Ухвала суду № 32064664, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року м. Київ К-25633/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 р.

у справі № АС16/202-07

за позовом дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

за участю Прокуратури Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2007 р. дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052322/0/81190 від 20.12.2006 р., № 0000052311/1/81190 від 12.02.2007 р. та № 0000052311/2/81190 від 21.03.2007 р.

Постановою господарського суду Сумської області від 24.07.2008 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009р. постанову господарського суду Сумської області від 24.07.2008 р. скасовано і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009р. і залишити в силі постанову господарського суду Сумської області від 24.07.2008 р.

Позивач своїм процесуальним правом щодо надання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з НВКПП «Укртехмонтажбуд» та ПП «Ітака» за період з 01.02.2004 р. по 01.09.2006 р., за результатами якої складено акт перевірки № 7727/2322/31931024 від 12.12.2006 р. та встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп..7.2.4 п.7.2 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, пп..7.7.1 п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 114 494,63 грн.

На підставі зазначеного акту та за наслідками адміністративного оскарження відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 20.12.2006р. № 0000052322/0/81190, від 12.02.2007р. № 0000052311/1/81190, від 21.03.2007р. № 0000052311/2/81190 про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 114 494,63 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 57 247,32 грн., а всього 171 741,95 грн.

Висновок щодо заниження податку на прибуток та ПДВ, податковий орган обґрунтовує виключно тим, що свідоцтво платника податку на додану вартість, статути контрагентів позивача визнані недійсними за рішеннями суду.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції, сплата позивачем сум ПДВ в ціні товарів (послуг), відсутність припинення державної реєстрації контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Із аналізу положень статті 7 Закону випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто Закон пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, позивач у межах своєї діяльності мав господарські відносини, зокрема, з НВКПП «Укртехмонтажбуд». Позивачем було включено до валових витрат у звітних періодах суми витрат від взаєморозрахунків з НВКПП «Укртехмонтажбуд», які були відображені у податковому обліку філій ДП «Сумський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та передані згідно декларацій з податку на прибуток головному підприємству. Позивачем також включено до сум податкового кредиту суми ПДВ від взаєморозрахунків з НВКПП «Укртехмонтажбуд».

Крім того, суд касаційної інстанції розглядаючи доводи касаційної скарги приймає до уваги наявність господарської мети при виконання оспорюваних правочинів, укладених платником податку з контрагентами, а саме видами діяльності за КВЕД, що здійснюється позивачем є: 42.11 - будівництво доріг і автострад (основний), 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту, 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 70.10 - діяльність головних управлінь (хед-офісів). Таким чином, угоди що були укладені з НВКПП «Укртехмонтажбуд» направлені на здійснення господарської діяльності позивача.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що платник податків, який придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, що податковий орган не довів при вирішенні справи те, що правочини вчинено позивачем з метою безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість для отримання бюджетного відшкодування.

Щодо доводів касатора про скасування державної реєстрації контрагентів позивача та анулювання їх свідоцтва платника податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій в цій частині. З матеріалів справи вбачається, що, враховуючи приписи ст. 9 Закону та п. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №79 від 01.03.2000 р., ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», на момент вчинення правочинів позивачем з НВКПП «Укртехмонтажбуд» останній був зареєстрований у встановленому порядку в якості платника податку на додану вартість та мав право вести господарську діяльність, складати первинні документи та податкові накладні.

Інші доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень № 0000052322/0/81190 від 20.12.2006 р., № 0000052311/1/81190 від 12.02.2007 р. та № 0000052311/2/81190 від 21.03.2007 р. , вимоги щодо їх скасування були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми - відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009р. у справі № АС16/202-07 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська