Ухвала суду № 32068886, 27.06.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" червня 2013 р. Справа № 5004/1040/12 Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали

за скаргою фізичної особи-підприємця Бенеcь Інни Георгіївни

на дії заступника начальника ВДВС Луцького районного управління юстиції Пироги С.С. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №37486809 від 10.04.2013р.

по справі за позовом прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради, смт. Торчин, Луцького району

до відповідача: фізичної особи-підприємця Бенесь Інни Георгіївни, смт. Торчин, Луцький район

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, м. Луцьк

про зобов'язання звільнити тимчасово зайняту земельну ділянку та привести її у попередній стан

Встановив: рішенням господарського суду Волинської області від 03.10.2012р. у справі №5004/1040/12 позов прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради до фізичної особи - підприємця Бенесь Інни Георгіївни про зобов'язання звільнити тимчасово зайняту земельну ділянку та привести її у попередній стан задоволено, зобов'язано фізичну особу-підприємця Бенесь Інну Георгіївну звільнити тимчасово зайняту земельну площею 9 м.кв., кадастровий номер відсутній, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, смт. Торчин, Луцький район, Волинська область, яка була передана у строкове платне користування згідно договору № 329 від 19.01.2007 р., термін користування якою закінчився та привести вказану ділянку у попередній стан.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. зазначене рішення господарського суду Волинської області залишено без змін.

25.03.2013р. судом видано накази за №5004/1040/12-1 та №5004/1040/12-2 про примусове виконання рішення суду по даній справі.

10.04.2013р. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5004/1040/12-1 від 25.03.2013р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.06.2013р. cкаргу Бенесь Інни Георгіївни на дії заступника начальника ВДВС Луцького районного управління юстиції Пироги С.С. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №37486809 від 10.04.2013р. повернено скаржнику без розгляду.

25.06.2013р. ФОП Бенесь Інна Георгіївна повторно звернулася до суду з скаргою, в якій просить визнати дії заступника начальника ВДВС Луцького районного управління юстиції Пироги С.С. не правомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2013р., як неправомірну. Також просить поновити процесуальний термін для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2013р..

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У даній скарзі скаржник стверджує, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2013р. була направлена для відома іншим сторонам лише 26.05.2013р., що вбачається із поштового конверта, у зв'язку з чим з поважної обставини пропустила зазначений процесуальний термін.

Суд вважає, що це твердження є хибним, оскільки датою відправлення, згідно відбитку календарного штемпеля на доданому до скарги поштовому конверті є 23.05.2013р., а отримано згідно відбитку календарного штемпеля на іншій стороні поштового конверту 25.06.2013р., що також підтверджується інформацією з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», щодо відстеження пересилання поштових відправлень за 25.05.2013р. по штрихкодовому ідентифікаторі №4302003532306.

Отже скаржнику стало відомо про існування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2013р., саме 25.05.2013р., тому мали достатньо часу для подання скарги у строки, передбачені процесуальним законодавством.

Будь-яких доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не надано, як і доказів того, що вони не мали можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії.

Відповідно до ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 1212 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

Вищий господарський суд України у п. 1 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Виходячи із приписів зазначених вище норм, суд виходить з того, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнається лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Також подана скарга не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.2 п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Згідно п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, у випадку не подання доказів, що підтверджують надсилання копії позовної заяви і додані до неї документів відповідачеві.

Згідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно ч. 1 п.2 ст. 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Згідно п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК, зокрема, у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Згідно п. п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином належним доказом відправлення скарги сторонам та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

До скарги взагалі не додано опису вкладення в цінний лист, з якого б вбачалось направлення сторонам копії скарги та доданих до неї документів.

Проаналізувавши скаргу та додані до неї документи, суд вважає, що поважних причин пропуску строку для оскарження дій заступника начальника ВДВС Луцького районного управління юстиції Пироги С.С. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №37486809 від 10.04.2013р. скаржником не наведено та необґрунтовано належними та допустимими доказами, тому дане клопотання підлягає відхиленню, а скарга поверненню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 53, 63, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання фізичної особи-підприємця Бенесь Інни Георгіївни про поновлення строку на подання скарги на дії заступника начальника ВДВС Луцького районного управління юстиції Пироги С.С. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №37486809 від 10.04.2013р. - відхилити.

2. Скаргу фізичної особи-підприємця Бенесь Інни Георгіївни на дії заступника начальника ВДВС Луцького районного управління юстиції Пироги С.С. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №37486809 від 10.04.2013р. з додатками на 7 арк. повернути скаржнику без розгляду.

Суддя А. С. Вороняк