Постанова № 32068859, 25.06.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/826/13-а

13:05

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

за участю секретаря судового засідання - Гордєєвої О.Б.;

з участю:

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача 1 - Ісопеску К.І.;

представника відповідача 2 - не з'явився;

представника відповідача 3 - не з'явився.;

представника прокуратури - Шевчук С.І.;

представника третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України; Голови Хотинської районної державної адміністрації Юзви Юрія Михайловича; Начальника служби у справах дітей Хотинської районної державної адміністрації Савіцького Романа Болеславовича, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8, про визнання бездіяльності протиправною, та стягнення моральної (немайнової шкоди),-

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просила суд визнати бездіяльність начальника служби у справах дітей Хотинської РДА Савицького Романа Болеславовича неправомірною; визнати бездіяльність голови Хотинської районної державної адміністрації Юзви Юрія Михайловича неправомірною; визнати незаконним розпорядження №184-р голови Хотинської РДА Юзви Ю.М.; стягнути з держави України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної немайнової шкоди кошти в сумі 10000 грн. шляхом списання коштів зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного казначейства України для відшкодування шкоди, завданої органами державної влади чи їх службовим особам.

21 червня 2013 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду закрито провадження у справі №824/826/13-а в частині позовних вимог щодо: визнання незаконним розпорядження №184-р голови Хотинської РДА Юзви Юрія Михайловича.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на день звернення до суду ОСОБА_1 являлась законним опікуном ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 Проте, ОСОБА_8 (мати) відібрала у позивача дітей та незаконно утримує їх у себе.

Позивач зазначив, що неодноразово звертався до голови Хотинської РДА Юзви Юрія Михайловича та начальника служби у справах дітей Хотинської РДА Савицького Романа Болеславовича із усними та письмовими заявами, однак до сьогоднішнього дня діти ОСОБА_1 не повернуті.

Отже, позивач посилаючись на вимоги ст.ст. 11, 13, 16, 39, 49 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» вважає, що діями, а в окремих випадках бездіяльністю голови Хотинської РДА Юзви Юрія Михайловича та начальника служби у справах дітей Хотинської РДА Савицького Романа Болеславовича завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в 10000 грн.

Відповідач 1 позову не визнав, подав заперечення в якому зазначив, що ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що її звернення до Голови Хотинської РДА та начальника служби у справах дітей Хотинської РДА проігноровані та не було вжито належних заходів по перевірці зазначених фактів, але підтверджуючих доказів за нормою ст.71 КАС України суду не надано.

Відповідач зазначив, що у позивача відсутні законні підстави для відшкодування за рахунок державного бюджету моральної шкоди, заподіяної діями Голови Хотинської РДА та начальника служби у справах дітей Хотинської РДА у зв'язку із необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідач 2 позов не визнав, подав заперечення в яких зазначив, що 06.06.2012 року ОСОБА_1 звернулась до Хотинської районної державної адміністрації із заявою про заборону вивозу дітей за кордон, в якій просила надати інформацію про місце перебування дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з 28 травня 2012 року по даний час. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА подати клопотання до Хотинського районного суду про винесення ухвали про встановлення випробувального терміну для ОСОБА_8 для поновлення в батьківських правах терміном в 1 рік. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА подати клопотання до Хотинського районного суду про винесення ухвали про заборону виготовляти документи для ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для виїзду за кордон терміном на два роки відповідними органами державної влади у Чернівецькій області.

19.06.2012 року ОСОБА_1 надано відповідь на звернення за №М-113 в якій міститься роз'яснення та рекомендації.

31.10.2012 року позивач звернувся до Хотинської РДА із заявою, в якій просив терміново зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА здійснити перевірку зазначених обставин заяви. Опитати із зазначених ним обставин ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА здійснити перевірку умов проживання дітей, їхнього харчування та інших обставин, передбачених чинним законодавством, про що оформити відповідний висновок.

29.11.2012 року ОСОБА_1 надано відповідь на зазначене звернення.

Також відповідач зазначив, що неповнолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_10 неодноразово звертались до Хотинської РДА із заявами про бажання проживати з матір'ю - ОСОБА_8.

Отже, відповідач просив суд відмовити у позовній заяві ОСОБА_1 до голови Хотинської РДА про визнання бездіяльності неправомірною в повному обсязі.

Відповідач 3 та третя особа заперечення на адміністративний позов не надали.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представник відповідача 1 позов не визнав, посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Представники відповідачів 2, 3 в судове засідання не з'явились, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, в яких зазначили, що заперечують проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник прокуратури в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового розгляду.

Судом дослідженні докази надані сторонами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На час звернення до суду ОСОБА_1 являлась законним опікуном ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2

06 червня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до голови Хотинської районної державної адміністрації Юзви Ю.М. із заявою про заборону вивозу дітей за кордон, в якій просила надати інформацію про місце перебування дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_10 з 28 травня 2012 року по даний час. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА подати клопотання до Хотинського районного суду про винесення ухвали про встановлення випробувального терміну для ОСОБА_8 для поновлення в батьківських правах терміном в 1 рік. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА подати клопотання до Хотинського районного суду про винесення ухвали про заборону виготовляти документи для ОСОБА_10 та ОСОБА_10 для виїзду закордон терміном на два роки відповідними органами державної влади у Чернівецькій області (а.с.15).

19 червня 2012 року Хотинська районна державна адміністрація надіслала на адресу ОСОБА_1 відповідь на заяву від 06.06.2012 року в якій зазначила, що розпорядженням голови Хотинської райдержадміністрації №317-р від 02.06.2009 року встановлено опіку над ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 і призначено ОСОБА_1 їх опікуном. В процесі встановлення опіки, позивача попереджено про персональну відповідальність за життя, здоров'я, фізичний та психічний розвиток дітей, ознайомлена з постановою КМУ №866 від 24.09.2008 року "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язані із захистом прав дітей".

До тих пір, поки з ОСОБА_1 не буде знята опіка - вона являється законним представником ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Зважаючи на те, що ОСОБА_8, яка позбавлена батьківських прав рішенням Хотинського райсуду від 09.07.2008 року, не має юридичних прав на дітей та відібрала у позивача дітей, ОСОБА_1 має всі підстави та зобов'язана звернутися до РВ УМВСУ із заявою про розшук дітей або встановлення місця перебування дітей. Також, згідно ст.249 Сімейного кодексу України позивач має право вимагати в судовому порядку повернення їй дітей(а.с.17).

31 жовтня 2012 року позивач звернувся до голови Хотинської РДА Юзви Ю.М. із заявою, в якій просив терміново зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА здійснити перевірку зазначених обставин заяви. Опитати з приводу зазначених ним обставин ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА здійснити перевірку умов проживання дітей, їхнього харчування та інших обставин, передбачених чинним законодавством, про що оформити відповідний висновок (а.с. 16).

29 листопада 2012 року Хотинська районна державна адміністрація надіслала на адресу ОСОБА_1 лист в якому зазначила, що комісією з працівників служби у справах дітей, районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, управління парці та соціального захисту населення районної державної адміністрації здійснено перевірку та складено акт умов проживання та утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11. В ході перевірки встановлено, що діти проживають з матір'ю ОСОБА_8 в будинку прабабусі. Мати та діти мають окремі спальні місця, стіл для виконання домашніх завдань, шафи для особистих речей. Для сім'ї створені необхідні умови для проживання, навчання та відпочинку.

Згідно законодавства України служба у справах дітей немає повноважень для опитування та проведення слідчих дій стосовно вказаних позивачем обставин. Рекомендували звернутись із заявою до правоохоронних органів для вияснення турбуючої позивача ситуації(а.с. 93-94).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999, № 586-XIV(далі-Закон №586) визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до п.1 та п.6 ст.13 Закону №586 до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх.

Пунктом 9 ст.16 Закону №586 визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту.

Згідно п.1 ст.39 Закону № 586 голови місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень.

Як зазначалось вище позивач 06 червня 2012 року звернулась до голови Хотинської РДА із заявою про заборону вивозу дітей за кордон, в якій просила надати інформацію про місце перебування дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11. з 28 травня 2012 року по даний час. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА подати клопотання до Хотинського районного суду про винесення ухвали про встановлення випробувального терміну для ОСОБА_8 для поновлення в батьківських правах терміном в 1 рік. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА подати клопотання до Хотинського районного суду про винесення ухвали про заборону виготовляти документи для ОСОБА_10 та ОСОБА_11. для виїзду закордон терміном на два роки відповідними органами державної влади у Чернівецькій області.

Також судом встановлено, що 31 жовтня 2012 року позивач звернувся до голови Хотинської РДА Юзви Ю.М. із заявою, в якій просив терміново зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА здійснити перевірку зазначених обставин заяви. Опитати з приводу зазначених ним обставин ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Зобов'язати службу у справах дітей Хотинської РДА здійснити перевірку умов проживання дітей, їхнього харчування та інших обставин, передбачених чинним законодавством, про що оформити відповідний висновок.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994, № 3857-XII, оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).

Статтею 246 СК України визначено, що орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

Відповідно до ч.1 ст.249 СК України, опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Частиною 2 та ч.4 ст.249 СК України опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини затвердженої постановою Кабінету Міністрів України

від 24 вересня 2008 р. N 866 (далі - Порядок)- цей Порядок визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.

Пунктом 46 Порядку (окрім іншого) також визначено, що опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Пунктом 47 цього Порядку визначено, що опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечувати її догляд і лікування.

Вирішуючи даний спір, суд вважає, що в даних правовідносинах слід дати оцінку діям (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень при зверненні позивача з заявою. При цьому, в справі адміністративної юрисдикції, адміністративний суд має перевірити чи діяв такий суб'єкт владних повноважень в спосіб і в межах повноважень наданих йому законодавством, не перебираючи на себе повноваження при вирішенні конкретного спору, який випливає з цивільних прав і обов'язків сторін.

Як вбачається з відповідей наданих позивачу Хотинською РДА, останньому було роз'яснено, яким чином він як опікун дітей, може (зобов'язаний) захистити свої права та інтереси.

19.06.2012 року та 29.11.2012 року відповідачі надавши відповіді на звернення від 06.06.2012 року та 31.10.2012 року, діяли на підставі і в межах наданих їм повноважень визначених Законом №586. При цьому, 14 листопада 2012 року комісією з числа працівників служби у справах дітей було здійснено обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та складено відповідний акт, згідно висновку якого для сімї створені необхідні умови для проживання, навчання та відпочинку (а.с.93), про що теж було повідомлено позивача.

На думку суду, в даних правовідносинах Хотинська РДА не повноважна була звертатись до суду з клопотанням про встановлення випробувального терміну для матері дітей, з клопотання про заборону виїзду дітей за кордон, а також проводити слідчо-оперативні заходи (опитування), оскільки в силу вказаних вище норм позивач, як опікун зобов'язаний звернутись до правоохоронних органів, або ж в порядку цивільного судочинства звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів, в разі обґрунтованих на те причин, в спосіб визначений Законом.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 3 ч. 2 цієї статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, і в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір такої шкоди та якими доказами це підтверджується.

Судом не встановлено, а позивачем не надано належних доказів на підтвердження протиправної бездіяльності відповідачів, і відповідно завдання відповідачами моральної шкоди.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо завданої йому моральної шкоди є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вирішуючи даний спір, судом не встановлено обставин та фактів, які б свідчили про протиправну бездіяльність голови Хотинської РДА Юзви Ю.М. та начальника служби у справах дітей Хотинської РДА Савицького Р.Б., а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв'язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 01 липня 2013 року.

Суддя О.В. Боднарюк