Рішення № 32068939, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7800/13 19.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія»доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»простягнення 22 244,96 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія» (надалі - ТОВ «Національна торгова компанія») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (надалі - ТОВ «ЕКО») про стягнення 22 244,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно договору про заміну сторони в зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 11.12.2012 р. набув право вимоги від відповідача сплати коштів у розмірі 22 244,96 грн. за невиконання ним зобов'язань по оплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» вартості поставленого згідно договору поставки №8721к від 01.07.2010 р. товару. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 700,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2013 р. розгляд справи відкладено до 19.06.2013 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, при причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25028930, отриманим представником позивача 07.06.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, подав через відділ діловодства відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що заборгованість відповідача становить 20 741,29 грн., просив відмовити позивачу в частині заявлених до стягнення судових витрат (в тому числі, витрат на оплату послуг адвоката).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 р. між ТОВ «ЕКО» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» (постачальник) було укладено договір поставки №8721к (надалі - «Договір поставки»), відповідно до п. 1 якого за даним договором постачальник зобов'язується передати товари у власність покупця на умовах та в строки, встановлені в замовленнях на поставку, а покупець в порядку та в строки, встановлені договором, зобов'язується прийняти товари та оплатити їх.

Згідно з п. 1 р. VIII Договору поставки покупець здійснює оплату постачальнику за поставлені товари протягом 60 календарних днів з дня передачі товару.

Пунктом 3 р. VIII Договору поставки в редакції Протоколу розбіжностей при поставці товарів в нові супермаркети (магазини) покупця, строк оплати за поставлені товари в такі супермаркети (магазини) начинає відраховуватись з офіційного дня їх відкриття, але у будь-якому випадку строк оплати не повинен перевищувати 65 днів з моменту поставки товарів.

На виконання умов Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» поставило, а відповідач прийняв товар на загальну суму 22 510,20 грн., що підтверджується накладними за період з 26.09.2012 р. по 19.10.2012 р.

Відповідачем частково сплачено вартість поставленого товару на суму 265,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

11.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» (первісний постачальник), ТОВ «Національна торгова компанія» (новий постачальник) та ТОВ «ЕКО» (покупець) було укладено договір про заміну сторони в зобов'язанні (відступлення права вимоги) за Договором поставки (надалі - «Договір про відступлення права вимоги»).

Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний постачальник відступає новому постачальнику належні йому права та обов'язки за Договором поставки, що укладений між первісним постачальником і покупцем.

Згідно з п. 2.2.2 Договору про відступлення права вимоги на умовах даного договору новий постачальник одержує право замість первісного постачальника вимагати від покупця належного виконання його обов'язків по оплаті товару, поставленого за договором поставки, та які не виконані на дату підписання цього договору. До нового постачальника переходять також інші права первісного постачальника, визначені договором поставки та чинним законодавством України, яким первісний постачальник володіє з моменту укладення договору.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору поставки, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 244,96 грн. за поставлений товар.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (накладні за період з 26.09.2012 р. по 19.10.2012 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору поставки на суму 22 244,96 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3 р. VIII Договору поставки в редакції Протоколу розбіжностей, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар не пізніше 65 днів з моменту поставки товарів

Відповідачем частково сплачено вартість поставленого товару на суму 265,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 22 244,96 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення до суду із даним позовом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь ТОВ «Захід ТМ» 22 244,96 грн. на підставі Договору поставки за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Твердження відповідача про те, що його заборгованість перед ТОВ «Захід ТМ» становить 20 741,29 грн. судом не приймається до уваги, оскільки відповідачем на надано суду належним та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження викладених обставин (платіжні доручення, банківські виписки тощо). Крім того, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 р. по 18.06.2013 р. не підписаний представником ТОВ «Захід ТМ».

Відповідно до положень статей 512-516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Оскільки згідно умов Договору про відступлення права вимоги позивач набув право вимоги по сплаті відповідачем заборгованості, про що останній був письмово повідомлений, відповідач зобов'язаний оплатити кошти на користь позивача у межах суми 22 244,96 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «ЕКО» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Національна торгова компанія» про стягнення з ТОВ «ЕКО» заборгованості у розмірі 22 244,96 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 700,00 грн. суд відзначає наступне.

01.01.2011 р. між Фізичною особою-підприємцем Котисом Володимиром Ярославовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №511, видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 20.06.2008 р. №12) (виконавець) та ТОВ «Національна торгова компанія» (замовник) було укладено договір про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування №01/01/11, згідно з п. 1.1 якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню замовнику на строковій основі комплексу адвокатських послуг консультаційно-правового характеру у відповідності з умовами цього договору та наступними додатковими письмовими угодами, а замовник зобов'язується здійснювати оплату таких послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суд України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Як вбачається з протоколів судових засідань від 27.05.2013 р. та 19.06.2013 р., адвокат Котис В.Я. в судових засіданнях участі не брав, доказів надання юридичних послуг під час розгляду справи безпосередньо адвокатом не надано, а тому суд не вбачає правових підстав для віднесення сплачених позивачем на користь Котис В.Я. 2 700,00 грн. до судових витрат і покладення їх на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (03045, м. Київ, просп. Науки, 8; ідентифікаційний код 32104254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія» (46018, м. Тернопіль, вул. Громницького, 7-А; ідентифікаційний код 34950836) заборгованість у розмірі 22 244 (двадцять дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013 р.

Суддя В.П. Босий