Рішення № 32068925, 18.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7436/13 18.06.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

До Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт"

Про стягнення 4 052, 21 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" звернулосЬ до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" про стягнення 4 052,21 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.05.2013

Проте, в ухвалі суду від 18.04.2013 допущено описку, а саме помилково зазначено дату слухання 13.05.2013 замість належної 15.05.2013 о 11год. 10 хв.

Ухвалою суду від 26.04.2013 виправлено описку в ухвалі суду.

В судовому засіданні 15.05.2013 представник позивача не з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, заявив клопотання про витребування із Моторного (транспортного) страхового бюро України інформацію, чи була застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Mercedes" реєстраційний номер АА 5540 АВ, станом на 11.05.2012 в ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт", зазначивши ліміт відповідальності за шкоду завдану майну та розмір франшизи.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Суд вважає заявлене клопотання доцільним та таким, що підлягає задоволенню.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надав.

Ухвалою суду від 15.05.2013 відкладено розгляд справи на 18.06.2013, направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, д. 8).

07.06.2013 відділом діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України отримано лист.

В судове засідання 18.06.13 представники сторін не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.06.2013 прийнято рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2011 між ТДВ "Страхова компанія "НАСТА", як страховиком, та Чудовською О.І. як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 212.0069111, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Volkswagen", д.р.н. АА 5575 СК.

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України Оболонського району м. Києва № 9004096, 11.05.12 в м. Києві на Мінському шосе сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля "Volkswagen", д.р.н. АА 5575 СК, під керуванням Чудовського А.В. та автомобіля "Mercedes", д.р.н. АА 5575 НС, під керуванням Кваснівського І.П

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 23.05.12. № 3-4259/12 гр. Кваснівського І.П. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11.05.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно із Звітом № 347 про оцінку автомобіля "Volkswagen", д.р.н. АА 5575 СК матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 4772,91 грн.

Відповідно до страхового акту № 2012-05-11/010, пошкодження транспортного засобу марки "Volkswagen", д.р.н. АА 5575 СК, внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2012 р. в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком та прийнято страховиком рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 4052,21 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування автотранспорту № 212.0069111, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2771 від 18.06.12 на суму 4052,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Краснівским І.П.. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2787093 , за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Mercedes", д.р.н. АА 5575 НС, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

24.07.12 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1464 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. 11.05.12 проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Кваснівського І.П., в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Mercedes", д.р.н. АА 5575 НС, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АВ/2787093).

Вина водія, який керував автомобілем "Mercedes", д.р.н. АА 5575 НС, підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23.05.2012.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Volkswagen", д.р.н. АА 5575 СК, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/2787093), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № 212.0069111від 02.08..11, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АВ/2787093, складає 0,00 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 4052,21 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЛАФОРТ" (04050, м. Київ, вул.. Довнар-Запольського, 9/10, код 25005889) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01001, м. Київ, вул.. Володимирська, 5-б, код 35893575) 4052 (чотири тисячі п'ятдесят дві) грн. 21 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко