Постанова № 32067860, 26.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2013 року Справа № 812/5235/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Зацепіній Ю.В.,

за участю

представника позивача: Заратуйченка А.О. (довіреність № 856 від 11.03.2013),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 337,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 337,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Станично-Луганської райдержадміністрації 21.08.2008 за № 2 382 001 0002 027417 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області з 06.02.2008.

Станом на 16.04.2013 за відповідачем утворився податковий борг у розмірі 337,50 грн.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ в Станично-Луганському районі Луганської області відповідачу направлено податкову вимогу № 66 від 27.02.2012.

На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Правом подати заперечення на адміністративний позов не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.02.2008 за № 2 382 001 0002 027417 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області з 06.02.2008 за № 2538 (а.с.13-14).

З облікової картки платника податку на доходи фізичних осіб вбачається, що за ОСОБА_2 обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2473,75 грн. (а.с.27).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування утворилася через несплату відповідачем квартальних авансових платежів, самостійно визначених у розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності у 2011 році (а.с.24-26).

Так, ОСОБА_2 09.02.2012 до ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік разом з розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, у якому відповідачем самостійно визначено розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році у розмірі 337,50 грн. (а.с.26).

Відповідачем у встановлений Податковим кодексом України строк у добровільному порядку не сплачені авансові платежі за 4 квартал 2012 році, у зв'язку з чим за платником виникла заборгованість у розмірі 337,50 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що сума боргу, про стягнення якої просить позивач, знайшла своє документальне підтвердження у судовому засіданні.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п.95.1-95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1, 59.3, 59.4 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Податковим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 66 від 27.02.2012 на суму 1303,70 грн. (а.с.9).

Оскільки податкова вимога вимогу від 27.02.2012 № 66 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 26 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 01 липня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 337,50 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 337,50 грн. (триста тридцять сім гривень п'ятдесят копійок) на користь місцевого бюджету на р/р 33210801700323, одержувач УК у Станично-Луганському районі (с. Н.Вільхова), 11010500, код 37983540, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 01 липня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова