезазначене ПАТ „Одесагаз" вважає, що вжило всіх необхідних заходів для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості за спожитий газ, а тому відсутня його вина у несвоєчасному розрахунку із позивачем за поставлений газ. Відповідно із цим у суду 1 інстанції були в наявності всі підстави для зменшення стягуваної суми пені на підставі п.1 ст.233 ГК України ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням майнового стану сторін та розміром збитків позивача.

За вищенаведених обставин скаржник також вважає, що суд 1 інстанції повинен був відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні від 20.06.13 р. просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судове засідання від 27.06.13 р. не з'явився, від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду апеляційної скарги у в зв'язку із неможливістю направити представника у судове засідання. Вказане клопотання судовою колегією залишено без задоволення, оскільки позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання та не надав доказів поважності причин неможливості направлення свого представника в судове засідання від 27.06.13 р.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з наявних матеріалів справи 30.09.2011р. між НАК „Нафтогаз України" (Продавцем) та ВАТ по газопостачанню та газифікації „Одесагаз" (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2240/11 (далі по тексту Договір) (том 1, а.с. 9), згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб суб`єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у т.ч. блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами), надалі Споживачам, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1.).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується споживачами Покупця виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, та використовується теплогенеруючими підприємствами на власні потреби та втрати.

Згідно актів приймання-передачі природного газу, на виконання умов зазначеного договору та додаткових угод до нього, ПАТ „НАК „Нафтогаз України" у період з жовтня 2011р. по березень 2012 року поставило, а ПАТ „Одесагаз" прийняло природний газ на загальну суму 41120189,03 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.10.2011р. (з 01.10.2011р. по 10.10.2011р.) на суму 48 473,60 грн.;

- від 31.10.2011р. (з 11.10.2011р. по 31.10.2011р.) на суму 2 214557,44 грн.;

- від 30.11.2011р. (за листопад 2011р.) на суму 5 928 322,08 грн.;

- від 31.12.2011р. (за грудень 2011р.) на суму 6 970 619,85 грн.;

- від 31.01.2012р. (за січень 2012р.) на суму 8 640 386,77 грн.;

- від 29.02.2012р. (за лютий 2012р.) на суму 9 995474,13 грн.;

- від 31.03.2012р. (за березень 2012р.) на суму 7 322355,16 грн.

Згідно із позовною заявою ПАТ НАК „Нафтогаз України" ПАТ „Одесагаз" вартість поставленого газу частково сплатило і на час звернення із позовом борг ПАТ „Одесагаз" складав 10465529,72 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

В ході розгляду справи ПАТ НАК „Нафтогаз України" заявою від 17.04.13 р. відповідно із ст.22 ГПК України уточнило позовні вимоги у зв'язку із сплатою ПАТ „Одесагаз" суми основного боргу і просило стягнути з відповідача лише 76 414,69 грн. інфляційних втрат, 1 105209,29 грн. пені, 260 922,81 грн. 3% річних, які нараховано на прострочену заборгованість.

Згідно із розрахунком позивача у зв'язку із простроченням сплати основного боргу до стягнення з відповідача нараховано 76 414,69 грн. інфляційних втрат, 1 105209,29 грн. пені, 260 922,81 грн. 3% річних.

Факт прострочення оплати основного боргу відповідачем не оспорюється і розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних втрат, пені, 3% річних в установленому законом порядку не спростовано.

Згідно п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ПАТ НАК „Нафтогаз України" щодо стягнення пені є правомірними в частині стягнення пені у сумі 1 099 992,09 грн., оскільки строк позовної давності щодо стягнення пені у сумі 5217,2 грн. позивачем пропущено і відповідач згідно із його заявою від 15.04.2013 р. просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності (т.2 а.с.137). Так, згідно із позовною заявою та доданим до неї розрахунком позивач просив стягнути з відповідача пені у сумі 3370,72 грн. за період з 14.11.2011 р. по 21.12.2011 р., тобто за 37 днів прострочки оплати основного боргу у сумі 214527,19 грн. Однак, враховуючи дату подання позову 19.12.2012 р. річний строк позовної давності за період з 20.12.2011 р. по 21.12.2011 р. щодо стягнення 182,2 грн. пені є пропущеним.

Крім того, за період з 14.12.2011 р. по 21.12.2011 р. позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 17622,55 грн., тобто за 7 днів прострочки оплати основного боргу у сумі 5.928.322,08 грн. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 5035 грн. за період з 20.12.2011 р. по 21.12.2011 р. також заявлені із пропуском річного строку позовної давності.

Загальна сума пені, по якій пропущено строк позовної давності складає 5217,2 грн. (182,2 грн. + 5035 грн. = 5217,2 грн.).

Відповідно із п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно із ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення 5217,2 грн. пені і відповідач до прийняття судом 1 інстанції рішення по даній справі заявив про застосування строку позовної давності щодо вказаних позовних вимог, судова колегія вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову щодо стягнення пені у сумі 5217,2 грн.

Таким чином, як зазначалося вище, позовні вимоги ПАТ НАК „Нафтогаз України" щодо стягнення пені є правомірними в частині стягнення пені у сумі 1.099.992,09 грн. (1.105.209,29 грн. - 5217,2 грн. = 1.099.992,09 грн.), однак судова колегія вважає за можливе зменшити розмір стягуваної суми пені до 194698,6 грн. виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи доводи сторін щодо зменшення розміру пені є протилежними із посиланням на конкретні постанови Вищого господарського суду України, однак судова колегія вважає за необхідне вирішити спір між сторонами щодо зменшення суми пені виходячи з конкретних обставин даної справи і надання їм відповідної оцінки.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Крім того, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України також визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина 2 статті 233 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з статтею 20 Закону України „Про теплопостачання" збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 13.12.2012 р. відповідачем укладено договір з Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, головним фінансовим управлінням Одеської державної адміністрації, Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" та підприємствами споживачами про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 року затверджено порядок та умови надання у 2011 та 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що додаються.

Вищезазначеним договором визначено порядок погашення заборгованості ПАТ „Одесагаз" перед ПАТ „НАК „Нафтогаз України" за спожитий газ за договором № 14/2240/11 купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011 року на суму, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, а саме на суму у розмірі 8614104,18 грн.

Згідно із платіжним дорученням №670 від 17.12.2012 р., тобто ще до подання даного позову, відповідач погасив основну заборгованість у сумі 8.614.104,18 грн., яка надійшла з державного бюджету України на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.

Зазначене свідчить про те, що вказана сума боргу відповідачем була прострочена з поважних причин і ПАТ „Одесагаз" вжив заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості за спожитий газ у сумі 8.614.104,18 грн., що складає 82,3% від загальної суми основного боргу, який був заявлений позивачем до стягнення, а відповідно із цим несвоєчасна сплата вказаної суми боргу сталася внаслідок виняткових обставин, а саме у зв'язку із несвоєчасним надходженням субвенцій з державного бюджету України місцевим бюджетам та споживачам газу на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником ПАТ „Одесагаз" - сплату основного боргу у повному обсязі; виняткові обставини, які призвели до несвоєчасної сплати основного боргу у сумі 8.614.104,18 грн., майновий стан обох сторін, які беруть участь у зобов'язанні; судова колегія вважає за можливе зменшити суму стягуваної пені до 194698,6 грн. виходячи з процентного співвідношення суми основного боргу несвоєчасно сплаченого відповідачем внаслідок виняткових обставин до суми основного боргу та суми пені, яка правомірно була заявлена позивачем до стягнення (8614104,18 грн. складає 82,3% від основного боргу заявленого до стягнення, а відповідно із цим 82,3% від суми пені, правомірно заявленої до стягнення складає 194698,6 грн.).

При цьому слід зазначити, що при зменшенні розміру заявленої до стягнення пені судова колегія звернула увагу на наявність збитків у позивача згідно із його звітом про фінансові результати за 2012 р., однак у цьому звіті зазначені загальні збитки за рік і в ньому не видно яка сума збитків спричинена саме відповідачем.

Відповідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлено господарським судом Одеської області та підтверджено в ході апеляційного провадження, отже ПАТ „Одесагаз" має сплатити суму 3% річних та інфляційних втрат незалежно від того міг він своєчасно сплатити основний борг або ні.

Згідно із розрахунком позивача, який є правильним, та відповідно із ст.625 ЦК України місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 76 414,69 грн. - інфляційних втрат та 260 922,81 грн. - 3% річних. Вказані суми не є штрафними санкціями а відповідно із цим не можуть бути зменшені судом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ПАТ „Одесагаз" підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2013 р. в частині стягнення пені в сумі 1 105 209,29 грн. - частковому скасуванню, позов ПАТ „НАК „Нафтогаз України" - частковому задоволенню, решту рішення слід залишити без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Одесагаз" задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 17.04.13 р. скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) на користь публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 194698,6 грн. - пені, 76 414,69 грн. - інфляційних втрат, 260 922,81 грн. - 3% річних та 10645,1 грн. - витрат по сплаті судового збору.

У решті позовних вимог публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" відмовити.

Повернути публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) з Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) 35 529,06 грн. судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог ".

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 5357,62 грн.

3. Повернути публічному акціонерному товариству „Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) з Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) зайво сплачені кошти у сумі 20084,53 грн. за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 27.06.2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.