Рішення № 32069051, 26.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р.Справа № 922/2396/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. Хрківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків до 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Протопопова І.В. (дов. № 1161 від 20.12.2012р.).

Представник відповідача - Кульбаба В.І. (дов. № 842 від 26.12.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської ілії ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської з позовною заявою до 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 6850,08 грн. основної заборгованості, 135,35 грн. пені, 8,95 грн. збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 47,39 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № 057114742 від 11.03.2005 року про надання послуг електрозв*язку, а саме несвоєчасну та неповну оплату отриманих від позивача послуг.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2013 року порушено провадження у справі №922/2396/13, розгляд справи призначено на 26.06.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.06.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду 26.06.2013р. надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду за вх. № 23391 від 25.06.2013р. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач є бюджетною установою та фінансується з Державного бюджету. Зазначає, що борг виник у останнього виник перед постачальником у зв*язку з відсутністю кошторису на зазначені потреби та наявного фінансування з держбюджету.

Наголошував, що відповідач з метою своєчасного розрахунку з позивачем, вжив заходів стосовно витребовування коштів для своєчасної оплати послуг зв*язку, а саме подав до Управління Державної казначейскої служби України відповідні платіжні документи, необхідні для оплати телекомунікаційних послуг.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

11.03.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") та 36 об'єднаним загоном Державної спеціальної служби транспорту був укладений Договір № 057114742 про надання послуг електрозв*язку та відкрито особовий рахунок № 36516.

За умовами укладеного Договору, позивач (підприємство зв'язку) повинен був надавати послуги електрозв*язку, а відповідач (споживач) вчасно здійснювати оплату за фактично отримані послуги.

Відповідно п.п. 4.2, 4.5 договору, споживач сплачує послуги електрозв*язку за спільно погодженою кредитною системою оплати. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв*язку за кожний попередній місяць провадяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним Договором та надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, про що свідчать виставлені для оплати послуг рахунки-акти № 3.2013.36516 від 31.03.2013 р., № 1.2013.36516 від 31.01.2013 р., № 12.2012.36516 від 31.12.2012 р., № 11.2012.36516 від 30.11.2012 р., № 10.2012.36516 від 31.10.2012 р., проте, відповідач порушував свої зобов'язання, передбачені п. 3.2.8. Договору, в частині своєчасної оплати за надані послуги та в період з жовтня 2012 р. по березень 2013 р. оплачував отримані телекомунікаційні послуги невчасно та не в повному обсязі, в зв*язку з чим, у останнього станом на 01.04.2013 р. утворилась заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги, яка склала 6 850,08 грн., що і стало в подальшому причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на момент розгляду справи відповідач 6 850,08 грн., заборгованості за отримані послуги за договором про надання послуг електрозв*язку не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв*язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов*язання з оплати отриманих послуг на загальну суму 6 850,08 грн.

В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, про те, що відповідачем надано платіжне доручення від 23.05.2013р. за № 113 та інші необхідні документи для оплати телекомунікаційних послуг до Управління Державної казначейскої служби України.

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в зв'язку з чим, господарський суд вважає позовні вимоги що стягнення суми основної заборгованості за договором у розмірі 6 850,08 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 135,35 грн. за період з жовтня 2012 року - березень 2013 року, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 5.8. укладеного між сторонами Договору про надання послуг електрозв*язку, у разі несвоєчасної оплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (1) неустойка, 2) штраф, 3) пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частина шоста ст.231 Господарського кодексу України передбачає, що штрафні санкції, за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Господарський суд зазначає, що договір № 05711472 про надання телекомунікаційних послуг укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, а тому має обов'язкову силу насамперед для самих сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Розрахунок пені перевірено судом самостійно та встановлено, що розмір нарахованої позивачем пені за період з жовтня 2012 року - березень 2013 року розраховано відповідно до облікової ставки НБУ, відповідає вимогам чинного законодавства та враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих позивачем послуг, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 135,35 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 47,39 грн. та інфляційних в сумі 8,95 грн. за період з жовтня 2012 року - березень 2013 року

Господарський суд констатує, що належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних та інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати коштів за отримані послуги електрозв*язку або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 47,39 грн. та інфляційних в сумі 8,95 грн. обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з 36 об*єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (м. Харків, Жовтневий район, вул. Пятисотницька, 19, код 33205329) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, Шевченківський район, Бульвар Тараса Шевченка, буд.18, код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, Київський район, вул. Іванова, буд. 7/9, код 25614660, р/р 26003592, в ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) - 6 850,08 грн. основного боргу, 135,35 грн. пені, 8,95 грн. збитків від інфляції, 3% річних у розмірі 47,39 грн., втрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2013 р.

Суддя Попович І.М.