Постанова № 32064816, 25.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2013 року Справа № 812/5332/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Зацепіній Ю.В.,

за участю представників

позивача: Зелюкіної Є.І. (довіреність б/н від 13.03.2013),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках за податковим боргом з податку на прибуток у розмірі 270000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках за податковим боргом з податку на прибуток у розмірі 270000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міськрайонної ради Луганської області 25.10.2006 за № 1 387 102 0000 000710 та знаходиться на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області.

За відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на прибуток у розмірі 270 000,00 грн., яка виникла за відповідачем у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно ст. 59 ПК України позивачем відповідачу направлено податкову вимогу № Ю-57 від 09.02.2011.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12 червня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі (а.с.21). Правом подати заперечення проти адміністративного позову не скористався.

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив адміністративну справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т», зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міськрайонної ради Луганської області 25.10.2006 за № 1 387 102 0000 000710 та знаходиться на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області (а.с.5-6).

Відповідач подав до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток від 11.02.2013 № 1300000580, у якій самостійно визначив податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду у розмірі 270000,00 грн. (а.с.16-17).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Через несплату податкових зобов'язань з податку на прибуток, за відповідачем утворився податковий борг з податку на прибуток у розмірі 270 000,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.18).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ухвалою господарського суду Луганської області від 29.11.2012 у справі № 12б/5014/3016/2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Зеніт-Т» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.15).

Відповідно до ст.ст.1, 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи не належне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспромодністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на вищевказані положення Податкового кодексу України, судом встановлено, що податковий борг відповідача з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року виник 19.02.2013, а отже такий борг є поточним зобовязанням позивача, яке виникло після порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторія на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобовязаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Частина 8 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» говорить про те, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть предявити таки вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.12 ГПК України господарському суду підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Виходячи зі змісту зазначених норм поточні кредитори в разі відкриття ліквідаційної процедури звертаються до господарського суду з заявою про поточні грошові вимоги до боржника, а у випадку, коли боржника не визнано банкрутом, поточний кредитор звертається до суду з позовною заявою, де справа розглядається у позовному провадженні.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 ПК України).

Податковим органом, у відповідності до ст.59 ПК України, 03.03.2011 відповідачу вручено податкову вимогу № Ю-57 від 09.02.2011 (а.с.14).

Оскільки податкова вимога № Ю-57 від 09.02.2011 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду справи податковий борг з податку на прибуток розмірі 270 000,00 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів у сумі 270 000,00 грн. за податковим боргом з податку на прибуток, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 25 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 червня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках за податковим боргом з податку на прибуток у розмірі 270000,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т» (місцезнаходження: 94407, Луганська область, м. Краснодон, пл. Леніна, 5, ідентифікаційний код 34165188) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року у сумі 270000,00 грн. (двісті сімдесят тисяч гривень) на р/р 31115009700028, одержувач: Краснодонське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37907322, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 червня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова