Рішення № 32067176, 27.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/8973/13 27.06.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/8973/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Екостандарт» в особі ліквідаційної комісії, м. Київ,

про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Дерев'янчука В.А. (довіреність В.А. від 07.03.2013 б/н);

Гуменюк А.Л. (довіреність В.А. від 07.03.2013 б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр» (далі - ТОВ «МВЦ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Екостандарт» в особі ліквідаційної комісії (далі - ПАТ "Екостандарт") включити до реєстру кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ТОВ «МВЦ» на суму 327 877, 55 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2013 порушено провадження у справі.

Представник ПАТ "Екостандарт" подав суду пояснення по суті спору, зазначивши, що відповідач не користувався у визначенні вартості спожитої позивачем теплової енергії розпорядженнями голови Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1662, від 25.12.2009 № 1780/1, від 05.02.2009 № 127.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачеві на поштову адресу, зазначену у позовній заяві, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.06.2013 без участі представника відповідача (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2012 зі справи № 5011-22/11489-2012, яке набрало законної сили, стягнуто з ПАТ «Екостандарт» на користь ТОВ «МВЦ» 327 877, 55 грн. сплаченого авансового платежу і судові витрати у сумі 6 557, 55 грн.

03.07.2012 позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ «Екостандарт» було прийнято рішення про припинення діяльності останнього та встановлено строк у два місяці для заявлення кредиторами своїх вимог до відповідача з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення товариства, що відображено в протоколі загальних зборів акціонерів ПАТ «Екостандарт» від 03.07.2012 № 03/2012.

Рішення про припинення ПАТ «Екостандарт» було оприлюднене у Відомостях Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.07.2012 № 125.

Згідно частиною першою статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною третьою статті 110 ЦК України передбачено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Статтею 105 ЦК України передбачено таке.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

21.08.2012 і 08.04.2013 ТОВ «МВЦ» зверталося до ліквідаційної комісії відповідача із заявами, в яких просило визнати позивача кредитором ПАТ «Екостандарт» на суму 327 877,55 грн., проте станом на 27.06.2013 відповіді на заяву позивач не отримував.

Судом встановлено, що ТОВ «МВЦ» звернулося до ПАТ «Екостандарт» із заявою про визнання позивача кредитором на суму 327 877, 55 грн. в межах встановленого для заявления вимог кредиторів строку.

У частині восьмій і дев'ятій статті 111 ЦК України зазначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Частиною одинадцятою названої статті ЦК України передбачено, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про господарські товариства» ліквідація товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, що призначається цими органами. У разі визнання товариства банкрутом його ліквідація проводиться згідно з ліквідаційною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства.

Частиною третьою статті 112 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Оскільки 21.08.2012 і 08.04.2013 ТОВ «МВЦ» зверталося до ліквідаційної комісії ПАТ «Екостандарт» із заявами, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи і повідомлень про вручення поштових відправлень, в яких просило визнати позивача кредитором ПАТ «Екостандарт» на суму 327 877,55 грн., проте відповідач відповідей на заяви не надавав, фактично ухилявся від розгляду названих заяв, господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, суд не бере до уваги заперечення ПАТ «Екостандарт» щодо неправильності визначення позивачем вартості спожитої позивачем теплової енергії, викладені у поданих суду письмових поясненнях відповідача від 06.06.2013, оскільки відповідні заперечення не стосуються предмету розгляду даної справи; вони досліджувалися господарським судом міста Києва під час розгляду справи № 5011-22/11489-2012.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати публічного акціонерного товариства «Екостандарт» в особі його ліквідаційної комісії (02094, м. Київ, вул. Павла Усенка, 3; ідентифікаційний код 21661022) включити до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр» (02660, м. Київ, Броварський проспект, 15; ідентифікаційний код 30212731) на суму 327 877 (триста двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 55 коп.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Екостандарт» в особі його ліквідаційної комісії (02094, м. Київ, вул. Павла Усенка, 3; ідентифікаційний код 21661022) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр» (02660, м. Київ, Броварський проспект, 15; ідентифікаційний код 30212731) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2013.

Суддя О. Марченко