Ухвала суду № 32064581, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року м. Київ К-59433/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 р.

у справі № 2-а-23014/09/1270

за позовом відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопрохідка» в особі Шахтопрохідного управління № 6

до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2009 р. відкрите акціонерне товариство «Трест Луганськшахтопрохідка» в особі Шахтопрохідного управління №6 (далі - позивач, ВАТ «Трест Луганськшахтопрохідка») звернулось до Луганського окружного адміністративного з позовом до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000011540/1 від 12.03.2009 р., №0000011540/1 від 12.03.2009 р., №0001051540/1 від 01.04.2009 р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту від 16.12.2008 р. №2804/1540 - 00181705 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000011540/0 від 09.01.2009 р. на суму 362 660,63 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.03.2009 р. № 0000011540/1 на суму 362 660,63 грн., №0000011540/1 на суму 1 115,37 грн. та від 01.04.2009 р. № 0001051540/1 на суму 1 115,37 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

Згідно п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій з податку на прибуток по ВАТ «Трест Луганськшахтопрохідка», та зворотного боку облікової картки платника податків станом на 31.12.2008 р., при отриманні самостійно сплачених позивачем сум за платіжними дорученнями та які містять реквізит «призначення платежу» податок на прибуток за відповідний місяць, відповідач здійснив перерозподіл сум, та зараховував суми в рахунок погашення існуючого податкового боргу без врахування призначення платежу.

Відповідно до приписів п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з положеннями пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не визначено коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань та не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Отже зазначена норма взагалі не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству дій ДПІ щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області - відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 р. у справі № 2-а-23014/09/1270 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська