Ухвала суду № 32064623, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/35244/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Пивоварова Г. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, треті особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс", Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" (далі - ТОВ "Харківрегіонгаз") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова), треті особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс", Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року позов ТОВ "Харківрегіонгаз" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Харківрегіонгаз" у задоволенні позову.

ТОВ "Харківрегіонгаз" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Харківрегіонгаз». За результатами перевірки складено акт №6191/232/36224035 від 20.08.2010 року.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2010 року у сумі 224487,18 грн., за червень 2010 року у сумі 235165,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502320/0 від 03.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 619996,30 грн., у т.ч. за основним платежем - 459652,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 160344,30 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Харківрегіонгаз» та ТОВ «Ресурс Сервіс» укладені договори про поставку скрапленого газу №01 ГС РС/307 від 26.05.2010 року, №02 ГС РС/312 від 26.05.2010 року, №03 ГС РС/313 від 26.05.2010 року, №04 ГС РС/331 від 03.06.2010 року, №05 ГС РС/323 від 03.06.2010 року, №06 ГС РС/368 від 14.06.2010 року. ТОВ «Ресурс Сервіс» подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками через пошту 21.06.2010 року. Декларація з ПДВ за червень 2010 року, з додатками подана ТОВ «Ресурс Сервіс» безпосередньо до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та зареєстрована за №305466. Будь-якої документальної інформації про невизнання наданих декларацій податковою звітністю ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відносно ТОВ «Ресурс Сервіс» не має.

Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Ресурс Сервіс» сплатило задекларований в декларації за травень 2010 року ПДВ у сумі 5277,00 грн. та за червень 2010 року ПДВ у сумі 5331,00 грн.

Відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Під поставкою товарів слід розуміти будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) відповідно до договорів фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 ст. 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно зі ст. 263 Господарського кодексу господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товар (скраплений газ) в подальшому був реалізований третім особам.

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пункти 10.1., 10.2. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, отриманих від продавця, податкова декларація якого не подана, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Підпункт 7.4.1 пп.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем повністю доведено первинними документами факт придбання товарів в травні, червні 2010 року у ТОВ «Ресурс Сервіс» та використання їх саме в межах господарської діяльності .

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Харківрегіонгаз".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року - без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров