Рішення № 32068919, 27.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р.Справа № 922/611/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Погорелова О.В.

судді: Жигалкін І.П. , Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, смт. Новопокровка до Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", м. Харків про про стягнення 1 552 077,56 грн., - за участю представників сторін:

позивача - Педан І.П.

відповідача - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 1552077,56 грн. заборгованості, з яких: 1437108,92 грн. основний борг, 14371,09 грн. пеня, 100597,55 грн. штраф, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 399, укладеного між сторонами 28.08.2012 року та договору № 468, укладеного між сторонами 04.10.2012 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

27.05.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 43259867 від 24.05.2013 року, яке свідчить про часткову оплату боргу за договором № 399 від 28.08.2012 року в сумі 460645,20 грн.

Суд, дослідивши наданий докази, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (далі - позивач) та ПАТ "Концерн АВЕК та КО" (далі - відповідач) 28 серпня 2012 року було укладено договір № 399 на постачання товару (далі - договір № 399).

Відповідно до умов договору № 399 позивачем було поставлено відповідачу 3564700,00 кг висівок гранульованих на суму 5 347 050,00 грн. Вказана поставка підтверджується актами про виконання зобов'язань щодо поставки товару, підписаними між сторонами, від 06.09.2012р., від 07.09.2012р., від 16.09.2012р., від 26.09.2012р., від 28.09.2012р., від 01.10.2012р., від 02.10.2012р., від 05.10.2012р. та залізничними накладними від 06.09.2012р. № 44905057, від 07.09.2012р. № 44912467, від 16.09.2012р. № 43043405, від 16.09.2012р. № 43043389, від 26.09.2012р. № 43177120, від 28.09.2012р. № 43214139, від 01.10.2012р. № 43247428, від 02.10.2012р. № 43260868, від 05.10.2012р. № 43310507.

Відповідно до пункту 7.1. договору № 399, відповідач зобов'язаний провести оплату поставленого товару в строк до 30.11.2012 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого, станом на 04.02.2013 року, виникла заборгованість у розмірі 739304,71 грн.

Як встановлено судом, позов до суду поданий 08.02.2013 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції господарського суду Харківської області (одержано 08.02.2013 року, вх. номер 611/13).

Відповідачем до суду надані платіжні доручення, що свідчать про часткову оплату заборгованості за договором № 399, а саме: № 39049494 від 07.02.2013 року на суму 82551,88 грн.; № 40315625 від 15.03.2013 року на суму 6752,83 грн. та № 43259867 від 24.05.2013 року на суму 460645,20 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за договором № 399 становить 189354,80 грн.

Між Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (далі - позивач) та ПАТ "Концерн АВЕК та КО" (далі - відповідач) 04 жовтня 2012 року було укладено договір № 468 на постачання товару (далі - договір № 468).

Відповідно до умов договору № 468 позивачем було поставлено відповідачу 3300 500,00 кг висівок гранульованих на суму 4 950 750,00 грн. Вказана поставка підтверджується актами про виконання зобов'язань щодо поставки товару від 10.10.2012р., від 15.10.2012р., від 17.10.2012р., від 20.10.2012р., від 23.10.2012р., від 25.10.2012р., від 26.10.2012р., від 27.10.2012р., від 28.10.2012р., від 29.10.2012р., від 30.10.2012р., від 01.11.2012р., від 02.11.2012р. та залізничними накладними від 10.10.2012р. № 43384007, від 15.10.2012р. № 43453232, від 17.10.2012р. № 43478619, від 20.10.2012р. № 43533132, від 23.10.2012р. № 43567668, від 25.10.2012р. № 43600881, від 26.10.2012р. № 43618321, від 27.10.2012р. № 43636596, від 28.10.2012р. № 43647056, від 29.10.2012р. № 43652700, від 30.10.2012р. № 43666544, від 01.11.2012р. № 43698968, від 02.11.2012р. № 43711316.

Відповідно до пункту 7.1. договору № 468, відповідач зобов'язаний провести оплату поставленого товару в строк до 25.12.2012 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого, станом на 04.02.2013 року, виникла заборгованість у розмірі 697804,21 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідачем до суду надані платіжні доручення, що свідчать про часткову оплату заборгованості за договором № 399, а саме: № 39049494 від 07.02.2013 року на суму 82551,88 грн.; № 40315625 від 15.03.2013 року на суму 6752,83 грн. та № 43259867 від 24.05.2013 року на суму 460645,20 грн.

За таких обставин, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 467398,03 грн.

Зважаючи на те, що сума боргу у розмірі 82551,88 грн. сплачена відповідачем до подачі позову до суду, а саме 07.02.2013 року, в цій частині позовних вимог суд відмоляє.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.1 договору № 399 та договору № 468, у разі затримки платежу відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,05% від суми платежу за кожний день затримки платежу, але не більше 1% від суми договору.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені у розмірі 6978,09 грн. за договором № 399 та 7393,05 грн. за договором № 468.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу за прострочення оплати понад 30 днів у розмірі 100597,55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 887159,01 грн. основного боргу, 14371,09 грн. пені, 100597,55 грн. штрафу обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181, 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код ЄДР 22649344, р/р 26006102611001 ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346; р/р 260073013478 АТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. ім. В. Вєсіча, 1, код ЄДР 00953042, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 887159,01 грн. основного боргу, 14371,09 грн. пені, 100597,55 грн. штрафу та 29390,51 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 467398,03 грн. основного боргу.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 29 травня 2013 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя Погорелова О.В. Жигалкін І.П. Шатерніков М.І.