Ухвала суду № 32064504, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К-34159/10

№ К-34159/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010

у справі № 2-а-47023/09/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства (ПП) «Біо-Актив»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.08.2009 № 0004062301/0/2495.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.07.2009 за № 4344/23-209/30446633, про порушення позивачем норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищення податкового кредиту на загальну суму 53652,00 грн. у податкових деклараціях за грудень 2007 року, січень, лютий 2008 року за господарськими операціями з ПП. «Дельта-Юг» щодо поставки послуг з виконання підрядних робіт з огляду на не проведення цих операцій у бухгалтерському обліку.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення 07.08.2009 № 0004062301/0/2495 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 80478,00 грн. (у т.ч. 53652,00 грн. - основний платіж та 26826,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП. «Дельта-Юг» (підрядник) укладено договір підряду від 01.09.2007 № 1-09, за умовами якого підрядник зобов`язується виконати будівництво АЗС, складу ГСМ та здати замовнику, а останній прийняти та оплатити роботи. За наслідками вказаних господарських операцій сторони підписали акти прийомки виконаних робіт на загальну суму 312912,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53652,00 грн.), ПП. «Дельта-Юг» виписав позивачу податкові накладні на цю суму, а позивач оплатив отримані роботи. Реальність виконання вказаних господарських операцій податковим органом не оспорюється.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

Встановивши, що у регістрах бухгалтерського обліку позивача було допущено помилку стосовно не відображення господарської операції з ПП «Дельта-Юг», яка була виявлена під час перевірки, суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували наявність у позивача первинних документів, які також є складовою бухгалтерського обліку, відсутність оспорювання ОДПІ реальності господарської операції та, застосувавши норму підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, зробили правильний висновок про правомірне включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 53652,00 грн., сплаченого у ціні послуг (робіт).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства країни, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.І. Костенко